Всі публікації щодо:
Тичина Павло

О панно Інно...

О панно Інно, панно Інно!

Я - сам. Вікно. Сніги...

Сестру я Вашу так любив -

Дитинно, злотоцінно.

Любив? - Давно. Цвіли луги...

О люба Інно, ніжна Iнно,

Любові усміх квітне раз - ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги...

Я Ваші очі пам’ятаю,

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий - я знаю.

А хтось кричить: ти рідну стрів!

І раптом - небо... шепіт гаю...

О ні, то очі Ваші.- Я ридаю.

Сестра чи Ви? - Любив...

1915