Всі публікації щодо:
Літературознавство
Боровиковський Левко
Гребінка Євген
Петренко Михайло

9 КЛАС
Твори з української літератури
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40—60-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ

Українські поети-романтики

Література кінця XVIII — початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися «Енеїдою» І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. Творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання.

Вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив Євген Гребінка, потім Григорій Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, А. Метлинський та інші,

Що було властиве українським поетам-романтикам? Для стилю поетів-романтиків характерний піднесений виклад сюжету, мелодійність, голубливі мовні форми. Так, Віктор Забіла, відомий своїми романтичними поезіями про нещасливе кохання, писав:

Гуде вітер вельми в полі!

Реве, ліс ламає;

Плаче козак молоденький,

Долю проклинає.

Повтори й народнопісенна лексика зробили цю поезію народною піснею.

Поет-романтик М. Петренко відомий своєю піснею «Дивлюсь я на небо», що й сьогодні є популярною, її знають і співають вже не одне покоління українців.

Взагалі вірші поетів-романтиків тяжіли до ліро-епічних балад, у їх тематиці переважала туга за минулою славою рідного краю, любовна лірика, відчувався деякий меланхолізм нарікання на долю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Левко Боровиковський започаткував романтизм як творчий метод в українській літературі. Найбільше досягнення поета-романтика — дванадцять балад, написаних на сюжет українських народних переказів, здебільшого це балади про щиру любов молодих людей, як, наприклад, балада «Маруся».

За минулою звитяжною славою козацтва сповнені суму й туги поезії А. Метлинського. Поет тривожиться тим, що гинуть прадавні звичаї. Вірші «Гетьман», «Козача смерть», «Степ», «Смерть бандуриста» — це крик-розпач поета шанувати нашу історію, звичаї й обряди.

Всесвітньовідомі романси Євгена Гребінки «Очи черные, очи страстные», «Ні, мамо, не можна нелюба любити» — це теж твори українського романтизму, які й нині чарують нас своєю народнопісенною довершеністю.

Отже, поети-романтики своєю творчістю сприяли популяризації української мови на народній основі, дбали про її визнання.