Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Дощ

А на воді в чиїйсь руці Гадюки пнуться... Сон. До дна. Війнув, дихнув, сипнув пшона — І заскакали горобці!..

— Тікай! — шепнуло в береги.

— Лягай...— хитнуло смолки. Спустила хмарка на луги Мережані подолки.

1918