Показ побуту, повір'їв, звичаїв у творі „Тіні забутих предків” - ІІ варіант - 10 клас - МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ

Найкращі учнівські твори

Показ побуту, повір'їв, звичаїв у творі „Тіні забутих предків” - ІІ варіант - 10 клас - МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ

Максим Богданович писав: „Цей дикий, співучий край багато хто пробував описувати, але ніхто не зробив цього з такою досконалістю, як український белетрист М. Коцюбинський”.

В повісті „Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський не тільки відобразив чарівну красу Карпат, а й передав особливості світосприйняття гуцулів, відтворив їх побут, повір'я, звичаї. В цьому творі тісно переплелися два світи — міфічний і реальний, між ними неможливо провести межу, як і неможливо сказати, де в цій повісті закінчується реальне і починається вигадане.

Кохання головних героїв — Івана і Марічки зароджується і розвивається на фоні природи, з якою вони нерозривно пов'язані. Природа виступає своєрідним персонажем твору, що діє, сприяє розвиткові сюжету, відображає внутрішні стани героїв. Її сили розкриваються через світосприйняття Івана й Марічки, що мали здатність відчувати життя гір, зливатися з ним. Своїми піснями Марічка засіяла всі гори. Музику лісу чув Іван. Природа для героїв — жива істота, що може радіти і сумувати, допомагати і завдавати шкоду. Велику увагу приділено автором відображенню міфологічних уявлень гуцулів про надприродні сили. Так, ще змалку Іван знав, що „на світі панує нечиста сила, що арідник править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку... що там блукає веселий чугайстр, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири...”

Гуцули вірять, що навколо них повно злих духів, що заповнюють вони „скелі, ліси, провалля, хати й загоди та чекають на християнина”. Тому і дотримуються вони звичаїв своїх предків: ворожать, збирають „помічне зілля” і замовляють — тільки так можна уникнути шкоди. Всі свої справи гуцули відбувають серйозно, вважають, що кожне діло має свою таїну. В горах, коли чаклував ватаг над сиром, ніхто не повинен був дивитися на молоко. Чаклування й задобрення злих сил надавали людині впевненості в тому, що її обминатиме лихо. Особливо ласкаво в повісті відображено повір'я, пов'язані зі Святим вечером. В цей вечір Іван був „наче переповнений чимось таємничим і священним ... все робив поважно, неначе службу Божу служив”. Так, він дійсно правив службу — задобрював духів, щоб „не з'являлися ніколи”.

Крім арідника, чугайстра, лісовиків, нявок, русалок надприродньою силою володіють і люди: мольфар Юра, Палагна, баба Химка. Вірили люди, що Химка „вечорами перекидалась в білого пса, „повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком”, що в руках „земного бога” Юри були життя і смерть людини і тварин. Ворожбитами і відьмами в гуцулів могли бути звичайні люди. Живучи невіддільно від природи, людина повинна підкорятися законам природи.

В повісті „Тіні забутих предків” незримо сплітаються дійсність і вигадка, реальне з фантастичним. Людина і природа перебувають у повній гармонії, чого, на жаль, не відчувається в сучасному світі.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.