Українська література - розробки уроків
«За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати…». Україна часів Т.Г.Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство. Картини довколишнього світу, природи у сприйманні поета. Епітети, порівняння, метафори у творах, їх роль
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Мета: вивчити основні події з життя Тараса Шевченка; поглибити розуміння важливості дитинства для розвитку людини; вчити відтворювати настрої пейзажних поезій; розвивати навички аналізу художніх творів, уміння висловлювати власні відчуття, емоції;виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного, життєствердного погляду на світ;провести інструктаж щодо роботи над можливим проектом.
Теорія літератури: повість, тропи, епітети порівняння, метафора, персоніфікація.
Обладнання: портрет Кобзаря, виставка книг Т.Г.Шевченка, репродукція картин Т.Г.Шевченка.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, образотворче мистецтво, природознавство, музика.
Зміст уроку
І.Вступна бесіда.
1. Слово вчителя.
Любі діти! Ми розпочинаємо вивчення третього розділу з української літератури —«Рідна Україна. Світ природи». Що ви уявляєте, коли чуєте чи вимовляєте слово «природа»? (Учитель опитує кількох дітей і підсумовує.) Так, кожен уявляє щось своє ,адже природа насправді дуже розмаїта і цікава . Все у ній має своє місце, знає свій час, усе взаємодіє, створюючи надзвичайну красу і гармонію. Розгорніть підручник на ст.216. Для першого знайомства з розділом ми прочитаємо статтю. (Учитель читає.)
2. Бесіда.
- Про що розкажуть вам твори цього розділу ?(Про природу і внутрішній світ людини.)
- Як ви розумієте слово «гармонія»? У чому ,на вашу думку, полягає гармонія природи і людини?
- Що означає вислів «особливе призначення на Землі кожної людини»? Чи є на світі однакові люди? Чи цікаво було б жити якби всі люди були однаковими? Чому?
- Що нового літератури ви дізнаєтеся з цього розділу? Чи вже вивчали щось раніше? Навіщо нам вивчати художні засоби і застосовувати їх у мові?
Висновок: розділ,який вам треба вивчити, не просто розширить ваші знання про природу і людину про прозові і віршові твори, про нові художні засоби і жанри творів, а й допоможе стати спостережливим, уважним,чуйним, добрим.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Повідомлення тем і мети уроків розділу. Візуальне ознайомлення зі змістом розділу(с.216-256).
2.Бесіда.
- Твори, яких митців слова, ми будемо вивчати впродовж теми?
- Які їхні твори розглядатимуться під час вивчення теми?
- Що ви вже знаєте про цих письменників?
3.Попередній вибір учнями об’єкту проектування.
4. Проведення інструктажу щодо роботи над проектом .
ІІІ. Основна частина уроку
1.Стаття «Тарас Шевченко»(с.218-219).
Читання з елементами бесіди
Перший абзац.
- На вашу думку, чому Тарас Шевченко означає для українців дуже багато?
Другий абзац.
- Коли і де народився поет? Яким був Тарасик у дитинстві? Скільки дітей було в родині Шевченка ? Як склалася доля хлопчика після смерті матері та батька?
Третій абзац.
-Чому Тарас у дитинстві не міг вчитися?
Четвертий абзац.
- Який талант виявися у хлопчини ,коли він прислуговував панові?
П’ятий-шостий абзаци
- Скільки років було поетові, коли його викупили з кріпацтва? (24) Які предмети вивчав Тарас Шевченко? Як характеризували першу книжку поета? Чому його відправили на заслання? (Вчитель на карті позначає місця заслання — Оренбург, острів Кос-Арал, півострів Мангишлак).
Сьомий-восьмий-дев’ятий абзаци.
- Чим особлива книжка Тараса Шевченка «Буквар південноруський? Які твори поета подобаються дітям? Про що ще мріяв поет?
Десятий абзац.
- Де помер поет? А де його поховано?Що будується на Чернечій горі в Каневі?(Кобзарева церква).
2. Розповідь підготовленого учня про Степана Васильченка (1879-1932 р.)
3. Поезія «За сонцем хмаронька пливе».
Читає підготовлений учень.
Бесіда.
- Які думки і почуття викликала у вас ця поезія?
- Що описує поет?Які художні засоби використовує поет для передачі душевного стану героя?
- Які кольори ви побачили у цих поетичних рядках?(Учитель звертає увагу на зміну кольорів палітри від світлого до темного.)
- Які події особистого життя Т. Г. Шевченка могли бути поштовхом до написання поезії?
4. Поезія «Садок вишневий коло хати».
Учитель читає вірш. Хто з учнів пам’ятає з 4-го класу, декламують (2-3 особи).
Бесіда за змістом.
- Яку пору року описано утворі? Чому? А яка ваша улюблена пора року? Що вам у ній більше подобається?
- Яку пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля?
- Як поет описує родину? А ви часто вечеряєте усією родиною? Коли це буває?
- Чому, на вашу думку, донька подає вечеряти? Що означає вислів «а мати хоче научати, так соловейко не дає»?
Порівняльна характеристика поезії і картини.
Учні розглядають картину Т.Г. Шевченка «Селянська родина» і відповідають на запитання.
- Кого і що зображено на картині? Яким настроєм пройнята картина? Яке враження вона викликає?
Довідка для вчителя. Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту. Про це свідчать його поезія і картини, зокрема «Селянська родина». «На полотні бачимо куточок подвір’я та стареньку хату під солом’яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім’я: молоді батьки, їхній синочок і старий дід. Малюк, мабуть, ненароком розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступається за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку ,а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами в людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір’ї.
Картина «Селянська родина» знаходиться у Державному музеї Т.Г. Шевченка в Києві. Полотно невелике за розміром, але значне за змістом» (За Д. Степовиком) .
Учні заповнюють таблицю.
|
Вірш «Садок вишневий коло хати» |
Картина «Селянська родина» |
|
Почуття: радість |
Почуття: сум |
|
Родина: батько (хоч не згадується, але слово «сім’я» дає це розуміння) мати , діти |
Родина:чоловік , жінка, дитина , дідусь |
|
Фон: хата, природа — сад вишневий , вечірня зіронька, соловейко |
Фон: хата |
|
Проблема: немає (родина кріпаків але немає цього на поверхні) |
Проблема: родина кріпаків |
Висновок: природа знімає проблеми, наближає життя до ідеалу.
5. Теорія літератури.
- Робота з підручником (с. 230-233). Учні читають статті і відповідають на запитання після них.
- Практикум. Добір епітетів до поданих слів.
Матуся: безпомічна, бідна, благословенна, блаженна, близька, весела, виснажена, втомлена, гарна, голодна, горда, дбайлива, добра, досвідчена, зажурена, заклопотана, кохана, ласкава, мила, молода і так далі.
Сонце: багряне, біле, блискуче, бліде, гаряче, жовте, золоте, палаюче, пекуче, розплавлене, світле. сіре і так далі.
Край: батьківський, рідний, далекий, древній, кревний, любий, милий, могутній, радісний, сонячний, споконвічний, стародавній, багатий, благодатний, благословенний, вишневий, вільний, дивний, золотий, квітучий, милий, мирний,прекрасний, розкішний, рясний, теплий,тихий, чарівний,чудовий, щасливий, щедрий, віддалений, далекий, забутий, чужий, гірський,лісовий, озерний.
ІV.Закріплення вивченого
1. Бесіда.
- Як поезія Тараса Шевченка впливає на настрій? Що передано поетичним словом?
- Чи є у вас вдома «Кобзар»? Чи люблять у вашій родині вірші Т.Г. Шевченка?
- Які поетичні засоби мови вивчили ? Що таке порівняння, епітет, метафора?
- Ми доторкнулись до поетичних перлин Шевченкового слова. Що сподобалось? Чому? Які поетичні рядки запали в душу? Як впливають на Вас поетичні описи природи?Що постає у вашій уяві?
2. Методом «Коло ідей» учні залучаються до визначення кола проблем, які можна розв’язати під час роботи над проектом. Наприклад:
- отримати нову інформацію про митців слова , що оспівували красу природи у своїх творах;
- навчитися висловлювати почуття любові до землі, природи, всього, що оточує людину за допомогою поетичного слова;
- навчитися відчувати світ душею та дарувати йому свою любов.
3. Методом «Ранжування» визначається провідна проблема. Кожен учень віддає свій голос (ставить умовну позначку) за ту проблему, яку вважає актуальнішою. На основі отриманих результатів здійснюється ранжування та визначається провідна проблема.
V. Домашнє завдання
- Підготуватися до конкурсу на кращого читця віршів Т.Г. Шевченка. Вивчити визначення термінів «порівняння», «епітет», «метафора».
- Оглянути розділ. Вибрати одного з письменників , творчість якого ви б хотіли презентувати в кінці вивчення теми .