Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті „Інститутка” - ІІ варіант - МАРКО ВОВЧОК - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті „Інститутка” - ІІ варіант - МАРКО ВОВЧОК - 9 клас

Марко Вовчок вперше в українській літературі змалювала образи кріпаків. Вона зобразила кріпаччину як справжнє зло. Читаючи її твори, ми бачимо, що кріпаки багато в чому кращі за тих панів, що збиткуються з них.

Устина розповідає про своє життя у панів досить об'єктивно. Вона визнає, що панночка її зовні дуже гарна і мила, але насправді дуже жорстока людина. „Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!” Панночка, хоч і вчилася в інституті, але ніяких знань там не здобула, вміє тільки танцювати та розмовляти французькою. Нічого сама не роблячи, вона при цьому постійно лається на дівчат, що вони ледачі, і видумує для них різні кари. І в ці хвилини вона стає потворною: „Як вона охижіла, яке страшне зробилося в неї личко гоже!”

Женихів панночка розглядає з точки зору їх маєтків і становища у світі. У ній борються два почуття: любов до лікаря і бажання бути багатою. І, можливо, якби вона не дізналася, що лікар має хутір, вона б і не вийшла за нього заміж. Не такою є Устина. Вона кохала свого Прокопа від усієї душі, не шукала собі багатого чи вільного чоловіка. Для неї щастя у подружжі — це взаєморозуміння і взаємопідтримка.

Відрізняються ці дві дівчини і у ставленні до людей похилого віку. Здавна в Україні шанувалися старі люди, чи багаті вони були, чи бідні. Ніхто не міг не те що вдарити, а і слова неприємного сказати старшому від себе. Але для панночки стара бабуся, що працювала у маєтку, була всього тільки кріпачкою, тому вона і кричала на неї, і била, і штовхала. Ця її поведінка і викликала обурення Прокопа. Він, людина глибоко моральна, не міг дивитися, як при ньому ображають стару людину, хоч і знав, що панночка помститься йому. По відношенню до своєї бабусі панночка, хоч і була ласкава, але робила це, коли хотіла влаштувати танці чи справити нову сукню. Вона була тираном як зі своєю бабусею, так і з чоловіком.

Стара пані протиставляється бабусі-кріпачці. Пані — така ж нероба, як і її онучка. Бабуся ж увесь свій вік робила і на старості не одпочивала: постійно на ногах, усюди догляне, усюди дасть лад. Дізнавшись, що Устина і Прокіп покохались, вона радіє за них і підтримує: „Коли вже покохала, нехай кохає: то їй судьба така судилася”. А бабуся панночки тільки й знала, що нарікала на долю через те, що онучка її одружується на бідному полковому лікареві. Вона вважала, що кохання — то пусте, головне — це становище і майно.

Розкриваючи жорстокість, бездушність панів і терплячість та доброту кріпаків, Марко Вовчок довела, що пани ніяк не вищі за своїх хлопів, а навпаки багато чому могли б у них повчитися, зокрема поваги до інших, сердечному теплу, доброті, душевній щирості та справжній народній мудрості.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.