Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі „Чорна рада” - ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Ідеалізація і романтизація образів Сомка, Шрама, Череваня в романі „Чорна рада” - ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ - 9 клас

Багато чорних сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки славу здобували наші пращури, а й поразки. Але найганебнішою завжди вважалася зрада вітчизні і рідному народові заради власної користі. Трагічність історії нашої країни зумовлена і численними конфліктами між державнобудівничим і руїнницьким началами.

В історичному романі Пантелеймона Куліша „Чорна рада” зображений один з етапів занепаду української державності.

Кожен з основних героїв роману має власну „філософію життя”, суспільно-політичні орієнтації, переконання, кожен несе „свою правду”. Своє ставлення до суспільно-історичних подій, власні ідеї і переконання П. Куліш втілив в образах Якима Сомка та Івана Шрама. З цими образами пов'язана ідея державності. Ідеалом цих героїв є українська автономна держава, яка б підтримувала тісний зв'язок з Москвою.

В образі Якима Сомка автор виразив свій ідеал гетьмана: освічений, розумний, здатний об'єднати українські землі в єдину державу. На думку гетьмана Сомка, щоб уникнути будь-яких конфліктів, треба кожному прошарку суспільства дати певні привілеї, тоді і буде „на Вкраїні і правда, і сила”. Він засуджує народні бунти, вважає, що голому слід триматися в покорі. Герої мріють про відновлення слави України, про підвищення рівня її культури і освіти. Сомко розкривається як людина, вірна своїм ідеям до кінця. Він поводиться гідно в будь-яких ситуаціях. Автор ідеалізує не тільки думи і поведінку героя, а й зовнішність, підкреслює його природний аристократизм. Ще одним об'єктом авторських симпатій є полковник Іван Шрам. Це людина, яка всім серцем вболіває за долю України, а любов до батьківщини ставить вище батьківських почуттів. Полковник Шрам — соратник гетьмана Сомка. Він підтримує усі його заходи, спрямовані на досягнення найвищої мети — відновлення єдності всіх українських земель під міцною гетьманською владою. Полковник засуджує нерегульовану запорозьку вольницю і мріє про впорядковане станово-класове українське суспільство. Представником кращої частини козацької старшини є і Михайло Черевань. І хоча пан Черевань прагне заможного хуторянського життя, йому властиве козацьке завзяття і почуття власної гідності. Не зміг змиритися з тим, що Шрам порівняв його із зрадником козацького війська Барабашем, не хоче жити „з таким паскудним прізвищем” і стає на захист Вітчизни.

У своєму романі Пантелеймон Куліш ідеалізує образи Сомка і Шрама, меншою мірою Череваня. Ці образи несуть у собі власні ідеологічні позиції автора, його мрії про міцну українську державу.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.