Образ народного співця в поезії Т. Шевченка - І варіант - ТАРАС ШЕВЧЕНКО - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Образ народного співця в поезії Т. Шевченка - І варіант - ТАРАС ШЕВЧЕНКО - 9 клас

Літературна доля великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка склалася незвичайно. Більшість його творів була надрукована тільки після його смерті. Тільки тоді доля дала йому найкращий, найдорогоцінніший подарунок — безсмертну славу і насолоду, що дають його твори людям. Шевченко ввійшов в історію світової літератури як великий народний поет.

Народна пісня була першою школою поетичної . майстерності Т. Шевченка. Так, в першій половині XIX століття протест і гнів, що накопичувалися віками в пригніченій масі українського селянства і виливалися в народні пісні, знайшли собі геніального виразника в особі Тараса Григоровича Шевченка.

Ще з дитинства Тарас із захопленням слухав бродячих сліпих співців-кобзарів, бандуристів, лірників. Уже в перших віршах Шевченко висловив своє ставлення до поезії і до покликання народного співця. Він показав кровний зв'язок кобзаря з думками і почуттями рідного народу. Образ Кобзаря, котрий не тільки вболіває за гірку долю України, але вірить в сили борців за народне щастя, виникає в поезії Шевченка і живе в ній.

Цікаво, що поет показав такого співця і в ліро- епічному образі Перебенді, і в ліричних віршах, де поєднав себе самого з цим образом. У відомому вірші „Думи мої, думи мої”, що відкриває „Кобзар” 1840 року, Шевченко говорив про те, що його страждання нерозривно пов'язані з горем закріпаченого люду. Про це ж говориться і у вірші „Перебендя”, де бродячий співець для усіх знаходить пророцьке слово: для молодих і старих, для юнаків і дівчат. Це слово не тільки веселить, воно закликає до дружби, любові, нагадує про ті часи, коли предки виступали проти чужоземних поневолювачів. Не все може висказати кобзар, і тому він сміється іноді, щоб не заплакати:

   Перебендя старий, сліпий, —

   Хто його не знає?

   Він усюди вештається

   Та на кобзі грає.

   А хто грає, того знають

   І дякують люде:

   Він їм тугу розганяє,

   Хоть сам світом нудить.

І сам Шевченко, як це видно із вірша „Думи мої, думи мої”, що ніби є передмовою до „Кобзаря”,— такий співець, він і тужив над долею поневоленої України, і вірив в її світле майбутнє.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.