Всі публікації щодо:
Яновський Юрій

Шкільний твір - Есе з української літератури

Трагедiя роду Половцiв (за романом Юрiя Яновського «Вершники»)

Роман великого українського письменника-романтика «Вершники» присвячений показу боротьби українського народу проти зовнiшньої i внутрiшньої контрреволюцiї в роки громадянської вiйни в Українi.

Твiр вiдкривається новелою «Подвiйне коло», яка вiдразу вводить нас у шквал гарячих подiй: «Лютували шаблi, i конi бiгали без вершникiв… рубали по чiм попало i топтали конем… i пiдводили високих степовикiв, i летiли їхнi голови… Висвистували шаблi». I саме тут з найбiльшою силою розкривається трагедiя родини Половцiв, як i трагедiя усього роду українського, що потрапляє у смертельне коло вiйни. У степу пiд Компанiї вкою гарячого лiта мiж синами однiєї матерi протягом дня точаться кривавi бої, i Iван Половець загубив трьох своїх братiв - «Одного роду, - сказав Герт, - та не одного з тобою класу».

Розповiдь про боротьбу братiв Половцiв переплiтається з розповiддю про їх батька Мусiя Половця, чорноморського рибалку, який виховував разом з дружиною п’ятеро сирiв, прищеплював їм одвiчну народну мудрiсть: тому роду не буде переводу, в котрому браття милуються згоду.

Але сталося так, що сини пiшли рiзними шляхами, сприйняли рiзнi iдеї та погляди i опинилися у ворожих таборах. Андрiй став офiцером царської армiї, Оверко пiшов служити до Петлюри, Панас подався у махновцi, а Iван очолив загiн червоних кiннотникiв.

I от рiднi брати в смертнiй битвi один з одним на максимально стиснутому п’ятачку пiвденного степу.

Спершу у кривавому двобої сходяться загiн петлюрiвцiв на чолi з Оверком Половцем i загiн денiкiнцiв пiд командуванням його брата Андрiя. Петлюрiвцi перемагають. Оверко вбиває Андрiя: «…i поточився Андрiй, i заревли переможцi, i дмухнув з пiвденного заходу майстро, i стояли нерухомо вежi степового неба». Та ось здiйнявся в степу смерч, примчав махновський загiн Панаса Половця, i тепер уже гине Оверко вiд руки свого брата-анархiста: «Оверко не зводив очей i не бачив своєї смертi, вона вилетiла з Панасового маузера…». Над закривав леним степом пролив дощ, i ось здалеку замайорiв червоний прапор загону Iвана Половця. Переможений Панас сам накладає на себе руки. Наймолодшого брата Сашка, також анархiста, червоноармiєць Iван милує i вiдпускає: «Бiсової душi вилупок», - промимрив Iван та взяв Сашка за чуба , що виглядав з-пiд шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву, а Гердт посмiхнувся».

Отже, закономiрно, що в цiй боротьбi перемагає «правда бiдних», у яку так вiрив письменник. Своїм романом Юрiй Яновський наштовхує на думку про зв’язок мiж революцiєю, бездушним братовбивством в роки громадянської вiйни i масовим нищенням українцiв у 20-30-х роках. Автор роману пiдводить нас до висновку не повторювати помилок iсторiї, не допускати найбiльшого лиха - вiйни та братовбивства.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.