Мегазбірка найкращих учнівських творів

Моє відкриття у степах України

Батьківщину свою треба знати — я так думаю і раджу своїм друзям. Причому знати не лише історію, а й об’їздити, сходити її пішки, насолоджуватися кожним її куточком. Адже моя країна, розташована в серці Європи, справді мальовнича і романтична. Я це відчувала вже по дорозі до Асканії-Нової. То був мій день, бо я мала чудовий настрій і мене тішили старезні кургани вздовж шляху до заповідника. А половецькі баби стояли в степу самотньо, наче закам’яніли — від часу і втоми дивитися на все, що рухається битими таврійськими шляхами. У цих степах народилися легенди про відважних амазонок. Цими шляхами подорожував Геркулес і герої давньогрецьких міфів. „А тепер подорожую я!” — моє серце співало від гарного настрою.

Мої сподівання справдилися. Асканія-Нова виявилася дивом у степу, оазою природної і рукотворної краси. Колись щедра рука російської імператриці роздавала тільки-но завойовані землі Таврії наліво і направо — як своїм, так і іноземцям. 43 тисячі десятин землі дісталися німецькому герцогові, а той назвав свою колонію на честь давньої німецької області. І назва ця прижилася навіки. Нові господарі маєтку в степу — співвітчизники герцога назву колонії не змінили, а от справу продовжили, займалися вівчарством і скуповували нові землі. Згодом Асканія-Нова стала центром імперії королів вівчарства Фальц-Фейнів. Сюди вкладалися значні кошти, налагоджувалося зразкове господарство, насаджувалися у степу дивовижні парки, облаштовувалися вольєри для диких тварин. Рослини для ботанічного саду та екзотичні тварини завозилися з Європи, Кавказу,.Індії, Китаю, далеких островів. Понад 200 видів рідкісних рослин було акліматизовано у степовій зоні і, судячи з того, що я бачила, дерева почуваються тут добре і затишно.

До рук потрапив путівник 1971 року, де підкреслювалося, що створення парків не мало на меті наукових досліджень. Господарі, мовляв, дбали про те, щобвразити гостей екзотикою. „І що в цьому поганого?” — подумки не погоджуюся я після побаченого. Хороша і благородна турбота, якщо красою степового дива ми можемо насолоджуватися і сьогодні.

Я багато дізналася про один із куточків моєї Батьківщини. А ще — відчула себе патріоткою, сповненою гордощів за свою мальовничу Україну.