Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю - 10 клас - ІВАН ФРАНКО

Найкращі учнівські твори

Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю - 10 клас - ІВАН ФРАНКО

У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибока і лірична і хвилююча пісня:

   Ох, тії очі темніші ночі,

   Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця неба, а лише ще й ще раз почути:

   Ой ти, дівчино, ясная зоре!

   Ти мої радощі, ти моє горе!

Я дістаю з книжкової шафи книжку, читаю: Іван Франко. „Зів'яле листя” (1886—1896).

Поезія І. Я. Франка близька до народної творчості своєю глибиною і простотою. Породили його збірку „Зів'яле листя” невмирущі народні джерела. Поезії митця — це побудовані на народнопісенній основі твори про власні болісні переживання, бурхливі та пристрасні.

Цикл „Веснянки” зі збірки „З вершин і низин” пронизаний народнопоетичними мотивами. Перша частина циклу в якійсь мірі алегорична, друга ж повністю вводить нас у коло роздумів поета над людською і власною долею. У них більше психологічних паралелізмів, притаманних народним пісням. Зокрема автор користується улюбленим в народних піснях прийомом поетичних асоціацій за схожістю чи контрастом.

   Важко якось соловію щебетать,

   Важко весну, хоч як красну, зустрічать...

Лірику глибоких почуттів, вірне кохання і страждання виразив письменник у стислій формі, властивій народній ліриці. На зразок української народної ліричної пісні написана поезія „Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”. За допомогою порівняння, що властиве народній пісні, митець описує красу дівчини, яка чарує душу закоханого в неї ліричного героя, пробуджує в нього палкі почуття любові:

   Чом твої очі сяють тим чаром,

   Що то запалює серце пожаром?

Більшість віршів збірки „Зів'яле листя” — медитації в дусі народної ліричної пісні. В них письменник широко використовує повтори, психологічні паралелізми, пейзажні зачини — засоби, характерні для народної пісенної творчості:

   Зелений явір, зелений явір,

   Ще зеленіша іва;

   Ой між усіма дівчатоньками

   Лише одна мені мила.

І знову бачимо, що ці повтори використані Франком для підсилення основної думки поезії. Не випадково більшість віршів збірки покладені на музику і вони стали романсами, що сприймаються вже як народні.

Неперевершено чаруюча поетика народної пісні, її музична тональність і душевна глибина виражені і в ряді інших віршів, таких як „Ой жалю мій, жалю”, „Чого являєшся мені у сні?”, „Оце тая стежечка”. Стилізація під народну пісню, використання характерних для народних пісень зачинів, звертань, ліричних повторів, психологічних паралелізмів і найскладніших форм народнопісенної лірики взагалі притаманні збірці „Зів'яле листя”.

Тонке відчуття рідного слова формує майстерність, якою позначена поетична творчість І. Я. Франка. Митець шанував понад усе безцінний скарб народнопісенного досвіду:

   Криниця та з живою, чистою водою —

   То творчий дух народу, а хоч в сум повитий,

   Співа до серця серцем, мовою живою.

Народні пісні органічно переплелися з піснями, створеними на вірші поета. Багато хто, співаючи їх, забуває про те, що створені вони професійним поетом. І це найбільше визнання для творця. Адже народна поезія є джерелом творчого натхнення багатьох українських письменників, зокрема Т. Г. Шевченка, послідовником якого є І. Я. Франко. Завдяки величезному таланту поета його прекрасні, незрівнянні поезії стали співзвучні з народною творчістю. Тим і зумовлене їхнє безсмертя, їхнє життя в народі, в поколіннях минулих і майбутніх.