Тема еміграції у творчості В. Стефаника - 10 клас - ВАСИЛЬ СТЕФАНИК - ТВОРИ З - УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ - Найкращі учнівські твори - Твір

Найкращі учнівські твори

Тема еміграції у творчості В. Стефаника - 10 клас - ВАСИЛЬ СТЕФАНИК - ТВОРИ З - УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ - Найкращі учнівські твори - Твір

   Чую їх біль, всі ті нитки, що

   рвуться між їх серцем і селом,

   і мені рвуться, чую їх жаль і муку.

   В. Стефаник

Камінний хрест” — твір Стефаника, присвячений темі еміграції. Як і в багатьох своїх новелах, письменник спирається в цьому творі на справжні життєві події. Селянин, від'їжджаючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. В. Стефаник розуміє, що надії селян марні, знає, що їх чекає в далеких краях. Своїм твором він намагається розповісти, донести до людей, що то за марево — еміграційне щастя. З іншого боку, він розуміє хисткість становища цих бідних людей і на батьківщині, співчуває їм, жаліє їх. Після десятирічного перебування у війську Іван, головний герой новели, повернувся додому. Батьків не застав — вони померли, залишивши в спадок хатину і горба, „щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле”. На нього витратив Дідух молодечу силу, на ньому скалічився, постарів і став господарем. Не багатієм, але свій шматок хліба мав. А тепер, на старість літ, Іван добровільно кидає господарство. Пройнятий страшною тугою, селянин почуває себе, як камінь, що хвиля викинула на берег. Та й весь він наче закам'янів. Дивиться отупіло перед себе і нікого не бачить.

Причина цієї туги зрозуміла: це любов до рідної землі і вимушена розлука з нею. Селяни розраджують його, але вони не в змозі зруйнувати тієї страшної туги. Дідух ставить хрест на своєму политому кривавим потом полі, і цим він ніби заживо себе ховає. Тільки після обіцянки людей доглядати хрест йому стає трохи легше. Найважливіше — це добра згадка про чоловіка, пам'ять про нього в людей.

Особливу тугу викликає останній танок Дідуха з жінкою. Не пам'ятаючи, що робить, Іван „ймив стару за шию і пустився з нею в танець... Люди задеревіли...”. Це був танок горя, страждання, страшний танок, мовби останній. Життєва доля Івана Дідуха трагічна. Усі його зусилля змінити життя, поліпшити його закінчуються безрезультатно. Зовні ніби нічого і не трапилось. Подія відбулась, але нічого й не змінилось. Хіба що збільшилась туга за рідним краєм. Спів Івана й старого Михайла, в якому слова були, „як жовте листя осіннє, що ним вітер гонить по замерлій землі...”, підсилює тему народної драми, нездійсненних поривів, марно втрачених сил молодості.

Тема заробітку і еміграції є актуальною і зараз. Наш час важкий, але деякі слабкодухі люди намагаються робити вигляд, що все добре. Наша земля — Україна, і тільки стоячи обома ногами на рідному ґрунті, можна набратись сил і залишитись справжніми дітьми своєї неньки. І зараз нам, українському народові, треба бути разом, як ніколи. Треба спільно підіймати нашу землю з руйновища. І тільки віра в краще і наполеглива праця допоможуть нам.

У своєму творі „Камінний хрест” В. Стефаник не говорить про це прямо, але з підтексту стає зрозуміло, що відриватись від рідного коріння не можна.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.