Всі публікації щодо:
Тичина Павло

У собор

І

По один бік верби,

По другий старці.

Гнуться, гнуться, гнуться верби.

Нагинаються старці.

Шум юрби глухої.

Блиск хмариних крил!

...Сповиває аналої

Синє брязканя кадил.

Тут говорять з Богом.

Тут Йому скажу —

(Хтось заплакав за порогом) —

З херувимами служу!

Жду я, ждуть всі люде —

І нема Його.

Гнуться, гнуться, гнуться люде,

Дожидаються Його.

II

Співає стежка

На город.

Гарбуз під парасольками

Про сонце думає.

За частоколом —

Зелений гімн.

Зоставайтеся, люде,

З своїми божками!

Соняшники горять...

— сама як струна —

Метеликів дуети...

— а на лапках мед -

Ромашка? — здрастуй!

І вона тихо: здрастуй.

І згучить земля,

Як орган.

1917