Всі публікації щодо:
Фольклор

Уроки з української літератури 8 клас

Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння («Буря на Чорному морі» )

Тема. Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння («Буря на Чорному морі» ).

Мета: ознайомити учнів з думою «Буря на Чорному морі»; розкрити її проблематику, розвивати навички аналізу твору; формувати вміння коментувати стосунки між людьми, дискутувати про поняття гріха й покаяння, висловлювати власне розуміння узагальненого образу («бурі на морі» ); виховувати прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими християнськими цінностями.

Обладнання: аудіозаписи, репродукції картин відомих художників, учнівські малюнки.

Міжпредметні зв'язки: географія: Україна — морська держава; музичне мистецтво: М. Лисенко, «Марш чорноморських козаків»; образотворче мистецтво: О. Сластьон, «Запорізькі судна», І. Айвазовський, «Чорне море».

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Прослуховування аудіозапису «Маршу чорноморських козаків» М. Лисенка.

2. «Відтермінована відповідь».

— Наше знайомство з українськими народними думами продовжиться сьогодні разом із героями твору «Буря на морі». Чим цікавий і повчальний цей твір? Що єднає його з думою про Марусю Богуславку? Чому урок ми розпочали з «Маршу чорноморських козаків» М. Лисенка?

На ці питання ми отримаємо відповіді у ході уроку.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. «Історична довідка».

(Цю частину уроку може провести учитель або заздалегідь підготовлений учень).

— Україна, яку з півдня омивають Чорне й Азовське моря, здавна славиться у світі як морська держава.

Уже в IV — VI ст. на Чорному морі здійснювалося судноплавство. За часів Київської Русі (X — XIII ст.) мали місце досить стабільні зв'язки з Візантією, відомі також походи київських князів на Константинополь.

Та найбільше прославилися морськими походами запорозькі козаки. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер. Найчастіше ватаги сміливців з України діставалися морем берегів Туреччини, щоб визволити з неволі земляків-бранців.

2. Пізнавальне завдання.

— Прочитайте історичне оповідання «Слава на морі» та висловіть свою думку з приводу прочитаного.

«Стогне Дніпро, перетятий важкими ланцюгами й кутими брамами, кидає могутні хвилі, аби здолати ті перепони. Та піддані турецького султана лаштують нові, обплутуючи залізним павутинням річку. Бо ж несуть її води до турецьких берегів легкі козацькі чайки, що завдають володареві Чорного моря болючих ударів: руйнують фортеці, нищать галери, визволяють тисячі турецьких бранців. Отож розставили турки у Дніпрових водах металеві сіті, сподіваючись на гарне полювання. Адже знають достеменно, що планують запорожці на чолі з гетьманом Сагайдачним і цього разу вирушити в море.

Козаки й справді лаштувалися до морського походу. Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра, а на них нашивали дубові дошки. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків — в'язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в'язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу.

У призначений день 1616 р. легкокрилі чайки були готові відлетіти до турецьких берегів. Цього разу козаки для нападу обрали місто Кафу. Лиху славу мало те місто серед українців: у ньому розташовувався найбільший невільничий ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста починалася довга дорога неволі.

Очерет і темна ніч захищали козаків. Але як обминути залізні ланцюги?

— Не хвилюйся, джуро, є в запорожців хитрість на турецькі сітки, — пояснював новакові бувалий козак.

Уночі понад Дніпром зчинилася страшенна гуркотнява: то гупали в залізні ворота, з брязкотом рвали металеві перешкоди стовбури десятків могутніх дерев, що їх козаки пустили течією перед себе. Турки, вирішивши, що то довгоочікуваний козацький флот, почали стріляти в темряву.

Коли ж стрілянина вщухла, запорожці, що ховались у плавнях, у цілковитій безпеці рушили далі.

Багато козаків уперше брали участь у морському поході. Тож дивувалися вони, як їхні маленькі суденця зможуть переважати добре озброєні важкі турецькі галери-каторги. Але не раз і не двічі протягом походу на Кафу мали змогу переконатися недосвідчені козаки, що недаремно зажив слави морського полководця гетьман Сагайдачний. Зрозуміли вони, що все — навіть невеликі, зате рухливі й вертляві чайки — має свої переваги. Адже козацькі човни, що ледь здіймалися над хвилями, були непомітними на морі й тому могли зненацька підпливати до ворожих кораблів, швидко оточувати й захоплювати їх.

Обмірковуючи кожну майбутню битву, гетьман Сагайдачний використовував знання й досвід багатьох поколінь запорожців. Хіба ж не розумно починати битву на заході сонця та ще й так, щоб останні промені були за спиною козаків?! Сонце сліпило очі ворогові, а сонячні відблиски на воді служили чи не найкращим маскуванням серед морської рівнини.

Досвідчені козаки передавали знання, здобуті в боях, тим, які, можливо, вирушать під козацьким прапором у наступний похід. Так зростала й множилася морська слава українського козацтва.»

3. Бесіда за текстом думи «Буря на Чорному морі» :

— Яке враження справила на вас дума?

— Що єднає її з оповіданням «Слава на морі» ?

— Продемонструйте власні малюнки до думи. Які епізоди твору вони ілюструють?

— Розгляньте репродукції картин О. Сластьона «Запорозькі судна» та І. Айвазовского «Чорне море». Чи можуть вони відіграти роль ілюстрацій до думи «Буря на Чорному морі» ? Чому ви так вважаєте?

— Хто є головними героями думи?

— Яка пригода сталася з двома братами та їхнім побратимом?

— Як вони повелися під час бурі?

— Чому брати почали сповідатися один перед одним? Чи мали вони на це право?

(Козаки, як і чумаки, мали право прийняти сповідь умираючого побратима чи самі висповідатися перед курінним отаманом чи кошовим. Герої цієї думи теж сповідаються один перед одним в екстремальній, винятково небезпечній, до краю напруженій ситуації).

— Як ви розумієте значення слів «гріх», «спокута», «сповідь» ?

(Довідка. Гріх. 1. Порушення релігійно-моральних настанов. 2. Поганий, непорядний вчинок.

Спокута. Відбування покарання за вчинений злочин, провину і т. ін; каяття.

Сповідь. 1. У православній і католицькій церкві — обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів. 2. Відверте зізнання в чому-небудь, розповідь про щось. Як на сповіді — відверто, щиросердечно, нічого не приховуючи).

— Розкажіть, у чому саме розкаялися брати.

— Що, на вашу думку, було причиною їхніх численних гріхопадінь? Як про це сказано у думі?

— Чи можна стверджувати, що хлопці були справедливо покарані Богом за гріхи, а буря на морі, яка ледь не забрала їхніх життів, є символом гріхопадіння?

— Чим закінчилася дума? Що, по-вашому, врятувало козаків від загибелі?

4. «Коло ідей».

(Учитель просить учнів написати свою думку-відповідь на останнє питання на картці-індексі без імені, а потім на дошці складає з них «коло ідей». Після цього учні зачитують запропоновані варіанти і коментують їх.)

5. Проблемне питання.

— Пригадайте, який гріх перед Богом і людьми мала Маруся Богуславка з однойменної думи і як вона його спокутувала. Як ви гадаєте, чи кожен гріх можна спокутувати?

III. Закріплення вивченого.

«Незакінчене речення».

— Народна дума «Буря на морі» — це твір про…

— Цим твором народ…

— Для сучасних читачів дума цікава і повчальна тим, що…

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Знайдіть і підготуйте до виразного читання ще одну думу (на вибір). Складіть тести, вікторину чи літературний диктант на тему «Українські історичні пісні та думи». Повторіть вивчене з розділу «Усна народна творчість».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.