Плани-конспекти уроків - Українська література 9 клас - 2002

Драматургія. Історична драма. «Милість Божа» невідомого автора та «Володимир» Ф. Прокоповича. Вертепна драма «Цар Ірод». Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича

Тема. Драматургія. Історична драма. «Милість Божа» невідомого автора та «Володимир» Ф. Прокоповича. Вертепна драма «Цар Ірод». Поезія. Віршова спадщина Климентія Зіновієва та Івана Некрашевича.

Мета: опрацювати з учнями матеріал про становлення і розвиток драматургії в Україні, розкрити красу вертепної драми, її виховне й пізнавальне значення, ознайомити з творчістю К. Зіновієва та І. Некрашевича; розвивати в учнів спостережливість, уміння застосовувати знання з історії, узагальнювати й робити висновки; виховувати повагу до слова, бажання пізнавати невідоме.

Обладнання: ілюстрації учнів до вертепної драми, підручник, тексти.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

Обговорення письмової роботи. (Про збагачення мови І. Вишенським.)

2. Бесіда з учнями.

1) Яке значення має полемічна література для розвитку української літератури?

2) Назвіть письменників-полемістів того часу та їхні твори.

3) Стисло схарактеризуйте творчість І. Вишенського.

4) Проблемне питання: чи було б краще, якби Вишенський повернувся в Україну? Обґрунтуйте свою думку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Слово вчителя.

Ось уже кілька століть під час Різдвяних свят звучать слова різдвяних віршів, і учасники цього дійства навряд чи замислюються над тим, коли воно виникло, де його коріння, — здається, що воно існувало споконвіку.

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя.

Драматургія. Найдавніші елементи драматичного твору — діалоги, танці — знаходимо у фольклорі, насамперед в обрядових піснях-веснянках. Діалогами пересипана й віршована література. Перші драми XVII ст. були віршованими діалогами і називалися шкільними, бо виходили зі стін вищих шкіл. Автори їх — викладачі колегіумів, духовенство, а виконавці — спудеї (студенти). За тематикою це різдвяні та великодні драми.

2. Словникова робота.

Класицизм — напрям у європейській літературі і мистецтві XVII —. початку XIX ст., для якого характерна орієнтація на античне мистецтво. Особливістю його є також раціоналізм (побудова мистецтва за законами розуму), що виявляється у прагненні до чіткості, ясності, продуманості твору, гармонії частини і цілого. V драматургії класицизму панувало правило трьох єдностей: єдність дії (послідовне розгортання однієї сюжетної лінії), єдність місця (незмінне місце дії) і єдність часу (події відбуваються протягом однієї доби). Жанри поділялися на «високі» (трагедія, епопея, ода, в яких зображувалося державне життя, діяли монархи, полководці, міфологічні герої) і «низькі» (байка, комедія, сатира, де дійовими особами були персонажі з народу). В українській літературі як цілісна художня система класицизм не розвинувся. Риси його виявляються у драмі Ф. Прокоповича «Володимир», шкільних «піїтиках».

Історична драма — драма, в якій відображено події історичного минулого. Персонажами її є переважно історичні особи. В історичних драмах висвітлюються звичайно визначні етапи суспільного і державного життя (хрещення Русі у драмі «Володимир» Ф. Прокоповича, визвольна війна в драмі «Богдан Хмельницький» М. Старицького). Автори їх намагаються розкрити рушійні сили Історичних подій, з’ясувати роль особистості в історії. Герої діють у складних ситуаціях, які потребують високих моральних і громадянських якостей. Історично важливі рішення психологічно вмотивовані їхніми переживаннями, роздумами, ваганнями.

Інтермедія (від лат. — проміжний, середній) — комічна побутова сцена, яка виконувалася у перервах між діями драми на біблійну тему. Виникла в середньовічному театрі. В українській драматургії XVII — XVІІІ ст., зорієнтованій на біблійні сюжети, інтермедії були важливим засобом зв’язку з тогочасною дійсністю. Для них характерні мотиви народних анекдотів, казок. Мова інтермедії близька до розмовної. Традиції інтермедій продовжено у соціально-побутовій комедії української класичної літератури.

Вертепна драма (від старослов. вертеп — печера) — п’єси, які ставилися у пересувному ляльковому театрі-вертепі, поширеному в Україні XVII — XVIII ст. Вертепну драму створювали і виконували школярі, студенти, мандрівні дяки. Вистава складалася з двох частин: різдвяна драма на євангельський сюжет про народження Ісуса Христа в печері та побутові інтермедії з народного життя.

Бурлеск (франц. з італ. — жарт) — розповідь про серйозне, героїчне у зниженому тоні або про буденне в піднесеному, урочистому. В українській літературі бурлескні твори поширилися в період переходу від церковної тематики до світської, в них використовувалися розмовна мова, народний гумор. Бурлеск часто пов’язаний з травестією, наприклад, у поемі І. Котляревського «Енеїда».

Травестія (від лат. — переодягати) — переробка твору серйозного змісту на гумористичний. Про персонажів героїчного твору розповідається в зниженому (бурлескному) тоні, вони діють у комічних ситуаціях. Для травестії характерне наближення біблійних, античних, історичних сюжетів і персонажів до сучасного життя.

3. Виразне читання уривка з драми «Володимир» Феофана Прокоповича [50, с. 99 — 100].

4. Бесіда з учнями.

1) Назвіть тему драми «Володимир».

2) Яка її головна думка?

3) Назвіть епітети, використані письменником у цьому уривку. З якою метою їх вжито?

5. Виразне читання уривка з твору «Милість Божа» [50, с. 101 — 105].

6. Бесіда з учнями.

1) Кого прославляє у своєму творі невідомий автор?

2) Які художні засоби використовує?

7. Переказ змісту вертепної драми XVII ст. [50, с. 115 — 123].

8. Робота з підручником.

Самостійне опрацювання розділу «Віршована література», с. 54 — 56.

9. Пояснення вчителя про віршову спадщину Климентія Зіновієва та Імана Некрашевича.

1) Климентій Зіновієв — перший український співець ремісників, наймитів-бурлаків та селян.

2) Рукописна збірка творів письменника. (Близько 400 віршів.)

3) Іван Некрашевич — поет та проповідник другої половини XVIII ст.

4) Творчий доробок Некрашевича. («Супліка, або Замисел на попа», «Ярмарок», «Ісповідь».)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, с. 54 — 62, хрестоматія [50, с. 115 — 123].