Українська література - розробки уроків
Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. Образ ліричної героїні в поезії «Як дитиною, бувало...»
Всі публікації щодо:
Українка Леся
Мета: поглибити знання учнів про дитинство Лесі Українки, роль родини у формуванні її світогляду; ознайомити з поезією «Як дитиною, бувало…», уміти характеризувати образ ліричного героя, виразно читати поезію, ставити запитання за її змістом; виховувати почуття любові до батьків, родини, формувати сильні риси характеру.
Цілі уроку.
Учні повинні знати:
· коло проблем, які будуть розв’язуватися протягом вивчення теми;
· основні відомості про Лесю Українку, зокрема її родину, дитинство;
· зміст, тему, основну думку виучуваних поезій.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі Українки, презентація до уроку , книжкова виставка, записи музичних творів .
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Запезпечення емоційної готовності до уроку.
Доброго дня, шановні діти. Давайте почнемо наш урок із посмішки. Так, саме з неї. Подивіться один на одного і посміхніться. Спробуємо відчути, як ця посмішка зігріє кожного своїм теплом. І ви мене зігрієте своїм теплом. Я щаслива бачити вас усміхненими і бадьорими Сьогодні ми знову зануримося у чарівний світ літературних творів.
Наш сьогоднішній урок ми присвятимо чарівній людині. Тій, яка у віці 4 років виявила неабиякі таланти до музики і літератури. Людині, яка 30 років свого життя боролася із невиліковною хворобою . Це справді багатогранна особистість і знакова постать . Її ім`я - Лариса Петрівна Косач. А в літературі вона знана під псевдонімом Леся Українка.
Тож нехай наше сьогоднішнє знайомство з Лесею Українкою та її творами стане для кожного з вас уроком пізнання, відкриттям чогось нового, уроком роздумів і аналізу. Бажаю вам плідної роботи.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку (Запис дати та теми уроку в зошиті)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ще з дитинства батьки прищепили Лесі любов до українського, в тому числі і до одягу, невід’ємним елементом якого є вінок. Вона пишалася тим, що є українкою і саме тому обрала для себе такий псевдонім.
На Україні вінок завжди був оберегом для кожної молодої дівчини. Його виплітали від ранньої весни до пізньої осені. Тож нехай цей вінок як знак щирої любові і шани до Лесі Українки ми прикрасимо на уроці кольоровими квітами.
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя
Перше, що ми бачимо в людині — це її зовнішність. Подивіться на світлини поетеси. Такою її знали близькі і знайомі, такою і ми її знаємо. Проникливі вдумливі очі, обличчя без посмішки, ані грайливого виразу. Хто ж вона, цей митець? Чому всіх і досі хвилює її творчість? Де знаходила сили ця хвороблива, слабка фізично, але незламна духом жінка? Яким було її життя? Дізнаємося під час знайомства.
2. «Знайомство з біографією поетеси» Перегляд відеоролику.
Діти повинні записати найважливіші факти, за якими потім буде проводитися робота.
3. Слово вчителя .
Ви проглянули відеоролик. Сподіваюсь, що він вам сподобався. Прослухали біографічні відомості. Наша земля щедра на талановитих людей. Тож давайте пов’яжемо першу квітку у наш вінок шани . Якого кольору вона буде? Звичайно, коричневого, тому що він є символом землі.
Ви знаєте, діти, що фото— усього лише мить, не завжди вони відтворюють звичний вираз обличчя. Зовнішність може багато сказати нам про людину ,але щоб краще пізнати її, необхідно зазирнути у внутрішній світ. Хто його творить? Хто поряд з дитиною від самого народження? (Батьки).
Розповіді учнів від імені батьків Лесі Українки про їх роль у формуванні світогляду дочки. Біля дошки стоїть дівчинка-маленька Леся .
Я — Петро Косач, батько Лесі Українки. Дуже люблю всіх своїх дітей, а Лесю — особливо. Коли вона була немовлям, я взяв відпустку і піклувався про неї. Леся писала свої твори, я першим читав їх. Забезпечив здобуття освіти своїй дівчинці , сприяв розвитку її обдарувань.
Я — Олена Пчілка. Письменниця, перекладач і мати Лариси Косач. З дитинства я готувала Лесю до перекладацької праці , заохочувала до вивчення фольклору, підбирала домашніх вчителів. Я не захотіла віддавати доньку до гімназії, бо там панувала суха наука, до того ж викладання велося російською мовою. Саме я допомогла доньці вибрати цей псевдонім. Отже, я впливала на формування світогляду, розвиток таланту та рівень освіченості доньки.
Я — Михайло Драгоманов. Брат матері Лесі Українки і духовний батько Лесі. Я висилав їй книги, дбав про тематику її читань. Це ще більше розвинуло Лесину освіту і поширило світогляд.
А я сестра батька — Олена Косач. Разом з Лесею ми плели вінки, я учила її мистецтву вишивати. Саме мені Леся присвятила свій перший вірш «Надія». Їй тоді було 9 років.
3. Підготовка до сприйняття поезії «Як дитиною, бувало…»
Звучить повільна музика.
Слово вчителя: Усі ми були маленькими. Ви ж ще знаходитеся в цьому прекрасному світі дитинства. Давайте поринемо у нього. Заплющте очі.
Міні-інсценізація. Музично-літературна композиція. Виконує учениця старших класів. (сидить за фортепіано або можна і за синтезатором).
Леся: мені здається, що я була б гарним музикантом, , якби доля не зіграла зі мною кепський жарт. (Звучить класична музика).
Моїми вчителями музики були тітка Олена, батькова сестра, потім інші вчителі, які були справжніми професіоналами.
Я так зраділа, коли батьки подарували мені фортепіано. Скільки насолоди дала мені музика! Я любила музику Шопена. В ній було стільки смутку, стільки пристрасті й болю, стільки глибоких почуттів. (Кладе ноти, читає вірш).
Мій давній друже, мушу я з тобою
Розстатися надовго... Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою.
Вповідувать думки, веселі і сумні
Слово вчителя
Леся змушена була припинити гру на фортепіано через хворобу. Через туберкульоз кісток дівчині доводилося переживати сильний біль, мучитися, іноді навіть плакати, але так, щоб ніхто не бачив.
Що ж згадує із свого дитинства і чим переймається поетеса уже в дорослому віці? Про це ми дізнаємося із поезії «Як дитиною бувало…»
Давайте це з’ясуємо.
4. Знайомство з поезією «Як дитиною, бувало…» .Учитель декламує поезію напам`ять.
5. Словникова робота . Які слова є незрозумілими? З’ясуємо їх лексичне значення.
Драма — напружений момент.
Епіграма — короткий сатиричний вірш, здебільшого на адресу якої-небудь персони.
5. Робота над аналізом поезії .
— Який настрій викликала у вас поезія?
— На скільки частин можна умовно поділити ліричний твір? (на дві)
Слово вчителя: молодці. Ви правильно визначили дві смислові частини поезії. . Тож давайте прикрасимо наш вінок. А ми вплітаємо до нього дві жовті квітки, які символізують сонце, світло і тепло.
— Який образ в ліричному творі є головним? (Образ ліричного героя)
Слово вчителя: образ ліричної героїні поезії Лесі Українки поданий у розвитку . Поетеса показує, як змінюється характер героїні .
Наше завдання — дослідити ці зміни за її вчинками.
6. Аналіз образу ліричної героїні. Робота з підручником
— Давайте з’ясуємо, про кого йде мова у першій частині твору? (Лірична героїня — дитина. Маленька дівчинка)
— Чому вона страждає? (Через фізичний біль)
— Як реагувала на фізичний біль?(Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо)
— Чому на запитання: «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях?(була гордою)
— Про кого розповідає Леся Українка у другій частині свого твору? (Лірична героїня — доросла людина)
— Про який «злий жарт» і про яку «драму» йде мова? (Доросла жінка розуміє, що її хвороба є невиліковною. Та життя триває, і зі своєю хворобою она повинна навчитися, як жити далі)
— Як тепер про себе, свою вдачу говорить лірична героїня? («… забувши давню гордість, Плачу я , щоб не сміятись»)
— Чому вона тепер «плаче», щоб «не сміятись»? про що свідчать ці рядки? Чи говорить це про те, що в неї немає сил для боротьби і вона скорилася власній долі?
— Ці рядки в другій частині протиставляються рядкам в першій («Щоб не плакать, я сміялась», «Плачу я, щоб не сміятись»). Чому так говорить лірична героїня?(Життя дорослої людини з її проблемами відрізняються від дитячих. Тому треба вміти стримувати емоції. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятися над людськими вадами).
Слово вчителя: уміння стримувати власні почуття і емоції- таке вдається не кожному. І через багато років лірична героїня залишається такою як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій.
Цей вірш було написано поетесою ,коли їй було 26 років. Це чудовий вік у житті кожної людини. Тож наступними ми пов’яжемо 2 зелені квітки. Адже зелений колір символізує природу, красу та молодість людини.
Слово вчителя: час написання вірша — 1897 рік. Леся на ту пору була вже хворою. Та вона мужньою людиною. Лікар, який робив їй операцію, дивувався, як терпляче ця дівчина зносила усі муки.
— Чи нагадує лірична героїня Лесю Українку? Чим саме?
— Як називається твір, який, по суті, розкриває біографію самого автора?(автобіографічний).
Слово вчителя: прикрасимо вінок рожевою квіткою. Нехай вона буде уособленням оптимізму та сподівань на краще.
7. Як підсумок Робота в парах. На кожній парті знаходяться ноутбуки з завданнями.
1 завдання. У вигляді гри «Ромашка» визначити риси характеру маленької і дорослої ліричної героїні.
2 завдання .Діти працюють із програмою «My test» — зробити ідейно - тематичний аналіз поезії. Дати відповіді на запитання.
Тема «Як дитиною бувало»: зображення болючих переживань поетеси з приводу власного здоров’я; її намагання боротися з хворобою, яка її спіткала в дитинстві.
Ідея «Як дитиною бувало»: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості в боротьбі зі своєю хворобою.
Основна думка: сильна духом людина здатна долати труднощі.
3 завдання — визначити художні засоби поезії і підкреслити їх відповідними кольорами.
Перевірка (фронтальна робота)
Слово вчителя: ви добре попрацювали і можемо прикрасити вінок фіолетовою квіткою, що є символом розуму.
8. Мозковий штурм «Життєві поради Лесі Українки»
Слово вчителя: Лесі Українки давно немає серед живих. Та вона вчить нас життєвої мудрості зі сторінок своїх чудових і безсмертних творів.
Лірична героїня твору «Як дитиною, бувало…» теж залишила для нас послання. Звучить звуковий запис послання на фоні портрету Л. Українки (учитель має сам придумати його зміст).Діти слухають його(«Подолати будь - які труднощі здатна сильна духом людина» - це висновок послання).
Слово вчителя: Поезії Лесі Українки дихають міцністю сили волі, вірою та оптимізмом, життєрадістю. Любі діти! Ви добре впорались із цим завданням. Прикрасимо наш вінок червоною квіткою. Вона — символ оптимізму.
V. Оцінювальний етап
Слово вчителя: І заключним етапом нашої роботи стане тестування. У вас на партах тести. Підпишіть їх і починайте виконувати. А результати побачите на дошці.(діти виконують тести)
Слово вчителя: обміняйтеся зошитами і перевірте роботи один одного За кожну правильну відповідь- 1 бал.
Слово вчителя: я дуже задоволена нашою роботою на уроці. Тому вплітаємо у вінок шани останню білу квітку — це символ ваших знань, здобутих копіткою працею. Пам’ятайте, діти , що шлях до знань і життєвих здобутків нелегкий, тернистий. Треба знаходити у собі сили, щоб здолати перепони, щоб розвинути свої здібності і виплекати таланти. Нехай цей вінок стане оберегом для нас з вами, щоб ми жили в мирі, добрі, злагоді . Дарую його вам на згадку про наш урок. Дякую вам за співпрацю.
VI. Домашнє завдання. Вивчити поезію напам`ять.
VII. Оцінювання учнів.