Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Нові твори та імена в програмі з української літератури 7-11 класи: Посібник для вчителя - Орищин Р. Ф 2005
Трагедія Оксани та Степана (за драматичною поемою Лесі Українки «Бояриня».) Відображення туги за рідним краєм Оксани - дочки козацького старшини Олекси Перебійного. Компроміс Степана з власною совістю, зневажання ним самим своєї людської гідності та честі
Всі публікації щодо:
Українка Леся
Тема. Трагедія Оксани та Степана (за драматичною поемою Лесі Українки «Бояриня».) Відображення туги за рідним краєм Оксани — дочки козацького старшини Олекси Перебійного. Компроміс Степана з власною совістю, зневажання ним самим своєї людської гідності та честі.
Мета: розкрити проблеми, порушені У драматичній поемі; розвивати вміння аргументовано висловлювати власні думки, відстоювати свою позицію; удосконалювати навички зв’язного мовлення; формувати патріотичні почуття, почуття людської гідності, безкомпромісності та чесності.
Обладнання. Магнітофон, запис пісні «Холодний вітер» (сл. С. Галябарди), пам’ятка учневі; (парти поставлено у вигляді журавлиного ключа).
Проблемне питання. Як же треба жити, щоб не соромно було перед власним народом, перед батьківщиною та своїми нащадками?
На дошці слова:
Ностальгія (грец. nostos — повернення і algos — страждання, біль) — болісна туга за батьківщиною.
Компроміс (від лат. compromismus — угода, згода) —
1) згода, порозуміння з противником, досягнуті шляхом взаємних поступок;
2) пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань.
Оксана (грец. хеnіа — гостинність або хеnе — чужоземка);
Степан (грец. Stephanos — вінець).
План.
«Чужина — могила, чужина — труна,
Душа на чужині, як чайка сумна».
Олександр Олесь
«О сором сліз, що ллються від безсилля…»
Леся Українка
«Хто раб? Хто подоланий?
Тільки той, хто самохіть
Несе ярмо неволі».
Леся Українка
«І що за лицар ти з усмішкою лакея,
Без гордих дум, без честі і ім’я?!»
Олександр Олесь
«Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем».
Ліна Костенко
«Ні страху, ні тіні компромісу.
На кожен виклик, совісте, іди!»
Ліна Костенко
Хід уроку
І. Актуалізація життєвого досвіду.
1. Вступне слово вчителя.
Знову весна… У край далекий козачий повертаються, линуть журавлині ключі… А в теремі гірко плаче бояриня-українка. Бо Вкраїна — руїна, бо руїна у власній душі.
Руїна — слово важке, до болю знайоме Україні. Ціла епоха — період Руїни, одна з найтяжчих сторінок в нашій історії. Але епохи не існують самі по собі, їх творять люди.
Про це — прекрасна драма Лесі Українки «Бояриня». На попередньому уроці ми ознайомилися з історичними особливостями та морально- психологічним кліматом епохи Руїни, сьогодні ж поговоримо, чи причетні персонажі твору до руйнування України, чи достатньою мірою відповідальні вони перед майбутнім.
II. Мотивація навчальної діяльності.
1. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
2. Ознайомлення з «Пам’яткою учневі».
Пам’ятка учневі
— Диспут — шлях до істини через правдивий, вільний обмін думками. Присутність кожного учасника — тільки активна. Говори відверто, сміливо: не помиляється той, хто не прагне знайти правильний шлях до істини.
— Основна зброя в аргументації виступу — знання змісту і проблематики художнього твору.
— Принциповість і чесність — супутники правильної точки зору.
— Жести — ще не докази.
— Не забувай теми диспуту.
III. Закріплення знань, умінь і навичок.
1. План диспуту.
Яку моральну та суспільно-політичну орієнтацію винесла зі своєї сім’ї Оксана?
— Чому їй так важко жити в чужій стороні?
— Чи тільки від ностальгії гине бояриня-українка?
— Чи можна назвати Степана зрадником? Якщо так, то кого він зрадив?
— Чому, на вашу думку, він не протестує проти наруги над собою?
— Чий образ сильніший: Степана чи Оксани?
2. Хід диспуту.
1) В якій сім’ї виросла Оксана, якою виховали її батьки?
а) козацька родина навчила дівчину розуміти, що служити батьківщині — святий обов’язок кожного;
вона — «перша братчиця в дівочім братстві…»;
«Не думай, ніби я пуста панянка, що тільки має на умі забави та залицяння»;
б) Оксана має власну думку про політичну боротьбу;
в) у стосунках з людьми вона дотримується взаємоповаги і щирості;
г) почуття власної людської гідності і шанування гідності інших — головна риса її характеру.
2) Що найбільше тішило Оксану на чужині і що викликало найболючіші розчарування?
а) вона усвідомила своє невільництво;
б) розуміння того, що не може допомогти співвітчизникам;
в) московські звичаї, приписи щодо життя жінки, обмеження її прав;
г) атмосфера страху, лицемірства, підлабузництва;
г) постійне приниження своєї людської та національної гідності заради виживання сім’ї;
д) неможливість будь-якої самостійної патріотичної дії з боку Оксани, звідси — гірке відчуття власної непотрібності Україні.
3) Чи тільки від ностальгії гине бояриня-українка? (Підсумуйте.)
а) джерелом людської снаги є зв’язок з рідною землею, коли ж його втрачено — людина стає безсилою;
б) витоки внутрішньої драми Оксани — в національній трагедії її батьківщини; вона не змогла реалізувати свого внутрішнього патріотичного потенціалу;
в) духовно повноцінне, здорове життя людини неможливе без волі і без служіння батьківщині.
4) Чи можна назвати Степана зрадником? Якщо так, то кого він зрадив?
а) з якої родини походить боярин?
б) яка роль у п’єсі-притчі про Каїна та Авеля?
в) як ставився Степан до свого високого титулу?
г) як служилося Степанові у царя?
5) Чому, на вашу думку, він не протестує проти наруги над собою?
а) надмірна обережність переросла у боягузтво, у бездіяльність;
б) він називає себе хлопом Стьопкою, звеселяє царя гопаком;
в) слабовільний, дбає лише про свою кар’єру; безпорадний; покірний;
г) намагається перекласти частину власного тягаря на Оксану, вживає займенник ми;
д) він не будує, а, отже, — руйнує.
6) Чий образ сильніший Степана чи Оксани?
а) чи можна Степана назвати руйнівником?
б) чому Леся Українка не дала йому прізвища?
(У ході диспуту запитання ставить Скептик — підготовлений учень.)
7) Сценка. Оксана і Степан. (Від слів: «Це ти, Степане…» — до кінця драми.)
8) Звучить пісня С. Галябарди «Холодний вітер».
9) Учні зачитують Уривки з творчого завдання «Лист Оксани на Україну».
IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.
Відповіді учнів на проблемне питання.
І хто всіляким ідолам і владам
Ладен кадити херувимський ладан,
Той хоч умре з набитим гаманцем, —
душа у нього буде горобцем.
Л. Костенко, «Давидові псалми»
Отак воно і йдеться до руїни.
Отак ми загрузаємо в убозтво.
Є боротьба за долю України.
Все інше — то велике мискоборство.
Л. Костенко, «Берестечко»
Звідки бере початок Руїна України? З душ, в яких поселилася безвідповідальність за долю свого народу перед нащадками, бажання купити сите життя навіть ціною власного сумління та національної гідності.
Оцінювання.
У ході уроку вчитель звертається до плану.
Завдання для підготовки до диспуту.
1-а група
У чому трагедія Оксани?
— В якій сім’ї виросла дівчина?
— Чи сподівалася Оксана, що її становище на чужині буде таким принизливим і тяжким?
— Чи права дівчина У своїх судженнях про братовбивчу війну?
— Які приписи московського життя були чужими Оксані? Спробуйте визначити риси Української ментальності (душі).
— Як ви розумієте Оксанині слова: «Татари там… татари й тут…»?
— Чому Оксана увесь час жаліла Степана? Чому не обзивалася до рідних з чужини? Чи думала про свою безпеку?
— Як з’явилася думка про втечу? Як ви розцінюєте її?
— Що привело жінку до загибелі? Доведіть це словами з драматичної поеми.
— У чому прозріння Оксани?
— Чому вона відмовляється від поїздки в Україну?
Завдання для підготовки до диспуту.
2-а група
У чому трагедія Степана?
— Що ви знаєте про сім’ю Степанового батька? За що він одержав боярство, як ставиться до нього?
— Чому ставлення батька й сина до боярина Степана різне?
— Як ставиться Степан до свого високого титулу? Чому? Як жилося йому в Москві до зустрічі з Оксаною?
— Як служилося Степанові в царя? Чому він навіть не пробував протестувати проти наруги над собою?
— Чи міг Степан допомогти Україні більше, ніж допомагав? Чи знав він про те, що діється на Україні?
— У яких сценах Степан виглядає жалюгідним, мізерним? Коли і з якою художньою мстою У творі з’являється образ іржавої шаблі?
— Чи вирішила вмираюча Оксана, що її чоловік «після бою подоланим подати пільгу зможе»?
— Чий образ сильніший — Оксани чи Степана? Чому?
V. Підсумки уроку.
М. А. Нова
