Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням „Школяр”) - ІІІ варіант - АРХИП ТЕСЛЕНКО

Найкращі учнівські твори

Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням „Школяр”) - ІІІ варіант - АРХИП ТЕСЛЕНКО

В творі Архипа Тесленка „Школяр” розповідається про долю хлопчика Миколки. В бідній селянській родині він найстарший, і є ще кілька малих дітей. Батьки у нього неграмотні.

Автор з симпатією змальовує хлопчика: „Такий школярик гарнесенький був: сумирненький, сором“язливенький, млявенький, як дівчинка”. Хлопчику дуже подобалось вчитися, він був допитливим і жадібним до знань. Учителю подобався Миколка, його бажання вчитися. Хлопчикові не було що їсти, що взути, але він все одно тягнувся до школи, учителя. Учитель співчував Миколці. І коли в хлопця розвалились чоботи, подарував свої „зайві”. Батько Миколки вважає, що вчитись — то для „панів”. Але коли вчитель подарував чоботи, це ніби розбудило в Прокопі щось добре. Він розпитує сина про школу, про те, чого він навчився. Батько хвалить сина і каже, що віддасть його учитись далі „у хторокласну”, щоб сина „хоч би до маленького до чого довести”. „Хоч би ти не страждав, як я оце”, — каже Прокіп. Отже, приклад вчителя, його ставлення до Миколки показує батькові, що у нього здібна дитина, яку треба вчити. Коли Миколка був у вчителя вдома, йому дух захопило, що так гарно можна жити. Вчитель каже йому: „Ото вчись, то й ти будеш у такому..” Для хлопчика таке життя в гарному домі, чай із стакана з цукром і булкою, гра на скрипці — мрії, які можуть здійснитися, якщо вчитись. Але ці мрії для дитини з бідної родини виявились нездійсненними. На другу осінь його віддали у найми, а потім — у поводирі. І відбулася остання зустріч Миколки з учителем. Було холодно, йшов дощ і до хати учителя постукав старець з поводирем. Цим поводирем виявився Миколка. Учителю було дуже шкода хлопчика. Через відчинені двері хлопчик побачив „стіл, розгорнуту книжку, скрипку, картини...” і заплакав. Бо він побачив свою нездійсненну мрію. Вчитель, його життя були для Миколки прикладом кращого життя, яке так і залишилося мрією.

Дуже шкода Миколку. Він прагнув до науки, але не мав можливостей. А ми, сучасні діти, маємо можливості, але інколи не маємо бажання. Нам треба пам'ятати про ті далекі для нас часи, коли не кожна здібна дитина могла навчатись.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.