Українська література - розробки уроків

Драматургія І.Я. Франка. Соціально-психологічна драма «Украдене щастя»: проблематика твору (проблема морального вибору, щастя і кохання, вірності і зради, гріха і честі, місця та ролі жінки в суспільстві, соціальної нерівності), характеристика персонажів

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Мета: на основі ідейно-психологічного аналізу твору підвести учнів до розуміння авторської думки про моральну відповідальність людини за право на щастя; проаналізувати слова і вчинки головних героїв драми — Анни, Миколи, Михайла; здійснити порівняльну характеристику персонажів; узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості жанру твору як соціально-психологічної драми; поглибити вивчене про сценічне життя п’єси І.Франка «Украдене щастя»; розширити уявлення про морально-етичні та соціальні проблеми твору; розвивати навички аналізу драматичного твору, самостійність, доказовість суджень; виховувати відповідальність за власні вчинки, донести до старшокласників думку, що любов — високе, священне почуття, якщо люди гідні його.

Цілі уроку

Учні повинні знати:

·  зміст драми І.Франка «Украдене щастя»;

·  тему та ідею твору;

·  характеристику персонажів п’єси — Анни, Михайла, Миколи;

·  особливості жанру твору як соціально-психологічної драми;

·  найвідоміші театральні прем’єри вистави «Украдене щастя»;

·  імена славетних театральних діячів, які брали участь у театралізації драми І.Франка «Украдене щастя».

Учні повинні вміти:

·  визначати та коментувати ідею драми «Украдене щастя»;

·  аналізувати морально-етичні та соціальні проблеми твору;

·  здійснювати характеристику головних персонажів п’єси;

·  добирати цитати для підтвердження своєї думки;

·  працювати з додатковою літературою, джерелами інтернету.

Тип уроку: урок поглибленого опрацювання тексту твору та вільного спілкування

Методи: евристична бесіда, проблемний виклад матеріалу, робота в групах, опорні таблиці для характеристики героїв для кожної групи, опорні схеми аналізу характерних ознак драматичного твору; «Незакінчене речення», сенкан, асоціативний ряд, мультимедійний супровід.

Випереджувальне завдання для учнів: дібрати цитати до характеристики персонажів.

Обладнання: тексти твору, тлумачний словник, словник літературознавчих термінів, портрети І.Франка, І.Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Л. Лінницької, фотографії окремих сцен вистави «Украдене щастя», схема складання сенкану, ноутбук, мультимедійний супровід до уроку.

Оформлення дошки: портрет І.Франка, записана тема уроку; визначення понять «драма», «соціально-психологічна драма»; 10 Божих Заповідей; епіграфи.

І хоч буває непроглядно гірко,

Не опустись до вовчого виття.

О щастя — ти не піднебесна зірка,

Ти — кожна мить прожитого життя.

Ніна Гнатюк

Мої п’єси — то мій смуток…

І.Я.Франко

10 Головних Божих Заповідей

1. Я — Господь Бог твій, і не матимеш інших богів, окрім Мене.

2. Не роби собі ідола або чогось схожого до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або у водах під землею; і не вклоняйся їм, і не служи їм.

3. Не називай всує імені Господа Бога твого.

4. Пам`ятай день суботній святкувати: 6 днів працюй і роби всі діла свої, а день 7-й — субота для Господа Бога твого.

5. Шануй отця свого і матір свою — добре тобі буде і довго житимеш на землі.

6. Не убий.

7. Не чужолож (інакше — не чини перелюбу).

8. Не кради.

9. Не свідчи ложно на свого ближнього.

10.Не пожадай жони приятеля свого, не пожадай дому ближнього свого, ні поля його, ні слуги його, ні вола його, ні осла його, ні всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

Драма — п’єса, побудована на серйозному і гострому конфлікті, показує драматичні стосунки особистості з суспільством і тяжкі переживання.

Соціально-психологічна драма — п’єса, побудована на серйозному і гострому соціальному конфлікті, який реалізується через вчинки, думки, прагнення героїв.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

(Учитель зачитує епіграф до уроку — слова Ніни Гнатюк — і бажає всім удачі у навчальній діяльності протягом уроку)

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

·   «Незакінчене речення»: «Прочитавши драму Івана Франка «Украдене щастя», я замислився над тим, що… був здивований…, був вражений…».

·   укладання асоціативного ряду(куща) до слова «щастя».

Усі ми хочемо бути щасливими. Народна мудрість запевняє: «Кожен коваль свого щастя». «Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має», - заперечує інша.

Цікаво, чи може людина творити своє щастя, незалежно від тих умов, у яких вона живе? Чи можливе щастя без страждань? Що таке щастя?

Важко дати однозначну відповідь на ці запитання разом з І.Франком та героями його драми «Украдене щастя». Поміркуємо сьогодні над зазначеними вище питаннями.

·  словникова робота.

Оскільки поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму, то і до вирішення проблеми ви будете підходити по-різному. Щоб дотримуватись єдиного взірця, звернемося до словника.

Щастя — це

1. Почуття або стан найвищого, повного вдоволення життям, досягнутим, вияв радості від спілкування з рідними, близькими, коханими.

2. Сприятливий збіг обставин, талан, успіх.

ІІІ. Цілевизначення і планування уроку.

1. Оголошення теми, мети уроку.

2. Визначення цілей уроку (усно), опрацювання та доповнення або коригування цілей уроку, запропонованих учителем.

3. Оголошення плану роботи.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

4.1. Вступне слово вчителя

…У театрі лунає третій дзвінок і гаснуть свічки. Затамувавши подих, глядачі Національного музично-драматичного театру ім. І. Франка спостерігають за дійством на сцені, адже сьогодні у театрі драма І.Франка «Украдене щастя», яка пережила випробування часом і вже понад 100 років залишається однією з найулюбленіших і найпопулярніших вистав, візитною карткою театру ім. І.Франка.

Якими ж були найяскравіші моменти сценічного життя драми?

16 листопада 1893 рік — прем’єра вистави на сцені Львівського театру — справжнє свято для прихильників таланту І.Франка.

1904 рік — прем’єра у Київському театрі корифеїв. У головних ролях: Михайло Гурман — Микола Садовський, Микола Задорожний — Іван Карпенко-Карий, Анна — акторка Л. Лінницька.

30-40 роки ХХ століття — Анна — славетна Наталія Ужвій, Микола — Амвросій Бучма, Михайло — Віктор Добровольський, режисер — Гнат Юра.

Виконавиця ролі Анни, уславлена Наталя Ужвій писала так: «...Яку хвилю почуттів і нюансів психологічних викликав у моїй Анні Микола—Бучма? Найбільш допомогли мені очі Миколи — то повні покірливої любові, то скорботні, то докірливі та благальні, то безнадійно приречені, то гнівно пристрасні і протестуючі. Тому в четвертій дії, коли Микола питає Анну, чи вона не любить і не любила, і любити не зможе, Анна тричі відповідає «ні». Перше «ні» вона каже, не дивлячись на Миколу, впевнено. Друге, страшне для нього «ні», їй тяжко сказати — вона зустріла його очі, а проте все ж каже це «ні», каже якомога м'яко, так, ніби просить пробачення за те, що не може його любити, і третє «ні» — каже, одводячи од Миколи погляд, як і він від неї, бо Анна не може знести його страждання, хоч у самій іде боротьба за свою любов, за своє украдене щастя. Тільки тому з'явились на ці три «ні» різні інтонації, три психологічні стани. Я взяла цей приклад як найкоротший за текстом діалог, де підтекст говорить більш за слово. Таких прикладів можна навести безліч».

Драма «Украдене щастя» пережила випробування часом, адже проблеми, які піднімає митець, — вічні. Бути задіяним у цій п’єсі — найвища честь і визнання для будь-якого актора. Когорту славетних імен — М.Садовського, І.Карпенка-Карого, А.Бучми, Н.Ужвій, Б.Ступки поповнюють молоді українські актори, для яких слова театр, мистецтво, майстерність — суголосні.

Достойне місце драма І.Франка «Украдене щастя» посіла і в кіномистецтві.

4.2. Індивідуальне завдання: складання сенканів

І варіант — «Кохання Анни»;

ІІ варіант — «Кохання Михайла»;

ІІІ варіант — «Кохання Миколи».

Схема

1-й рядок — слово, що називає тему (асоціація).

2-й рядок — 2 прикметники, що асоціюються з першим словом (опис теми).

3-й рядок — 3 дієслова, пов’язані з темою.

4-й рядок — фраза з чотирьох слів (думка-підсумок, що визначає розуміння теми).

5-й рядок - 1 слово (асоціація з темою, слово-підсумок).

4.3 Рольова гра «Суд над Миколою Задорожним»

Секретар. Встати, суд іде.

Суддя. Суд у складі судді (прізвище учня) та секретаря (прізвище секретаря) починає засідання. Слухається справа громадянина Миколи Задорожного, який звинувачується в убивстві Михайла Гурмана. Слово має обвинувачувач (прізвище учня).

Обвинувачувач. Громадянин Микола Задорожний, що проживає в селі Незваничах, зарубав сокирою у себе в хаті жандарма Михайла Гурмана. Прошу шановний суд визнати громадянина Задорожного винним й призначити йому покарання за відповідною статтею.

Суддя. Слово має захисник (прізвище учня).

Захисник. Мій підзахисний Микола Задорожний проживає в селі разом зі своєю дружиною. Жандарм М.Гурман звабив його дружину, влаштувавши все так, що Миколу посадили до в’язниці. Він ударив сокирою Гурмана, але той був живий і сказав, що «вони не винні, що то він сам». Ще він подякував Миколі за це і сказав, що сам хотів таке зробити, та рука не піднялася. Микола винний, але є кілька обставин, що пом’якшують його провину. Прошу викликати свідка сусіда Олексу Бабича.

Суддя. Викликається свідок Олекса Бабич. Що маєте сказати у справі?

Бабич. Я вважаю, що Микола не винний у тому, що зробив, бо був у такому стані, що сам не знав, що з ним робиться.

Суддя. Поясніть, що ви маєте на увазі.

Бабич. Ми всі разом навчали Миколу бути сміливішим, не боятися Михайла, бути рішучим, прогнати його, тобто показати, хто в хаті господар. От Микола і вдався до таких дій. Та й Анна винна у тому, що трапилося.

Суддя. Викликається свідок Анна Задорожна. Чи є з боку звинувачення?

Обвинувачувач. Громадянко Задорожна, розкажіть суду, у яких стосунках ви були з обома чоловіками?

Анна. Я вийшла заміж за Миколу молодою. Так хотіли мої брати, вони примусили мене, сказавши, що Михайло загинув. Я поважаю і поважала свого чоловіка, але любила тільки Михайла. Я теж винна, бо не змогла нічого з собою вдіяти, коли дізналася, що мій коханий живий. Я поступилася умовлянням Михайла, зрадила Миколу.

Захисник. Як ставився до вас Микола?

Анна. Микола любив мене, поважав. Він гарний чоловік. Ніколи не ображав, дослухався до моїх порад, допомагав в усьому.

Обвинувачувч. То чому ж ви зрадили його?

Анна. Я люблю і любила тільки Михайла. Я думала, що він загинув. Коли побачила його живим, сильним, красивим, молодим, старе згадалося, бо кохання не вмирає. Михайло завжди мав великий вплив на мене, тому і поступилася йому.

Обвинувачувач. У мене питання до громадянина Задорожного. Як трапилося так, що ви вбили?

Микола. Я людина смирна, але не міг більше бачити, як Михайло, кохаючи Анну, принижує її, насміхається з мене. Хіба то кохання, коли його виставляєш на люди, коли про людину, яку любиш, не думаєш. Михайло мав захистити Анну, а не виставляти свою і її любов на сміх людям. Він у мене украв щастя.

Суддя. Чи є питання до підсудного? Останнє слово надається Миколі Задорожному.

Микола. Я убив Гурмана. Я винен. Але хочу сказати, що то лише моя сокира ударила, а рукою керували обставини, в яких ми жили. У всіх нас було украдено щастя, і я хотів повернути його в свою сім’ю.

Суддя. Суд іде приймати рішення.

Секретар. Встати, суд іде.

Суддя. Оголошується вирок. Суд у складі (прізвище) та секретаря (прізвище) визнає Миколу Задорожного винним в убивстві. Враховуючи обставини, що пом’якшують його провину, призначає міру покарання умовно і звільняє в залі суду.

4.4. Робота в парах: складання характеристики персонажів (заповнення таблиць)

4.5.1. Усна зв’язна розповідь учнів.

(Запитання до пар:

Пригадайте відомі вам з класичної, української та світової, літератур ХІХ ст. образи жінок з драматичною долею. Що спільного в їхніх характерах, поведінці?

Галерею яких драматичних чоловічих образів в українській літературі продовжує образ Михайла? (Ще одна «пропаща сила» - Чіпка Варениченко, Максим Гудзь…)

Чи можна сказати , що Анна й Михайло правильно поводилися в ситуації, що склалася?(Кожен з них має право на кохання,але не треба було виставляти його на люди, хизуючись ним, не соромлячись)

Чи засуджує громада Анну, і як Михайло до цього ставиться? Чи міг щось зробити, щоб захистити? (Громада засуджує, люди обговорюють її поведінку. Михайло говорить, що «щастя довго не триває, щастя все — день, година, одна хвилина». Але це невірно. Людина повинна думати про майбутнє і що воно принесе.)

У чому согрішив без вини винний Микола?

Чи можна було уникнути вбивства? Чому так трапилося? (Доля трьох героїв склалася як любовний трикутник. Треба було шукати вихід і Микола його знайшов, зарубавши суперника. Герої повинні були подумати, поступитися один одному. Прийти до висновку, що для коханої Анни було кращим.)

Якби вам, дівчата, довелося робити вибір у житті, кого б з героїв —Михайла чи Миколу — ви обрали б собі за чоловіка і чому?

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Бесіда

Кожен із персонажів у певний момент повинен зробити вибір. Який цей вибір? Чим вони керуються?

В Анни вкрадено щастя. Вона вирішила вкрасти у долі хоч часточку його. А красти — гріх. І хоч знає, що буде покарана, зраджує. Михайло хоче повернути собі те, що вважав своїм, не задумуючись над тим, гріх це чи ні. Микола, доведений до відчаю, убиває суперника. Усі персонажі керуються почуттями. Рано чи пізно життя кожного з нас поставить перед вибором. То який висновок ви для себе можете зробити? (Керуватися слід не лише почуттями, а й розумом).

Хто винен у трагедії героїв? Хто вкрав їхнє щастя?

Чому Анна, Микола і Михайло, «запрограмовані» природою і народним вихованням на порядність, стали грішниками? (Благородної мети — бути щасливими — вони намагалися досягти неморальними способами: обманом, зрадою слова, нехтуванням ближніми своїми, помстою, що призвела до найтяжчого гріха - вбивства).

Кого з персонажів твору ви вважаєте найокраденішим?

Чи актуальний цей твір сьогодні? (Проблеми, порушені у творі, - вічні, тому драма не застаріє ніколи).

Висновки

З 25 листопада по 12 грудня проходить щорічна глобальна акція «16 днів проти Гендерного насильства» і розпочинається офіційним Днем боротьби з насильством над жінками.

Винна нелюдська державна система, в якій жінка не мала жодних прав, в якій керували багатство і влада, де за хабар можна владнати будь-яку справу. Саме об її кам’яні стіни розбилися найзаповітніші мрії і найкращі сподівання персонажів. Іван Франко, аналізуючи «Пісню про шандаря», звернув увагу на той факт, що героїня хоче бути похована разом із коханим: «А у кого любов, така гаряча, невмираюча любов єсть головним двигачем цілого життя і поступування — чи ж можна того назвати зіпсованим і аморальним?»

А чи не обікрали й самі себе Анна, Михайло, Микола?

2. «Незавершене речення»: Драму І.Франка «Украдене щастя» необхідно прочитати тому, що…

3. Домашнє завдання: написати твір-роздум на одну із тем:

Чи може крадене щастя бути справжнім?

Анна — зрадниця чи жінка-страдниця, яка бореться за своє щастя.

Микола — наївний добряк чи знедолена, окрадена людина.

Хресна дорога випробувань Миколи.

Михайло — злочинець чи жертва суспільного ладу.

Любов — то, люди, діло не підсудне .(Ліна Костенко)