Українська література - розробки уроків

Сатирична комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння

Всі публікації щодо:
Куліш Микола

Мета: ознайомити старшокласників із сатиричною комедією Миколи Куліша «Мина Мазайло», подати відомості про життєву основу п’єси; поглиблювати знання учнів про драматургію, засоби творення комічних ситуацій; удосконалювати вміння аналізувати драматичний твір; з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; показати зв’язок літератури та театрального мистецтва; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати образну систему твору; виховувати любов до рідного народу, інтерес до свого родоводу.

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням ІКТ.

Обладнання: портрет М.Куліша; міні-підручник; уривки з фільму «Мина Мазайло» («Укртелефільм»,1991 р.), мультимедійні презентації, текст комедії «Мина Мазайло»; ілюстрації до твору.

Епіграф:

…Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива,

Як їх почує!

Т.Г. Шевченко

Проблемне питання до уроку: За які «гріхи», на Вашу думку, комедію «Мина Мазайло» 1930 р. було вилучено з репертуару українських театрів?

Хід уроку

Вступ.

1. Театральна хвилинка (2 учні у костюмах козаків)

1-й учень: Так запорожці — матері їх ковінька, нехай здорові будуть! — таке прізвище приложили. Не знаю, як і неньці сказать: Кобзою прозвали, от що! Вже були почали Підковою звать, бач, підкови розгинаю, а тут мені на лихо нечиста сила кобзаря принесла; співав, собачий син, співав, та й поклав кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив диявольську личину; от мене й прозвали Кобзою. Отаке, бач, прилучилось. Не журись, козаче, не прізвище прославляє чоловіка, а чоловік — прізвище…»

2-й учень: А пам’ятаю, що в свої молоді роки Я був прудкий і проворний. Одного разу, їдучи з Нових Кодаків у Січ, ми виїхали на високу могилу й, проскакавши кілька хвилин, стали спускатися. Мої товариші пішли втоптаною стежкою, а я надумав іти просто. Але курган був дуже крутий, а трава суха. Я послизнувся, упав і покотився униз стрімголов, як клубок або корж. «Коржем, коржем покотився! - закричали козаки. І з того дня всі мене звали Микитою, а на прізвисько Коржем».

1-й учень: Однак, ми гордимося, що до нині наші прізвища живуть і прославляють славне військо запорізьке.

Учитель:

- Як ви думаєте, чому саме так ми розпочали цей урок?

- Тож якою, на вашу думку, буде тема уроку?

- Отже, запишіть тему уроку в зошити.

Учитель: Немає, мабуть, в українській літературі твору, який викликав би більше суперечок і абсолютно протилежних відгуків, як «Мина Мазайло». На театральному диспуті 1929 року М.Хвильовий доводив, що «тільки епохальні п’єси можуть викликати таку велику дискусію і що тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п’єси і роблять в театрі епоху».

О.Вишня знаходив у п’єсі М.Куліша багато гумору й асоціацій, багато відповідей на болючі питання того часу. Сюжет п’єси відомий ще з часів І.К.Карпенко-Карого. Та в М.Куліша він заіскрився новими барвами. Це чи не єдина п’єса Куліша, яку не було перекладено російською мовою. А чому? Спробуємо знайти відповідь на це запитання протягом уроку .

- Як ви думаєте, які цілі й завдання ми будемо розв’язувати на уроці?

Учитель корегує мету.

А протягом уроку ви будете думати над питанням: За які «гріхи» комедію «Мина Мазайло» 1930 р. було вилучено з репертуару українських театрів?

Учитель: Вище ви зазначили, що «Мина Мазайло» - це комедія.

«Мозкова атака»

- Які асоціації у вас виникають до слова «комедія»?

- Складіть асоціативний ряд до цього слова.

- А для того, щоб найповніше зрозуміти суть самого твору, проведемо «Теоретичну розминку»

Продовжити речення, даючи визначення термінам теорії літератури:

Коме́дія —це… (драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині).

Репліка — це… (вислів одного з учасників драматичного діалогу або розмови)

Ремарка — це …(вказівкамісця і часу дії, а також сценічних вчинків і психологічного стану персонажів).

Гротеск — це.. (тип художньої образності, який ґрунтується на примхливому поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного) .

Сатира — це… (гостра критика з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя) .

Сарказм — це …(зла й уїдлива усмішка, вищий ступінь іронії, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства)

Іро́нія— це…(глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення).

Водевіль—це… (різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику. Невелика комедійна п'єса, у якій розмови героїв чергуються з піснями, танцями).

Трагікомедія —це… (вид драматичного твору, який має ознаки трагедії і комедії)

Трагікомедія характеризується насамперед тим, що водночас трагічно і комічно вияскравлює одні й ті самі явища, при цьому трагічне і комічне взаємно посилюються, а співчуття автора до одного персонажа суперечить співчуттю до іншого).

Учитель. А епохальну п'єсу (за словами М.Хвильового) «Мина Мазайло» Микола Куліш створив у 1929 році. І сам автор визначав її жанр і як комедію, і як «філологічний водевіль». Автор засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років ХХ століття. Більшість літературознавців вважають цей твір сатиричною комедією. У наш час все більше літературознавців схиляються до думки, що це трагікомедія.

«Літературознавці» (2 учні) досліджували, до якого ж жанру все-таки слід віднести п’єсу?

Жанр твору. Варіанти досліджень учнів.

У нашому дослідженні ми прийшли до висновку, що «Мина Мазайло» — не «філологічний водевіль», а сатирична комедія. Хоча у творі є й ознаки водевілю, бо в основі - анекдотична історія із зміною прізвища, яка супроводжується вивченням правильної вимови на основі віршів (що майже проспівуються) та ін. Але у комедії Миколи Куліша говориться про проблему українізації, проблему мови. Автор був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово — ніби покладене на долоню — мінилося перед ним і сяяло веселкою, чуйне вухо драматурга сприймало найтонші звукові нюанси слова, воно звучало поезією слова або, навпаки, соковитим ляпасом. У зв’язку з цим знаходиться і типологія образів, кожен із яких є конретною особою, яка має символічне узагальнення, використано гру слів, вульгаризми, слова з різнорідними поняттями, зображено несподівані ситуації, невластиві деяким предметам риси, поєднано слова з різнорідними поняттями, використано політичні терміни там, де вони навіть не можуть вживатися, тощо. Отже, можна з упевненістю віднести даний твір до сатиричної комедії. У творчому доробку Миколи Куліша є різні за жанром драматичні твори. Чому М.Куліш обрав для свого твору жанр комедії? Бо що, як не сміх, може найдошкульніше вдарити по мазайлах, які роду свого цураються. Мина — пристосується і випливе, бо українізація — мильна бульбашка, просто він не вгадав, звідки подме вітер.

Учитель: Ви вдома прочитали текст. Уже маєте уявлення про його зміст. А от чи всі слова вам були зрозумілими під час читання.

2. Лексична робота.

- У тексті є незрозумілими для вас чи тяжкими для розуміння слова.?

Українофіл, українофобія, шовінізм, великодержавний шовінізм, нігілізм.

Презентація «Лексична сторінка».

Учитель: Чим особлива ця п’єса? На які групи можна поділити персонажів і чи взагалі можна? Де смішне у творі, і чи , дійсно, над ним треба сміятися? Давайте поміркуємо, посміємося над невмирущими образами комедії М. Куліша, подивуємося майстерності автора в їх творенні

3. Робота з текстом твору

- Про що йде мова у творі ? (короткий, стислий преказ одним учнем)

- Хто головний герой твору? Опишіть, яким ви його уявляєте? (ілюстрація)

- Давайте переглянемо уривок з фільму «Мина Мазайло» (Відеоролик № 1.) Чи поділяєте ви думку головного героя, що всі його життєві негаразди через прізвище? Доведіть.

- Чим, на вашу думку, цікавий образ Мокія в п’єсі? Обґрунтуйте. Що захоплює і чарує у ньому Улю? (зачитати)

- Для чого М.Куліш уводить у драму епізод з телеграмою? Чи дає цей епізод хоч схематичне уявлення про тьотю Мотю? Який? Опишіть.

- З якою метою автор вводить цей епізод у твір? Відеоролик №2.

- Якою постає Мазайлиха з перших сторінок п’єси ? Продемонструйте цитатами твору.

- Доведіть, переглянувши Відеоролик №3, що в образі дядька Тараса прослідковуються риси невиправного романтика.

- Переглянемо інсценізацію уривка з п’єси. Чим відрізняється Уля Розсоха від інших жіночих образів? (усна відповідь)

- Яке ваше враження від Рини? Чи подобається вам її ім’я? Чому? Утворіть пестливе імя. Чи можна вважати батьків, які вибрали саме таке ім’я для доньки, інтелектуалами?

Учитель: У п’єсі багато образів- символів. Які це?

— Яку роль у трагікомедії «Мина Мазайло» відіграє дзеркало?

- Чи доцільною є гра майже всіх персонажів перед ним і перед самими собою? Чому?

- Поясніть, з якою метою М. Куліш застосовує мовний прийом, пов’язаний із використанням слова «бринить»? (Відеоролик № 4.)

- Поясніть, з якою метою автор вводить епізод, де йдеться про книжку із «золотимиберегами»? текст

- Які драматургічні прийоми, застосовані автором, надають твору комедійного змісту?

- У чому полягає своєрідність сьомої сцени третьої дії? Прочитати.

- Як на вашу думку, прізвище Мазайло дійсно ганебне?

- Пригадайте, у яких ще комедіях діють герої, схожі на Мину Мазайла? Хто їх автори? (Мартин Боруля («Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого), пан Журден («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б.Мольєра).

- Чи можна стверджувати, що персонажі твору поділяються наголовних і другорядних, на позитивних і негативних?

4. Робота в групах. Складання інформаційного ґрона до образів комедії «Мина Мазайло»

Мина Мазайло (1 група)

Тьотя Мотя (2 група)

Мокій (3 група

Лина Мазайло та Рина Мазайл(4 група).

(5 група) заповнити анкету головного героя.

1. Прізвище, імя, по батькові___________________________________________________

2. Де проживає_______________________________________________________________

3. Національність____________________________________________________________

4. Освіта____________________________________________________________________

5. Місце роботи_______________________________________________________________

6. Сімейний стан, склад сім'ї____________________________________________________

7. Винаходи__________________________________________________________________

8. Партійність ________________________________________________________________

9. Ставлення до українізації____________________________________________________

10. Риси характеру _____________________________________________________________

- На вашу думку, можливий переклад даного твору російською мовою? Відповідь аргументуйте.

2 учні «Критики» досліджували особливості п’єси «Мина Мазайло. Зараз ми послухаємо результати їхніх досліджень.

Орієнтовні відповіді . Особливості п’єси:

·  Драму не можна перекласти іншою мовою, оскільки при перекладі втрачається обігрування українських та російських слів.

·  У творі немає позитивних персонажів. Дядько Тарас половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції. Мокія рідна мова цікавить лише з фахової точки зору.

·  Прізвище Мазайло не є ганебним, хоча й містить суфікс згрубілості, але носій таких тонкощів не розуміє. Мина все-таки зробив непогану кар’єру, має сім’ю і живе в достатку.

·  У п’єсі «Мина Мазайло» є натяки на облудність скороминучої радянської українізації: «І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем відчуваю, що українізація — це спосіб зробити з мене провінціала… а вся велетенська країна перетвориться на суцільну тюрму чи концтабір, бо тільки в цих закладах немає імен та прізвищ…»

·  Тільки в художньому творі Мина може зазнати фіаско, бо більшовики насправді підтримували перевертнів, уміло використовували їх для боротьби зі справжніми патріотами тієї ж нації, до якої вони належали.

Учитель: То ж як ви думаєте, за які «гріхи», на Вашу думку, комедію «Мина Мазайло» 1930 р. було вилучено з репертуару українських театрів?».

Орієнтовна відповідь: Мова - один з найперших показників фізичного здоров'я нації. Але мова не знімає інших проблем, що постають перед сучасником. Саме це й забезпечило комедії шалений успіх на сценах театрів. Глядач розцінював її як політичну сатиру на міщанство. Вистава тріумфально пройшла на сценах театрів Києва, Одеси, у Грузії. Однак так само тріумфально було її знято наприкінці 1930року, коли процес українізації пішов на спад. , знято після бурхливої дискусії 1925-1928 років. Знято після того, як з мистецького твору комедія стала явищем життя, як її герої стали живими персонажами, реальними людьми, після того, як її репліками заговорив народ.

Додаткова інформація до уроку.

Учитель: Антоніна Куліш, дружани драматурга, писала: «Коли «Мина Мазайло» був готовий, то з трудом отримав дозвіл на виставу цієї п’єси. Виходячи з театру, люди говорили: «Ну, мазайленята, збирайтеся до хати!» Тобто, пересічні глядачі легко вгадували в героях п’єси їх сучасників і розуміли, хто саме ховається за тим чи іншим образом…Це, знову ж таки, давало привід заборонити п’єсу на сценах.

- Як ви думаєте, чи актуальний сьогодні твір?

Орієнтовна відповідь: Твір Куліша є актуальним і зараз, через 80 років після написання, бо в порушено тему генетичної пам’яті й пошани до родового коріння. Тому п’єса «Мина Мазайло» не втратила своєї гостроти й популярності. Питання, які порушуються у творі, актуальні й зараз. На жаль, ми й досі не можемо визначитися, хто ми, що ми, де ми і хто ми як нація і народ. На прикладі комедії, яка сталася з Мазайлом, виходить, що справа зовсім не у прізвищі, а у світогляді людини. А світогляд Мини обмежений, вузький. Скільки ще таких «мазайлів», що соромляться говорити рідною мовою, навіть насміхаються з неї, хоча там, де потрібно, вигідно, виголошують «правильні» промови і виступають нібито на захист державної мови.

І допоки будуть жити Мини, що роду не пам'ятають, буде ця п'єса актуальною.

Учитель: Українізація сьогодні. Що для цього потрібно зробити? Це невеличке творче завдання у вигляді тез виконували наші дослідники. (тези учнів)

Учитель:

- А якби ви були драматургами, чи змінили б щось у творі?

-  Прочитайте епіграф до уроку. Чи погоджуєтеся ви з думко Тараса Шевченка? «Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує!» Т.Г. Шевченко

Підбиття підсумків уроку

Учитель: «Микола Куліш — чи не найтрагічніша постать української драматургії доби так званого «Розстріляного Відродження «. Твори його, заборонені у тридцяті роки, поверталися до читача, поверталися на сцену важко, з великими втратами. Однак ми долучилися до творчості цього драматурга і спробували відчути їхню цінність. Отож,…

Рефлексія. Продовжте одне з речень:

«Я сьогодні на уроці я зрозумів (ла)...»  

Мені сподобалося …

Мене вразило …

Мене обурило …

Учитель: Порушуючи питання національного відродження України, Микола Куліш пробуджує почуття національної самоповаги. Він спонукає нас думати над тим, як відстояти мову, культуру, історію, як відродити Україну. Прикро зізнатися, але й зараз живуть такі «мазайли», які соромляться свого походження, своєї нації. Чи чуєте ви українську мову у транспорті, в магазині, на вулиці? Не ту, яка лунає з приймачів, а живу мову, мову спілкування. Мабуть, дуже рідко. Чомусь наші сучасники забувають про своє коріння, генетичну пам'ять.

Домашнє завдання

- Скласти усний (або письмовий) твір про те, чи може вплинути і як прізвище та ім’я людини на її долю.

- Написати твір на тему: «Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п’єсі М. Куліша «Мина Мазайло».

- Від імені героя твору розповісти про своє розуміння проблеми.