Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Не гріє сонце на чужині

* * *

Не гріє сонце на чужині,

А дома надто вже пекло.

Мені не весело було

Й на нашій славній Україні.

Ніхто любив мене, вітав,

І я хилився ні до кого,

Блукав собі, молився богу,

Та люте панство проклинав,

І згадував літа лихії,

Погані, давнії літа:

Тоді повісили Христа —

Й тепер не втік би син Марії!

Ніде не весело мені,

Та, мабуть, весело й не буде

І на Украйні, добрі люди,

Отже таки й на чужині.

Хотілося б... та й то для того,

Щоб не робили москалі

Труни із дерева чужого,

Або хоч крихотку землі

Із-за Дніпра мого святого

Святії вітри принесли,

Та й більш нічого. Так-то, люди,

Хотілося б... Та що й гадать...

Нащо вже й бога турбувать,

Коли по-нашому не буде.

[Орська кріпость

1847]