Українська література 7 клас. Плани-конспекти уроків - Паращич В. В. 2010

М. Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Єдність світу природи і світу дитячої душі
Про далекі часи

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню при вабливість твору, його виховне та естетичне значення; розвивати навички виразного читання, переказу, висловлювання власної думки з приводу прочитаного; виховувати доброту, почуття милосердя, справедливості, прагнення до пізнання, до освіти.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: автобіографічна повість; характеристика героя.

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

Зачитування аналізу художніх засобів уривка з повісті.

2. Евристична бесіда.

— Висловіть думки щодо того, чи має рацію письменник Д. Павличко, називаючи написану у прозі повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» поемою. Свої міркування обґрунтуйте конкретними прикладами.

IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Виразне читання.

Учні виразно читають розділ другий повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

2. Словникова робота за питаннями учнів.

3. Обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.

— Яке визначення ви дали б тому, що люди називали в Михайликові «слабістю» та «дурістю»?

— Чи приносили вам у дитинстві щось «від зайчика»? Про що це свідчить? (Про стійкість народних традицій.)

— Розкажіть, як ви вперше взялися за якусь справу, що здавалася вам «дорослою».

— Про що говорить висловлювання батька, коли він розказував, як вони із сином разом уперше орали? («Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами і за нами, а ми собі оремо та й оремо поле».)

(Про поетичність селянської душі, про одвічність та красу хліборобської праці, розумніше за яку ще ніхто не придумав.)

— Що ви думаєте про голод та жебрацтво, про допомогу голодуючим?

— Як мати й бабуся Михайлика ставилися до насіння, до рослин? Чи вірите ви, що завдяки примовлянням насіння сходить краще й добре росте?

— Чому мати не сварила Михайлика за взяте без дозволу гарбузове насіння?

— Як виявляється єдність світу природи і світу дитячої душі у вчинках, поведінці, роздумах, переживаннях героя?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання від Марійки Допитливої.

Марійка Допитлива пропонує знайти у розділі епізод, який би яскраво проілюстрував народні прислів’я та приказки:

Шила в мішку не втаїш (або: Правда завжди випливе).

(Коли з кишені Михайлика разом із щавлем випало дві насінини.)

Праця облагороджує душу людини (або: Роботящі руки гори вернуть).

(Як Михайлик орав разом із батьком.)

Грамотний — видющий і на все тямущий (або: Письменного голова годує).

(Прагнення Михайлика до читання, до знань.)

У нього не розживешся і серед зими льоду (або: Тіло в злоті, а душа в болоті).

(Коли жадібний і жорстокий односелець Михайлика не дав шматка хліба голодній жінці та її хлопчику.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати другий розділ; скласти план (І—II рівні); записати, про які звичаї, традиції українського народу говориться у повісті (III рівень); розкрити зміст фрази з повісті: «А може, то не жінка, а моя глибокоока селянська доля тоді прихилилася до мене?!» (IV рівень).