Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п'єсі „Хазяїн” - IV варіант - 10 клас - ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

Найкращі учнівські твори

Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п'єсі „Хазяїн” - IV варіант - 10 клас - ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

П'єса І. Карпенка-Карого „Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору — яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п'єси — Терентій Пузир.

Яскравою рисою характеру цього „аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для чого? Над цим питанням Пузир не замислюється. Він весь знаходиться в полоні процесу „стяжання для стяжання”. Пузиреві властиві такі риси, як безчесність, несправедливість, жорстокість, бездушність, деспотичність. Він — некультурна, честолюбна, скупа людина. В образі Пузиря автор показує людину, яка переконана в своїй правоті завжди і в усьому. Він вважає себе чесним і справедливим по відношенню до своїх робітників, не помічаючи, що ті голодні і виснажені.

Драматург надзвичайно реалістично і колоритно виписує образ Пузиря. Це представник українських сільських куркулів, які розбагатіли за допомогою різноманітних шахрайських методів, особливо ошукування та експлуатації простого люду. Яскравим підтвердженням цього у тексті є розпорядження Пузиря, яке він дає Ліхтаренкові, своєму економу: „Наділи мужицькі на десять літ в оренду взять! А як мужик зостанеться без землі, роби з ним, що хочеш...”.

Але, вже ставши мільйонером, Терентій прагне до ще більшого накопичення капіталу, він постійно вишукує, „де б більше закупить землі, бо скільки б чоловік її не мав — все бракує”. Нажива стала стимулом життя Пузиря. І, здавалося, багата людина мала б допомагати біднішим верствам населення. Та де там! Діло доходить до того, що Терентій починає ненавидіти слабких і беззахисних бідняків. „Терпіть не можу цієї бідноти, — каже він Феногенові (своїй „правій руці”). — Як побачу старця, то, здається, тікав би від нього скільки сили”. Скнарість мільйонера набула таких розмірів, що він роками носив смердючий, брудний і драний халат, шкодуючи грошей на придбання нового. Як і більшість багатіїв того часу, через прагнення до наживи Пузир зовсім не цікавиться культурним життям. При всій своїй заможності він відмовляється пожертвувати гроші на пам'ятник І. П. Котляревському. Звісно, бо ж треба витрачатися, а він звик брати участь лише у здобутті грошей. „Чудні люди! — каже він. — Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам'ятники якісь став!..” Так, він перший дізнається про недорід (і як наслідок цього — голод) під Херсоном і вже будує плани наживи на людському горі: за безцінь купити худобу у селян.

Але Терентій не один іде до мети безмежного багатства. В цьому йому допомагають підручні. Феноген — схильний до лакейства, плазування, догоджування своєму „хазяїну”. Він в усьому прислужує Пузиреві. Такі, як він, користуються правилом: „плазуй і наживайся”. Ліхтаренко, який більш за все на світі полюбляє гроші. І здобуває він гроші жорстокими підлими і нечесними способами. Його життєве кредо: „не ти візьмеш, у тебе візьмуть”. Інший економ Зеленський не має такої безжалісності та спритності як Ліхтаренко. Його дії щодо селян мають поміркований характер. Саме за це й не любить його Пузир.

За такої ситуації в самій родині Терентія назріває конфлікт, виникають суперечки з наймитами. А хазяїн-мільйонер, захоплений єдиною метою — живитися, не звертає на це уваги; врешті-решт помирає в момент найбільшого розмаху своїх шахрайських дій.

Завдяки яскравій індивідуалізації Пузир та його помічник виступають перед нами як живі конкретні люди. Тому образ Пузиря посів почесне місце серед „стяжателів”, відомих у світовій літературі.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.