БОРИС ГРІНЧЕНКО

ТРОЯНДА

Мамусю, голубко! сьогодні

Я вранці ходила в садок—

Такого багато росте там

Рожевих та синіх квіток.

Найкраща троянда. Та тільки

Я руки сколола свої,

Аж кров потекла по їх,—поки

Зірвала з стеблини її.

А краще коли б та троянда

Без гострих шпичок тих була,

Щоб дівчина кожна зірвати,

Не колючи руки, могла...

— Ой, доню! все гарне на світі

Дається не дурно людям:

Щоб щастя придбать, працювати

Всім тяжко доводиться нам.

Без праці й труднацій на світі

Не можна нічого придбать

І навіть, щоб квітку зірвати,

Доводиться шпички зазнать.

Та пальчики хворі забудь ти

І знай, голуб'ятко моє:

Що важче здобуть, те любіше

Тоді, як здобудеш, стає.

1890