Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Замість сонетів і октав (скорочено)

Григорію Савичу Сковороді присвячую

Уже світає, а ще імла...

На небі зморшка лягла.

— Яка зайшла ж мені печаль!

Промінні заори воралися у хмари.

Чую - фанфари!

— Яка зайшла ж мені печаль...

Ой не фанфари то, а сурми та гармати.

Лежи, не прокидайся, моя мати!..

Прокляття всім, прокляття всім, хто звіром став!

(Замість сонетів і октав).