Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Нові твори та імена в програмі з української літератури 7-11 класи: Посібник для вчителя - Орищин Р. Ф 2005
«Усе вмісти в собі: і природу, і думи вільного народу, і запах рідної землі» (за поемою Миколи Вороного «Євшан-зілля»)
Всі публікації щодо:
Вороний Микола
Тема. «Усе вмісти в собі: і природу, і думи вільного народу, і запах рідної землі» (за поемою Миколи Вороного «Євшан-зілля»).
Мета: ознайомити учнів з біографією М. Вороного, письменника, чия творчість замовчувалась за часів тоталітарного режиму; розкрити ідейно-художній зміст поеми «Євшан-зілля»; виховувати в дітей почуття патріотизму.
Обладнання. Портрет М. Вороного, запис пісень про рідний край, ілюстрації «Рослини — символи України»; зілля полину, розмаїття трав.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Довго-довго, цілі століття, український народ і його Муза терпіли муки, бо невільно їм було жити, мислити, творити.
Українська література — це і є той жертовник, на який принесли свої серця і свої життя кращі сини і дочки України.
Серед них — і Микола Вороний. Поет, якому судилася трагічна доля, а потім — безсмертя.
Він був поетом, драматургом, істориком і навіть актором. Його життєвий шлях бере свій початок з Харкова, на околицях якого пройшло дитинство митця.
Був високоосвіченою людиною — здобув добру на той час освіту: спочатку закінчив реальне училище у Харкові, а потім навчався у Віденському та Львівському університетах. Приятелював з Іваном Франком, разом із ним редагував журнал «Життя і слово». Чотири роки працював у трупі М. Кропивницького, викладав у Львівській консерваторії, заснував У Львові драматичну школу. Писав вірші. На початку буремного століття вийшло дві прекрасні збірки — «У сяйві мрій» і «Ліричні поезії». Творив нашу національну культуру і безмежно, но-синівськи любив Україну.
За Україну! З огнем завзяття
Рушаймо, браття,
Всі вперед.
Так писав пост Микола Вороний, не відаючи, що за свої щирі почуття заплатить життям. А вже надходили горезвісні 30-і роки. Один за одним з клеймом «ворог народу» йшли у вічність вірні сини України. Десь на Соловках у тюрмі загинув його син Марко Вороний, молодий поет. А в травні 1938 року був розстріляний і сам Микола Кіндратович Вороний.
Роздумуючи над трагічною долею поета, вірного сина свого часу і народу, згадаємо слова М. Рильського:
Миколо! Це ж перед Тобою,
У Тебе вкрадений Євшан.
І тільки через роки прийшли до поета визнання і слава — Миколі Вороному судилося безсмертя. А нам залишилися його прекрасні твори, серед яких — поема «Євшан-зілля».
II. Мотивація навчальної діяльності.
Запис у зошитах теми і плану викладу матеріалу.
План.
1. Історична та літописна основи поеми.
2. Роль епіграфа у творі.
3. Особливості побудови поеми.
4. Ідейно-художній аналіз.
5. Значення художніх деталей.
III. Засвоєння нових знань.
1. Слово — «історику». (Учень робить повідомлення про історичну та літописну основу поеми.)
2. Виразне читання поеми «Євшан-зілля».
3. Слово — «теоретику». (Учень розкриває друге і третє питання плану.)
Робота над змістом твору.
1. Чому ханський син чужий край І чужі звичаї став «за рідні Уживати»?
2. Знайдіть рядки У поемі, в яких говориться про муки осиротілого батька.
3. Яке рішення приймає хан?
4. Чому саме гудця, тобто співця, посилає він до сина?
5. «Вслухайтесь» у пісні гудця. Як звучить пісня про рідний край? А як звучить материнська колискова?
6. Чому ханський син не зреагував на жодну з цих пісень?
7. Як ви поясните бурхливу реакцію юнака на запах євшан-зілля? Які картини постали перед ним у цей момент? Прочитайте ці рядки.
8. Які слова вигукнув юнак? Чи можна вважати їх ідеєю твору? (Записати ці слова у зошити.)
IV. Закріплення знань, умінь і навичок.
Бесіда про роль художньої деталі У літературному творі.
Учень-«теоретик» дає визначення художньої деталі (за словником літературознавчих термінів). Учні записують його в зошити.
Учителька пропонує учням охарактеризувати запах полину (стебельця цієї рослини — на кожній парті).
— Чому запах полину такий терпкий, сильний і задушливий?
— Символом чого він є?
— Чому полин став однією з рослин-символів України?
— Які ще художні засоби використано у творі?
— Перечитайте епіграф. До кого звернені слова?
Бесіда про рослини-символи України. (На партах лежать гілочки верби, кетяги калини, стебельця полину і м'яти.)
— Які ще рослини-символи України ви можете назвати? (Бесіда про вербу, калину, м’яту, барвінок, чорнобривці… )
— Які картини з дитинства постають У вашій Уяві, коли ви розглядаєте ці рослини або відчуваєте їхній запах?
V. Підсумок уроку. Оцінювання відповідей учнів.
VI. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум на одну із запропонованих тем (на ілюстрованому плакаті — теми творів).
1. Чорнобривців насіяла мати у моїм світанковім краю.
2. Пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна.
3. Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде!..
(За поемою М. Вороного «Євшан-зілля ".)
VII. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.
По-різному складається доля кожного з нас. Та куди б не повела життєва дорога, пам’ятайте, що у вас є рідна домівка, батьківська хата і мамина пісня. Є свій край, що зветься Україною. Є рідна земля, яка так ніжно пахне сінокосами і достиглим колосом, м’ятою і чебрецем, барвінком і чорнобривцями. Від людської кривди гірчить вона полин- травою.
Повертайтеся з будь-яких доріг до свого краю. Завжди пам’ятайте слова М. Вороного:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати…
Р. Р. Матуш