Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Нові твори та імена в програмі з української літератури 7-11 класи: Посібник для вчителя - Орищин Р. Ф 2005
Історична тематика в поезії Маркіяна Шашкевича
Всі публікації щодо:
Шашкевич Маркіян
Тема. Історична тематика в поезії Маркіяна Шашкевича.
Мета: ознайомити учнів з поетичними творами М. Шашкевича, в яких він звертається до героїчного минулого українського народу; розкрити їх ідейний зміст, показати красу художнього слова у віршах; формувати навички ідейно-художнього аналізу творів, удосконалювати вміння виразного читання поезій; викликати У школярів захоплення мужністю героїв, їх відданістю рідному народу, розвивати патріотичні почуття.
Обладнання. Портрет М. Шашкевича, збірка «І прадіди в струнах бандури живуть» (Київ, 1991).
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів.
Розповідь учнів про культурне життя в Галичині, діяльність гуртка «Руська трійця», душею та організатором якого був М. Шашкевич — «Руслан».
(Назвати найважливіші факти з життєвого і творчого шляху М. Шашкевича — поета, громадського діяча, фольклориста.)
II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Ми літні руки цілувати
Тому, хто у страшній порі
Зберіг для нас дзвінкі Карпати
І мову голубу зберіг.
І. Драч
План.
1. Уславлення мужності й державної мудрості Богдана Хмельницького, та невичерпних сил повсталого народу у вірші «Хмельницького обступленіє Львова».
2. Фольклорні елементи У змалюванні образу легендарного керівника козацько-селянського повстання 1594 — 1596 рр. Северина Наливайка («О Наливайку»).
3. Утвердження ідеї всеслов’янського єднання в поезії «Згадка».
III. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.
Вступне слово вчителя.
Маркіян Шашкевич, будитель народного духу, говорив у своїх творах землякам про речі важливі, злободенні, говорив з нечуваною сміливістю, а слова випливали «з серця чистого, з душі і з темпераменту оригінального і дуже симпатичного» (І. Франко).
Поетичний твір тільки тоді має справжню вартість, коли дає щось нове. А в Шашкевича усе було свіже, весняне, оновлююче, як перший грім після лютої зими. Його вірші будили розум, не давали спати сумлінню, кликали до дії. Твори М. Шашкевича, як і вся його діяльність, — це сміливий виступ проти існуючої дійсності, своєрідна політична програма для земляків.
Свій погляд поет звертає і на історичне минуле народу, і на його сучасне. Для нього історична слава та старовинні пам’ятки — це джерело духовної сили народної. Такий висновок робимо, прочитавши статтю М. Шашкевича «Старина», опубліковану свого часу в «Русалці Дністровій». Давнина, на думку автора, — це не те, що назавжди відійшло в минуле і в’яне у пам’яті людей та на пожовклих листках паперу. Це — «піснь хороша, дзвеняча, шо різним способом у наші часи загомонює, різним настроєм озивається з передвіка до нас…» Тут «лице століть». Тут онук побачить усю життєву дорогу народу: як жили батьки, діди, як діяли, що їх веселило, а що печалило, як думали, що окрилювало, а шо силу віднімало, яка їхня мова, душа, серце.
У цій статті автор закликає пізнати себе, бо коли зібрати історичні матеріали, пісні, казки, приказки, обряди, звичаї, то виникне пісня велика, гучна на цілий світ. Відкривши для себе рідний народ як «один з найбільших племенів слов’янських», М. Шашкевич осмислює величне минуле, історичну славу.
Кого ж бачить поет на історичних дорогах народу? Преславного гетьмана Хмельницького, мужнього козацького ватажка Наливайка, гордих переможців над полчищами Болеслава Кривоустого.
1. Виразне читання учнями вірша «Хмельницького обступленіє Львова».
Діти розповідають про історичну основу твору, зазначаючи, що в ньому
йдеться про достовірні події — облогу галицької столиці, де засіли польські пани, військами Б. Хмельницького у 1648 році. Факт викупу золотом і сріблом, що його зібрала шляхта для гетьмана-переможця, теж історичний.
Підкреслюємо, що вірш написаний у формі народного героїчного епосу — історичних дум.
Повторюємо поняття про гіперболу, вказуючи, як автор гіперболізує можливості героя:
Як гетьман Хмельницький кіньми навернув —
Та й Львів ся здвигнув;
Як гетьман Хмельницький шаблею звив —
Та й Львів ся поклонив.
Гетьман, звертаючись до обложених, промовляв:
«Як будете битися,
Мечами рознесу мури високії,
А кіньми розорю двори біленькії…»
Вірш завершується мажорним акордом тріумфальної радості, історичної слави.
2. Виразне читання учнями поезії «О Наливайку».
Один з учнів робить коротке повідомлення про Северина Наливайка, зупиняється на історичній основі вірша. У ньому йдеться про нещасливу битву цього легендарного ватажка з польською шляхтою під Білою Церквою та Острим Каменем. Але для польського гетьмана Станіслава Жолкевського це — піррова перемога: він зазнав таких втрат, що не насмілився навіть переслідувати повстанців. Звідси й оптимістичний тон події, возвеличення козацького війська.
— Як автор змальовує ворожу силу?
Це понура темнобарвна маса:
Не мрачка то осідає, не туман лягає,
Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає…
— А як зображено козацькі полки?
З великою симпатією та замилуванням говорить поет про «козаченьків», що «вздовж списами городили зелені байраки».
— Які вислови взято майже без змін з народних дум та історичних пісень?
Учні цитують рядки:
Гей, на степу густа трава, степом вітер віє,
Не по однім козаченьку стара неня мліє.
Гей, на степу сивий туман, кургани курились,
Не по однім козаченьку вдовиці лишились.
— Повторюємо поняття про постійні епітети, Учні наводять приклади з вірша: туман сивенький, списи довгі, буряки густі, ворони чорнії, байраки зелені, ноги бистрії, трава густа.
— Відзначаємо характерні для народної творчості початкові запитання, заперечні порівняння.
— З яким закликом звертається Наливайко до козаків?
Діти говорять, що Наливайка зображено як сміливого ватажка національно-визвольного руху.
Відзначають також, що цей вірш і за змістом, і за формою нагадує Українські історичні пісні. Він сповнений романтикою козацької звитяги: бачимо тут і пороги ревучого Дніпра, і триста човнів-чайок, чуємо, як іржуть «бистрії коні», відчуваємо рвучкий степовий вітер, ніби самі йдемо степом, густо вкритим димовою завісою від вистріляних з козацьких гармат ядер.
Основна ідея твору — уславлення героїв, які йдуть у бій за Україну, за рідну землю.
3. Учитель говорить, що М. Шашкевич звертався до історичного минулого, аби за принципом асоціації торкнутися злободенних питань, зігріти народ надією, підтримати його в боротьбі. Історія дає можливість глибше осмислити сьогодення. У вірші «Згадка ’’минуле різко контрастує з темним сучасним:
Заспіваю, що минуло,
Передвіцький згану час:
Як весело колись було,
Як то сумно нині в нас!
А далі дається вражаюча, безкомпромісна оцінка тогочасної дійсності: «Тяжкі мраки десь лягають, як на ногах татарин». Бачимо руїни храмів, порослі мохом, а над ними тужливо кряче ворон. Це — гостра критика тодішніх суспільних умов.
Якщо У попередніх поезіях, про які ми говорили на уроці, автор викриває тогочасний лад у напівирихованій формі, прибираючи свої сміливі думки, за словами І. Франка, «у легеньку історичну заслону», то тут критика вже відверта.
У цій поезії давня Слов’янщина бачиться йому гігантом, країною радості, краси та суспільної досконалості, царством політичної мудрості. І серед такого братерського сузір’я «Києва золота глава під небеса ся звела»… Вірш утверджує ідею всеслов’янського єднання:
Із русина широй груди
В побратимний летить край,
Побратимі де суть люди,
Поза Волгу, за Дунай…
Твір допомагає з’ясувати суспільно-політичні погляди М. Шашкевича, який підтримує ідеї Я. Коллара і П. Шафарика — співців всеслов’янського братства.
IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.
М. Шашкевич бачив в історичному минулому всесильні народні можливості, джерело добрих надій, протиставляючи його тогочасній безбарвній дійсності. Він не зітхає над могилами слави колишньої, а гаряче закликає воскресити «руську славу, руську влась». Отже, історичні твори автора порушували злободенні проблеми. Не всі вони були надруковані відразу. Окремі з них побачили світ аж через десятки років після їх написання, а вірші «О Наливайку», «Хмельницького обступленіє Львова» — у сторіччя від дня народження поета; за життя автора вони поширювалися у списках. Історичні твори у доробку М. Шашкевича стали Увертюрою до теми сучасності.
С. А. Покуда
