ЛЕСЯ УКРАЇНКА
ДОСВІТНІ ОГНІ

Ніч темна людей всіх потомлених скрила

   Під чорні, широкії крила.

               Погасли вечірні огні;

               Усі спочивають у сні.

Всіх владарка ніч покорила.

Хто спить, хто не спить, -  покорись темній силі.

   Щасливий, хто сни має милі!

               Від мене сон милий тіка...

               Навколо темнота тяжка,

Навколо все спить, як в могилі.

Привиддя лихі мені душу гнітили,

   Повстати ж не мала я сили...

               Зненацька проміння ясне

               Од сну пробудило мене, -

Досвітні огні засвітили!

Досвітні огні, переможні, урочі,

   Прорізали темряву ночі,

               Ще сонячні промені сплять, -

               Досвітні огні вже горять.

То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!

   Година для праці настала!

               Не бійся досвітньої мли -

               Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

[1892]