Роль пісні в п'єсі „Наталка Полтавка” - І варіант - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Роль пісні в п'єсі „Наталка Полтавка” - І варіант - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - 9 клас

Існує легенда про те, як Бог роздавав кожному народові свої щедроти. Коли начебто все роздав, побачив гарну дівчину, яка скромно стояла в кутку.

— А ти хто така? — запитав Бог.

— Українка, — відповіла Дівчина й засоромилася.

— Що ж тобі подарувати? Мабуть, подарую пісню.

З тих часів, кажуть, Україна повниться піснями. Дійсно, у радості й горі, у роботі й відпочинку українці виливають свої почуття через пісню. Радіє Україна — співає, сумує Україна — співає.

Коли ми познайомились із драмою І. П. Котляревського „Наталка Полтавка”, то справді відчули пісенне мистецтво нашого народу.

Вийшла „Наталка Полтавка” на зорі нової літератури з зеленої, тихої Полтави, від голубоокої Ворскли, та й пішла по всьому білому світу, лунаючи піснями. І довелося їй бути в дорозі не день, не рік, а майже два століття. І скрізь і завжди її радо вітають.

І. П. Котляревський у 1819 році створив драму- оперу, яка в двох діях вмістила 22 пісні.

Недаремно кажуть, що пісня — це душа народу. Захоплює нас Наталка ліризмом і глибиною почуттів:

   Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;

   О, як моє болить серце, а сльози не ллються.

Віють вітри з далекого XIX століття та обвівають зворушливою вірністю дівочою наші серця. Вірність та приносить закоханим неповторне щастя.

Наталка й пісня. Це радість кохання й туга розлуки, це щастя й сум.

Пісні „Видно шляхи полтавськії...”, „Ой мати, мати! Серце не вважає” передають біль дівчини, розлученої з коханим:

   Ой мати, мати! Серце не вважає,

   Кого раз полюбить, з тим і умирає...

Узагалі всі пісні п'єси можна поділити на чотири групи: авторські („Віють вітри...”, „Ой я дівчина Полтавка...”), перероблені народні („Сонце низенько, вечір близенько”, „Вітер віє горою...”), перероблені літературні („Всякому городу нрав и права...”), народні („Ой, під вишнею, під черешнею”, „У сусіда хата біла...”).

Якщо уважно вслухаєшся в пісні, то помітиш, що кожна з них виконує своє композиційне навантаження.

Наталка в піснях — це високоморальний образ української дівчини. Пан возний — духовно обмежений канцелярист, який навіть свої почуття передає як звір-хижак:

   Безмірно, ах! Люблю тя дівицю,

   Как жадний волк младую ягницю.

Пісні виборного характеризують людину хитрої вдачі, яка може пристосуватися до різних умов життя.

Пісні Миколи-сироти, хоча й сумні, але сповнені козацької звитяги.

Глибокою задушевністю, теплотою пройняті пісні Петра — коханого Наталки. Ці пісні перегукуються з піснями дівчини, бо теж сповнені щирого почуття, прагнення бути з коханою:

   Сонце низенько,

   Вечір близенько,

   Спішу до тебе,

   Лечу до тебе,

   Моє серденько!

Таким чином, пісні твору допомагають зрозуміти вдачу й характер героїв, наповнюють твір ліризмом і ніжністю, сумом і радістю, гумором і сатирою.

В умовах життя XIX століття драма-опера стверджувала реальне існування українського народу, красу його душі, яка піснею линула, і несла в собі віру в добро і справедливість.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.