Українська література - розробки уроків

«У всякого своя доля і свій світ широкий...» (життєвий і творчий шлях Т. Шевченка)

Мета: поглибити знання учнів про життєвий й творчий шлях Т.Г. Шевченка; звернути увагу на суспільне життя в Україні (початок 19 ст.); згадати дитинство поета; розповісти про навчання в майстра Ширяєва; викуп з неволі; навчання в Академії мистецтв; про службу; розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти, навички виразного читання ліричних творів; виховувати почуття співпереживання, патріотизму, шанобливого ставлення до поета.

Тип уроку: урок — презентація.

Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, плакати, демонстраційний матеріал.

Хід уроку

Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури.

Іван Франко.

I. Організація класу.

II. Оголошення теми, мети уроку.

Слово вчителя

«Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний», - писав Цицерон. Ці слова можна віднести до Т.Г. Шевченка - одного з найбільших велетнів світової історії, фундатора нової української літератури, пророка національного відродження України, геніального поета, драматурга, прозаїка, мислителя, етнографа, художника-живописця.

Урок сьогодні буде проходити у формі презентації. Клас поділений на групи: історики, біографи, літературознавці, читці, художники. Кожна група підготувала своє повідомлення.

Надається слово І групі. Це історики.

Учень

Національна політика Російської імперії була спрямована в Україні на прискорення процесу перетворення українців у справжніх росіян. Українців позбавляли права на власну освіту і спілкування рідною мовою, обмежували розвиток національної культури.

Учень

Погіршується і соціальне становище українського народу. Після багатьох десятиліть знову закріпачувалося селянство Лівобережної та Правобережної України. Воно поступово поширювалося і на південні степи. Збереження кріпосницького ладу гальмувало економічний розвиток країни.

Учень

Царизм і поміщики посилюють гноблення народних мас, що приводить до росту селянського руху, повстань. Наприклад, на Правобережній Україні Устим Кармалюк, уявіть собі, зумів зібрати 20 тисяч повсталих селян. Це була ціла армія.

Учень

Передова частина суспільства також розгортає боротьбу проти самодержавного та кріпосницького ладу. Важлива сторінка суспільно-політичного руху в Наддніпрянській Україні пов'язана зі спробою офіцерів російської армії встановити в Росії конституційний лад. Це Пестель, Рилєєв, Муравйов-Апостол. Повстання відбулося 14.12.1825 р. у Петербурзі і закінчилося поразкою.

Учень

Також розвивається культурно-національний рух на Україні. У 1805 р. з ініціативи відомого вченого Василя Каразіна відкрився Харківський університет. Це була подія історичної ваги. З Харкова розпочався процес формування національної інтелігенції. Статті про побут, звичаї, історію України регулярно друкувались у харківських журналах «Украинский вестник», редактором якого був Г. Квітка-Основ'яненко.

Учень

Інтерес до народної творчості зростає. Українські письменники, починаючи з І. Котляревського, у своїх творах використовують сюжети, образи, художні засоби народної поезії.

Учень

На Україні виникає професійний театр. На початку 19 ст. відкриваються театри в Києві, Полтаві, Харкові та в інших містах.

У І половині 19 ст. була створена і стала розвиватися нова українська література. Зачинателем був І.П. Котляревський, який писав твори живою розмовною мовою.

Слово вчителя

Прослухавши повідомлення учнів, можна підбити підсумки. Учні висловлюють свою думку.

Слово вчителя

А зараз послухаймо, який матеріал підготувала інша група учнів.

Учень

У с. Моринцях, на Київщині, народився в кріпацькі сім'ї Григорія Шевченка 9 березня 1814 р. хлопчик Тарас, майбутній великий поет. У тяжких злиднях минало дитинство Тараса:

Мені аж страшно, як згадаю

Оту хатину край села...

Так писав пізніше поет про батькову хату.

Учень

Дуже захоплювали малого Тараса дідові оповідання про героїчну боротьбу українського народу проти польської шляхти в 1768 р. Образи ватажків Коліївщини - Залізняка та Ґонти - глибоко врізались у дитячу пам'ять.

Учень

Коли Тарасу було 9 років, померла його мати:

Там матір добрую мою,

Ще молодую - у могилу

Нужда та праця положила.

Залишившись із малими дітьми, батько одружився з удовою, яка мала своїх 3 дітей. Життя в сім'ї стало ще гіршим. У 11 років залишився Тарас круглою сиротою:

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми були малі і голі),

Не витримав лихої долі,

Умер на панщині...

Учень

Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Побувши короткий час пастухом у дядька Павла, пішов Тарас до дячка Богорського за наймита. Тут він рубав дрова, носив воду школярам, а пізніше став ходити читати Псалтир над покійниками. Дячок знущався зі школярів та з малого Тараса. Довго терпів Тарас знущання п'яного дячка, аби тільки вчитися й малювати. У відомому вірші А.О. Козачковському згадував поет, як він мережив книжки, списував твори Г. Сковороди, колядки й виспівував їх:

І зроблю маленьку книжечку

Хрестами і візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду.

Учень

Нарешті хлопець утік від жорстокого вчителя. Бажаючи навчитись малюванню, Тарас шукає учителів. Побувши три дні в Лисянці в диякона-маляра, який примушував його лише носити воду й розтирати фарби, хлопець пішов у Таранівку до відомого дячка-маляра. Але й тут його чекала невдача. Маляр сказав Тарасу, що в нього немає таланту і відмовив йому.

Учень

Повернувся Тарас у Кирилівку і став пасти громадську череду, не залишаючи своїх мрій щодо малювання. Коли йому було 14-15 років, Тарас знайшов одного маляра в с. Хлипівці, який погоджувався взяти його в науку, але треба було мати дозвіл від поміщика. А коли Шевченко звернувся до управителя панських маєтків, і той, замість дозволу, відправив його на кухню кухарчуком.

Учень

Незабаром Тараса зробили козачком у пана Енгельгардта. Обов'язки були не складні: подати пану вогню, щоб закурити люльку, налити води, принести газету... Але й тут хлопця не покидала пристрасть до малювання. Разом із паном хлопець виїхав до Вільно. Тут у 1830 році сталася така пригода. Пани поїхали на бал. Тарас засвітив свічку і почав перемальовувати козака Платона, учасника Вітчизняної війни 1812 року. Тарас так захопився улюбленою справою, що не почув, як пани вернулися додому. Побачивши це, пан наказав слугам, щоб ті відвели його на конюшню і там «вьшороли хорошенько».

Учень

Весною 1831 року. Шевченко разом із паном переїхав до Петербурга. У 183 2р. Енгельгардт віддає хлопця в науку до майстра Ширяєва., щоб мати свого дворового маляра. Учні майстра жили на горищі, їх нещадно експлуатували. Вони вчилися трохи живопису й виконували багато технічних малярських робіт. Але така «наука» не могла задовольнити запитів Тараса.

Учень

Влітку «білими» петербурзькими ночами Шевченко почав ходити в Літній сад перемальовувати античні статуї. В одну з таких ночей 1835 року його зустрів земляк, художник І. Сошенко, що в цей час закінчував Академію мистецтв. Він помітив у хлопця справжній талант і став йому допомагати. Тарас почав ходити до Сошенка на квартиру, щоб вчитися малювати. Той знайомить хлопця з Є. Гребінкою, який багато допоміг Тарасу в самоосвіті, побуті. Потім Шевченка знайомить із відомими художниками О. Венеціановим та К. Брюлловим, російським поетом В. Жуковським. Вони зацікавилися обдарованим юнаком і вирішили добитися визволення Шевченка з кріпацтва. Почалися переговори з паном Енгельгардтом. Він запросив за кріпака 2500 карбованців. К. Брюллов намалював портрет В. Жуковського. Його розіграли в лотерею при царському дворі. На виручені гроші викупили Шевченка. Це сталося 23 квітня 1838 року.

Учень

Вийшовши на волю, Шевченко вступив до Академії мистецтв і скоро став улюбленим учнем К. Брюллова. Протягом 1839 - 1841 років він одержує 3 срібні медалі за свої роботи. (Показати через проектор картини Шевченка).

Перші поетичні спроби Шевченка належать ще до часів перебування його у кріпацтві. З цих спроб була надрукована одна балада. «Причинна»:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Учень

З-під пера Шевченка виходять поеми «Катерина», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»та інші.

У 1840 році перші поетичні твори вийшли окремою збіркою, яка мала назву «Кобзар» (показати перше видання «Кобзаря»). У 1841 р. було видано окремою книжкою поему «Гайдамаки». У цей час поет починає писати й російською мовою(поема «Слепая», драма «Никита Гайдай»).

Учень

У 1843 році Шевченко поїхав на Україну, де не був .14 років. Поет відвідав Кирилівку та інші місця України. Шевченка глибоко вразило життя селянства. Побував він і в селянських хатах, і в поміщицьких садибах. Поет побачив, що пани, які його гостинно зустрічають, жорстоко знущаються з кріпаків.

На початку 1844 року Шевченко виїжджає з України. Повернувшись в Петербург, поет продовжує навчання в Академії мистецтв. Пише поему «Сон».

У 1845 році він закінчив академію й поїхав на Україну для постійної роботи. Поселився в Києві, але жив там мало. Він став працювати як художник у Київській тимчасовій комісії для розбору стародавніх актів. За дорученням цієї комісії їздив по Україні, змальовував пам'ятники старовини, що збереглися в містах та селах(показати картини через мультимедійний проектор).

У своїх поетичних творах цього часу, як «Єретик», «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Три літа», «Заповіт» поет висловив революційні прагнення народних мас.

Слово вчителя

Прослухавши повідомлення учнів, які можна зробити висновки?

(Учні відповідають).

Слово вчителя

А хто ще підготував повідомлення про Т.Г. Шевченка?

Послухаймо, яку роль відігравали жінки в житті поета.

Учениця

Першим сильним почуттям Тараса було дитяче кохання до Оксани Коваленко. Шевченко присвятив їй вірші «Мені тринадцятий минало», «Ми вкупочці росли».

Кохання до вільної дівчини Дуні Гусиківської розбилося об пути кріпацтва.

Будучи студентом Академії мистецтв у Петербурзі, Шевченко переживає захоплення Амалією Клоберн, дівчиною-натурщицею.

Учениця

Закохане серце Варвари Рєпніної, дочки російського державного діяча, відчуло великий поетичний талант Шевченка. Княжна перша назвала його генієм, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею і поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку Шевченка стали на шляху до поєднання його долі з долею Рєпніної. Ця таємниця залишилася назавжди схованою в їхніх серцях. Але вже той факт, що Шевченко подарував їй свій автопортрет, присвятив поему російською мовою «Тризна», є свідченням глибокої симпатії до цієї неординарної жінки(показати портрет Варвари Рєпніної).

«Ганні вродливій» (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського) поет присвятив поему «Слепая», а також поезії «Г.З.» та «Якби зустрілися ми знову...», своєму єдиному великому коханню. У цих віршах і відвертість, і щедрість серця поета, і шляхетність почуття, і зрілість майстра слова. У рядках любові звучить біль самотності. Серце поета зберегло чарівне почуття до заміжньої жінки(показати портрет Г. Закревської).

Читання вірша «Якби зустрілися ми знову...».

Учениця

Під час перших відвідин України, у Кирилівцях, сподобалась донька попа Григорія Кошиці - Феодосія. Після того, як Шевченко отримав посаду в Київському університеті, він вирішив одружитись і влаштувати своє особисте життя! Приїхав Тарас Григорович свататися, але батькам він не сподобався і отримав гарбуза. Феодосія не наважилася йти проти волі батьків.

Повернувшись із заслання, Тарас Григорович наважився одружитися. По дорозі до Петербурга і Москви обставини змусили Шевченка зупинитися в Нижньому Новгороді. Він знайомиться з молодою і вродливою артисткою Катериною Піцновою. Закохавшись, Шевченко попросив батьків віддати за нього дочку. Але мати була проти і намагалася довести, що Катруся ще дуже молода , а Шевченко значно старший.

Змучений самотністю, поет мріє про пару. Боляче і сумно перегортати сторінки останніх його романів.

Любов сліпа. І генії теж підвладні цій хворобі. Останнім почуттям, що спалахнуло в серці Шевченка була любов до Ликери Полусмакової, колишньої наймички. Поет вірив, що знайде своє щастя саме з нею. Але їй не судилося стати Шевченковою долею. Згодом вона виходить заміж за перукаря Яковлева. Серце поета переповнюють біль, безнадія від усвідомлення страшної самотності. Шевченко так і не зазнав щастя, але його чекало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертне слово во віки і віки...

Слово вчителя

Дуже добре, що історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса. І ми змогли дізнатися про особисте великого Кобзаря.

Наступним етапом нашого уроку буде виразне читання віршів Т.Г. Шевченка(діти декламують вірші).

Багато творів великого Кобзаря перекладені німецькою, польською, російською та іншими мовами народів світу. Послухаймо вірш «Заповіт», який переклав англійською мовою Джон Вір(учень читає поезію).

Слово вчителя

Дякую за урок, пам’ятаймо слова Т. Шевченка:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь