Українська мова та література - шкільні твори 2018 рік

Що дала нам незалежність - Творча робота з української мови

Чомусь обов'язковим ритуалом спілкування українців стало нарікання на всілякі негаразди.

Звичайно, від економічної скрути зараз багато потерпає людей. З цим не можна не погодитись, адже значна частина нашого суспільства — зубожіла. Та нарікання на сучасну Україну лунають не через матеріальні труднощі, а мають ідеологічне коріння.

Досить поширеною побутовою формою стало гасло „Чи потрібна та незалежність, якщо вона мені нічого не дала”. Ми при цьому наче протиставляємо себе тим розвинутим країнам, які живуть за принципом: „Не питай, що дала тобі держава, скажи, що ти зробив для неї”. Ще й дивуємося, що міжнародне товариство нас не розуміє і не хоче поділитися своїми грішми.

Незалежність звинувачують у всіх бідах сучасної України.

Та невже за всі вісімнадцять років незалежність нам нічого не дала?

Ні! Дала! Адже Україну визнали на міжнародній арені. Це є великою перемогою української дипломатії, адже останні триста років світ переконували, що української нації не існує.

Позитивним є й те, що було прийнято Конституцію, введено національну валюту. Україні вдалося уникнути громадянської війни, зберегти мир. Українців не женуть ні в Чечню, ні в Афганістан. Ми маємо право на виїзд за кордон. А український ринок наповнився товарами.

А що ж мені дала незалежність?

Віками наша Україна стогнала в ярмі. Турки, татари, поляки, австрійці, фашисти топталися на її землі. Тепер відрадно усвідомити, що нарешті віковічне ярмо скинуто. Я живу в тій незалежній Україні, де не панує ні російська, ні польська мова. Мовою моєї держави є рідна українська мова. Мене не змушують вивчати російську мову, як це було раніше. Я маю право ходити до церкви. Великі релігійні свята стали вихідними днями. Тепер і Різдво, і Великдень я можу святкувати в колі родини. А раніше представники райкому партії стояли під церквою і записували, хто з дітей відвідує церкву.

Колись всі діти повинні були стати спочатку жовтенятами, потім піонерами, комсомольцями. Тепер я сам маю право вибрати, до якої молодіжної організації хочу належати.

Я маю право також вибирати собі спеціальність і навчатися чи в нас, чи за кордоном. Тільки жаль, шо економічна скрута не дозволить мені цього.

А ще незалежність України відкрила нам очі на справжню історію моєї держави. І ми на уроках української літератури та історії вивчали і про ганебні кайдани Російської імперії, і про голодомор тридцять третього, і про сталінсько-брежнєвські табори, і про письменників-шістдесятників.

Незалежність нам потрібна. Ми стали вільним народом. Тільки дуже хочеться, щоб біля керма нашої держави стояли мудрі керманичі, справжні патріоти нашої незалежності.

Рознялися пута нестерпні,

Правда, як сонце, зійшла.

І писав я слова,

А було це в суботу у серпні 24 числа.

Дмитро Павличко

Так, саме 24 серпня 1991року було схвалено Акт про державну незалежність України.

І не закувати нікому в кайдани Україну, не відібрати нікому волі святої.