Позакласна робота з української літератури: сценарії позакласних заходів та завдання літературних вікторин - Гальонка О. А. 2021
Літературний театр за твором «Русалка» П. Куліша
Розділ 1. Сценарії позакласних заходів
Виконавці: ведучі, хлопець, дівчина
Ведучий
Ой що ж то за хлопець, хороший, вродливий?
Що то за дівчина край його?
Ходять над водою тихою ступою —
Світить молодик срібнорогий.
Ведучий
Скоро день погасне, зійде місяць ясний —
Вже вони виходять із гаю:
Хлопець той — мисливий, стрілець уродливий,
Хто така дівчина — не знаю.
Звідкіля приходить — не питай даремне,
Як вона зникає — бог знає.
Мов зоря засвітить попід гаєм темним,
Мов іскра в темноті згасає.
Хлопець
Скажи мені правду, серденько-дівчино,
Нащо ти з ума мене зводиш!
Де твоя хатина? Хто твоя родина?
З якого села сюди ходиш?
Літечко минає, листя опадає,
Холодні зближаються ночі:
Не в гаю, а в хаті мушу цілувати
Твоє личко, твої карі очі.
Коли ж ти безрідня, серденько-дівчино, —
Ходім до моєї господи;
Житимем з тобою, як риба з водою;
Всі матимеш в мене вигоди.
Що в мене достаток і худоби статок;
Що в мене і вівці, й бджолята;
Що в мене світлиця — цареві годиться;
Моя мати твоя буде мати».
Дівчина
Ой козаче-тумо, горда-пишна думо!
Не йме тобі моє серце віри.
Мати говорила, що така в вас віра,
Як на синім морі піна
Мати говорила, що в вас стільки ласки,
Як на тихім ставі ряски;
Солов'єм співаєш, а серцем буяєш —
На іншую мене проміняєш.
Хлопець
Серденько-дівчино, от же на колінах
Клянусь тобі місяцем, зорями,
Присягаю небом, землею і пеклом,
Що не буде іншої між нами!
Дівчина
Ой місяцю-князю! —
Я тебе за свідка призиваю.
Як слово зламає, нехай покарає
Його твоя сила святая!
Ведучий
Чи то ж забіліла на озері піна,
Чи то дивне проявилось диво:
Що посеред піни, мовби на картині,
З'явилось дівча уродливе?
Молоденька, гожа, як повная рожа,
Покроплена ранньою росою,
То співом озветься, то сміхом заллється,
Бере очі, вабить серденько красою
Дівчина
Козаче мисливий, хлопче уродливий! —
Чого вночі блудиш і серденьком нудиш
По зрадливій, лукавій дівчині?
Годі сумувати, важенько здихати!
Ходи, серце, до мене гуляти.
Будем танцювати, як рибонька, грати,
Як ластівка, по воді черкати.
Або під водою, ляжемо зо мною
На м'якому лілійному ложі
Тихими речами й карими очами
Розкажу я тобі про всі дива божі
Ведучий
Вабить його, тягне, серце в грудях тане;
Мов його до лона мила пригортає.
І божбу святую, і тоску німую —
Усе, про все козак забуває.
Ведучий
Ой гляне-спогляне на личко рум'яне —
Що за диво, що за нове чудо:
Се ж його кохана, забутая пара!
Зникла разом з очей йому луда.
Дівчина
А ти ж присягався і місяцеві клявся!..
Буде ж тобі кара по заслузі:
Поки місяць світить, будеш ти ходити
Над водою у великій тузі.
Ведучий
Скоро зговорила — зашуміла хвиля,
Під водою обоє сховались.
Де вони гуляли, любо розмовляли,
Ні жодного сліду не зосталось.