Українська література - розробки уроків

Життєвий і творчий шлях І.Франка — видатного українського письменника, вченого, громадського діяча. Багатогранна його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Мета: розкрити перед учнями велич життя геніального українця; висвітлити багатогранність його таланту в найрізноманітніших галузях творчості, культурного й політичного життя; стимулювати учнів до самоосвіти; прикладом великого самозречення в ім’я народу виховувати почуття непідробного патріотизму; розвивати навички сприймати матеріал на слух, відшукувати потрібну інформацію, аналізувати й синтезувати її в тематичних укрупнених дидактичних одиницях, складати за ними повідомлення, висловлювати власні думки; формувати соціальну й комунікативну компетентності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: інтерактивна шкільна лекція-презентація з елементами інтеграції (українська література, історія України, світова література, англійська мова).

Обладнання: виставки літератури «Іван Франко — титан праці»; медіа-презентація «Іван-Франко-160»; відео-кліп «Чого являєшся мені…».

Література

Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка.- К.: Основа, 1997.

Каспрух А.А. «Іван Франко. Життєвий і творчий шлях».- К., 1996.

Шаховсткмй С.М. Майстерність Івана Франка.- К., 1956.

Шевчук В.А. Із вершин та низин. Книжка цікавих фактів із історії української літератури.- К.; Дніпро, 1990.

http://www.orpheusandlyra.com/workshop.html

Епіграф до уроку

Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки

Людського духу, в якій би не працював Іван Франко

і в якій би він не був великий.

Павло Загребельний

Перебіг уроку

Тут і далі демонструються фрагмент презентації «Іван Франко - титан праці»

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вступне слово вчителя.

-  Вивчаючи творчість корифеїв українського театру, ми говорили про обдарованість, талант і геніальність. Пригадаємо значення двох останніх слів.

Талант (гр. talanton) — 1) високий рівень обдарованості; 2) творча обдарованість у мистецтві, характерними ознаками якої є: сила художнього мислення, активність уяви, спостежливість, глибина пам’яті, багатство емоцій).

Геній (лат. genius — «дух», «хранитель») — найвищий рівень обдарованості людини, що має ознаки таланту, наукової та естетичної інтуїції.

З приводу цих понять висловлювалось чимало письменників, учених, мислителів, але в основі кожного висловлювання лежить єдине слово — надлюдина.

На сьогоднішньому уроці розглянемо постать, яку однозначно можна назвати генієм, або, за висловом Павла Тичини, «талантом серед талантів» - це Іван Франко.

Заспівом, епіграфом до уроку оберемо слова Павла Загребельного:

Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Франко і в якій би він не був великий.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Тема уроку пов’язана з 160-річчям від дня народження видатного українського письменника Івана Яковича Франка й 100-річчя його відходу у вічність.

Іван Якович Франко. 1856-1916

Письменник, учений, громадський діяч.

Багатогранність діяльності в українській літературі, її вплив на розвиток української та світової культури, пробудження національної свідомості

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Від смерті Т.Шевченка ніхто з українців не зажив більшої слави на просторах України, ніж Іван Франко. Важко знайти у світовій літературі творця такого діапазону, з такою динамікою культурно-наукової та суспільно-політичної діяльності, яким був син галицького коваля.

Він був поетом, прозаїком і драматургом; перекладачем і літературним критиком, істориком і теоретиком літератури, театру, мистецтва; публіцистом, філософом, фольклористом, мовознавцем, етнографом й економістом; громадським діячем.

Іван Франко репрезентує Україну, свій народ, свою епоху і нашого сучасника у світову культуру.

П’ятдесят томів повного зібрання творів Івана Франка не вмістили всіх його праць, а частина з них, особливо написаних іншими мовами, ще чекає на своїх дослідників. Франкознавцям ще є над чим працювати.

А нам з вами сьогодні треба зрозуміти, за що саме Іван Франко зажив світової слави.

V. Виклад матеріалу

Завдання для учнів:

- Під час нашої роботи ви повинні бути уважними, свідомо сприймайте лекційний матеріал і заповнюйте таблицю «Жанрова різноманітність творів І.Франка» за підготовленими трафаретами. У кінці уроку ви самостійно узагальните матеріал і прокоментуєте його.

Жанрова різноманітність творів І.Франка

- Дитинство Івана Франка розглянемо у розділі нашого уроку

Вогонь батькової кузні

Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (тепер село Івана Франка Дрогобицького району Львівської області) в родині хлібороба Якова Франка, який одночасно був і добрим ковалем, що славився на всю округу. Його шанували й любили люди за природний розум, за щиру, людяну вдачу.

У кузні завжди було людно, бо тут не тільки кипіла робота, а й велись розмови про минуле й сучасне життя народу. Батькова кузня стала для майбутнього письменника першою життєвою школою, а батькові оповідання про важке життя робітників — першими незабутніми кроками.

Дмитро Павличко справедливо зауважував: «Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… в дитяче серце поета, вибухнула вулканами любові до праці, до правди, до свободи…».

Так само глибоко вкарбувався в душу юного Франка образ його матері. Марія Франко, жінка-селянка, від природи була ніжна й чутлива до краси, до слова, дуже любила свого допитливого сина. Це від неї поніс він у життя переконання, що пісня і праця — «великі дві сили».

Своє дитинство Франко опише в оповіданнях «У кузні», «Малий Мирон», «Під оборогом».

Здобуття освіти

Про перші свої шкільні роки письменник розповів в оповіданнях «Грицева шкільна наука» й «Олівець». Після закінчення дворічної початкової школи батько віддав сина у так звану «нормальну» школу в Дрогобичі, де, за спогадами самого Франка, «діти туманіли з остраху, тратили голос, пам’ять і віру в себе». Жорстокість у цій школі посіяла в серці малого Івана обурення проти всякого поневолення й тиранства. Але, незважаючи на жахливі умови навчання, сільський хлопчина, з якого глузували вчителі й учні (панські сини), виявив свій незвичайний природний розум, всебічну обдарованість і став першим учнем школи.

На дев’ятому році життя малий Іван переживає страшне горе — смерть батька — найближчого друга й порадника.

Щоб зберегти господарство, врятувати своїх четверо дітей від злиднів, мати Франка вийшла заміж вдруге. Вітчим Григорій Гаврилик по-батьківськи поставився до нерідних дітей і дав змогу Іванову продовжити навчання.

Іван Франко у 1867 році вступає до Дрогобицької гімназії. Спочатку з погордою поставилися тут до мужицького сина, глузували з його полотняного одягу, великих батькових чобіт, але незабаром учителі й учні змушені були визнати Франка за його феноменальну пам’ять і проникливий розум найздібнішим учнем.

У гімназії Іван займається самоосвітою, захоплюється творами класиків світової літератури, самотужки вивчає іноземні мови і в оригіналі читає Гомера, Шекспіра, Гете, Міллера, Гейне.

Цілий переворот відбувся в душі вразливого гімназиста, коли він прочитав «Кобзар» Т.Шевченка. Зі сторінок цієї незвичайної книжки до нього заговорив сам народ, розповівши про свої болі й страждання, про свій гнів до гнобителів. Під впливом полум’яного шевченківського слова зовсім по-іншому глянув юний Франко на нужденне життя селянина й робітника, на їх жебрацьке існування, на становище трудящих Галичини під владою австрійських магнатів та польської шляхти.

Із шкільних років майбутній письменник був пристрасно закоханий у книжку. Уже в 5 класі гімназії він почав збирати власну бібліотеку, яка в результаті стала найбільшою у Львові — 10 000 томів. Оцінюючи книжку сховищем людської мудрості, І.Франко писав:

Книги — морська глибина:

Хто в них пірна аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перла виносить.

Одного літнього дня на Івана чекає страшна звістка — вдома помирає мати. Ковтаючи сльози, хлопець біг 15 кілометрів з Дрогобича до рідного села. Біля постелі найріднішої людини простояв цілу ніч, а вранці її не стало.

Розради шукає в наполегливій праці, не розлучається з книжкою і розпочинає збір усної народної творчості. Так починається шлях до науковця-фольклориста.

У центрі громадського життя

Восени 1875 року, сповнений жадобою до знань, обдарований випускник Дрогобицької гімназії вступає на філософський факультет Львівського університету.

«Я пристрасно прагнув знання, але одержав тільки мертвий крам… Я розчарувався, відчув огиду і почав шукати знання поза університетом», - з досадою писав Іван Франко. Замість омріяних професорів-сподвижників науки і прогресу він зустрів холодних і тупих викладачів, вірних слуг австрійської монархії.

Шукаючи відповіді на питання, чому існує нерівність між людьми, як поліпшити життя мільйонів трудящих, допитливий студент захоплюється творами тих письменників і вчених, які оцінювали життя з демократичних начал. Це — твори Шевченка, праці Михайла Драгоманова, демократична діяльність студента університету Михайла Павлика.

І.Франко входить до редакції журналу «Друг» і прагне перетворити його на трибуну передової думки в Західній Україні. На сторінках журналу з’являються твори, написані народною мовою, під псевдонімом Мирон.

У 1876 році виходить перша збірка І.Франка «Баляди і розкази».

Всього за два роки перебування у Львові Іван Франко стає видатним громадським діячем, до голосу якого прислухаються і друзі, і вороги. Основним дороговказом у житті стають невтомні пошуки шляхів до кращого майбутнього.

Шлях боротьби і тяжких випробувань

Діяльність Івана Франка в очах австрійських властей розцінюється як державний злочин і служить приводом до арешту. Його звинувачують в приналежності до таємної антиурядової організації.

У червні 1877 року Івана Франка арештовують і кидають за грати львівської тюрми. Але поет не опускає рук. Він записує народні пісні і приказки, почуті від в’язнів, складає цикл «Скорбні пісні»:

    За що мене в пута скували?

    За що мені воленьку взяли?

    Кому я і чим завинив?

    Чи тим, що народ свій любив?

Свій перший арешт Іван Франко назвав «страшною і тяжкою пробою» сили волі, мужності і витримки. Дев’ятимісячне ув’язнення ще більше переконало у необхідності боротьби проти безправ’я і тиранії.

Найважчі випробування чекали Івана Франка після виходу з тюрми. Його проголошено найбільшим злочинцем, виключено з усіх громадських товариств й організацій, перед ним закривали двері квартир перелякані галицькі міщани, навіть добрі знайомі боялися заговорити з ним на вулиці:

    Самотою ходжу я, мов блуд,

    З горем в серці нестерпно важким…

    Всі знайомі минають, ідуть —

    Поділитися горем ні з ким.

Отже, боротьба і праця — це становило тепер весь зміст життя. У 1878 році І.Франко засновує журнал «Громадський друг», у першому номері якого друкує славнозвісну поезію «Товаришам із тюрми», що проголошувала програму боротьби демократичної молоді за новий суспільний лад:

Наша ціль — людське щастя і воля,

Розум владний без віри основ,

І братерство велике, всесвітнє,

Вільна праця і вільна любов!

За цю поезію журнал «Громадський друг» було конфісковано, натомість І.Франко разом с М.Павликом та їхніми однодумцями готують наступні випуски журналу під назвами «Дзвін» і «Молот».

І ще з могутнішим закликом звучать Франкові «Каменярі»:

Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод

Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,

Бо вам призначено скалу сесю розбить.

Велика видавнича праця Каменяра — це лише частка його титанічної праці. Письменник-борець бере активну участь у виданні польської робітничої газети «Рrаса», виступає з лекціями перед робітниками, відвідує лекції в університеті, самотужки вивчає англійську та французьку мови, удосконалює слов’янські й німецьку мови; пише, перекладає і друкує.

4 березня 1880 року І.Франка арештовують вдруге. Три місяці утримували його в коломийській в’язниці під найсуворішим наглядом. Після звільнення поет зазнав страшних поневірянь. У супроводі жандармів його відправляють з Коломиї у рідне село. Його переслідують, з ним не спілкуються навіть найближчі друзі, він втрачає надію одружитися з коханою дівчиною Ольгою Рошкевич. Але він продовжує працювати і видає цикл поезій «Думи пролетарія», програмним твором якого є вірш «На суді». Звучить заклик підсудного в’язня повалити експлуататорський лад.

Після шевченківських закликів до боротьби не чути було такого прямого і нещадного засудження тогочасного суспільного ладу:

... дармоїдство тут

З робучих рук ссе кров і піт;

За те, що тут з катедр, амвон

Ллєсь темнота, не ясний світ;

За те, що ллєсь мільйонів кров

По прихоті панів, царів;

За те, що люди людям тут

Кати, боги, раби гірш псів.

   «На суді»

У 1887 році видає збірку «З вершин і низин», що стала найвизначнішим явищем в українській літературі після Шевченкового «Кобзаря».

На повний голос на всю Україну прозвучали визвольні Франкові ідеї.

(Виразне прочитання вірша)

* Пояснити учням, що слово «революціонер» увів І.Франко. Воно означало «дух» прагнення боротьби, здобуття свободи. У нашому розумінні — це людина-борець.

Працю - народові

У 1889 році І.Франка чекало нове випробування — його арештовують і обвинувачують у соціалістичній пропаганді. Більше двох місяців поліція тримала письменника в тюрмі, але за відсутністю доказів змушена була відпустити.

Палка любов до свого народу, боротьба за його волю єднає І.Франка з М.Коцюбинським, Лесею Українкою.

Іван Франко успішно захищає у Віденському університеті докторську дисертацію і мріє викладати у Львівському університеті українську літературу. Та австрійський уряд і галицьке панство бояться впливу І.Франка на молодь і не допускають його до університетської кафедри. За цим життєвим ударом сиплються інші, зокрема, його тричі не обирають до австрійського парламенту. Кандидатуру мужицького посла провалюють підкупом, шантажем і навіть кривавими розправами.

Загартований боротьбою і постійними переслідуваннями, Великий Каменяр починає видавництво журналу «Житє і слово», об’єднуючи при цьому прогресивні літературні сили України.

Знаменною подією в житті І.Франка було святкування 25-річного ювілею його літературної діяльності. Виступаючи, він сказав: «Яко син селянина, «вигодуваний твердим мужицьким хлібом» я почуваю себе до обов’язку віддати працю свого життя простому народові».

Безсмертна спадщина

Яку ж спадщину залишив українському народові Іван Франко?

Звертаю вашу увагу на таблицю. Прокоментуйте занотоване вами у ході уроку. (Коментар учнів)

Жанрова різноманітність творів І.Франка

Серед цих творів ті, які винесені на ЗНО. Їх ми будемо вивчати на наступних уроках.

Хочу звернути увагу на титанічну перекладацьку діяльність Івана Франка. Він знав й перекладав з староруської, чеської, болгарської, італійської, португальської, єврейської, китайської, австралійської, угорської, німецької, мадярської, шведської, фінської, сербської і, звичайно, англійської. Робив це майстерно, геніально.

66 сонет Шекспіра читає учитель української літератури, а потім учтель англійської мови

Переклад Франка

Не раз я кличу смерть, бо нудно бачить в світі.

Як ходить працівник в жебрацькому лахмітті,

А капосне ніщо блищить у пишнім строю,

А вірність щирая, знай, б’ється з клеветою.

Як славу має й честь огида і облуда,

А чистоту он там сквернить насилля дике,

Як чесноту ганьбить ось стовпище велике,

А власть над всіма зла, як на очах полуда.

Перед надсилою художество німіє,

А дурень мудрому відмірює права,

І правда спутана безпомічно дуріє,

А добрий в найми йде, а ледар ужива —

Умер би!

Ні, держусь тривогою одною:

Як я умру,

й любов моя умре зі мною.

66 сонет Шекспіра

Tired with all these for rеstful death I cry

As to behold desert abeggar born,

And needy Nothing trimm’d in jollity,

And purest faith unhappity forsworn.

And gilded donour shamefully misplaced,

And maiden virtue rudely strumpeted,

And right perfection wrongfully disgraced,

And strength by limping sway disabled,

And art made tongue-tied by authority,

And Folly (doctor-like) controlling skill,

And simple-Truth miscall’d Simpliciry,

And captie-good attending captain ill:ї

Tired with all these?

From these would I be gone.

Save that to die, I leave my love alon.

Ми багато дізналися сьогодні про українського генія — Івана Франка.

Але на великого українця ми дивилися під кутом його громадського й політичного життя.

Є ж у Франка і те, що єднає його з поколіннями усіх епох, нас з вами. Це така «солодка мука», яку переживає кожна людина — це кохання. Яке ж воно було у Франка?

«Тричі являлася мені любов», — скаже Франко, але й тричі вона не увінчалася щастям. А він любив, кохав, страждав і свої почуття виливав у безсмертні інтимні шедеври, що зібрав їх у «три жмутки» й уклав збірку «Зів’яле листя» (1896).

VI. Релаксація

Пропоную вам хвилину релаксації. Послухайте пісню на слова Івана Франка у виконанні Віталія Козловського

Хто ці жінки у житті Івана Франка?

Про них мова піде під час вивчення збірки «Зів’яле листя» й повісті-есе Романа Горака «Тричі являлася мені любов».

«Я син народа, що вгору йде…»

За геніально талановиті вірші «Зів’ялого листя» критик Василь Щурат назвав Івана Франка декадентом, тобто занепадником, поетом, який пише низькопробну поезію.

На таке безпідставне звинувачення Іван Франко відповів віршем «Декадент», з якого постав образ майстра поетичного слова, що у найважчих умовах народного й особистого життя не впадав у розпач і не схиляв голови, а жив, творив, долав труднощі і перемагав. Великий Каменяр гордо промовив:

Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох,

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог не епілог».

Антеївську силу поет черпав у нерозривних зв’язках з народом, з рідною землею. Саме це дало йому право бути «прологом», провісником світлого майбутнього України й українського народу.

VIІ. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Прочитайте висловлювання А.Кримського про Франка. Оберіть відповідне за змістом слово:

2. Оберіть відповідні за змістом слова, пропущені у висловолюванні М.Рильського.

3. Математична шкатулка

Виконайте обчислення і визначте, скільки книжок було в бібліотеці Івана Франка. Він написав 10 повістей. 50 томів містить повне зібрання його творів. Помножте ці числа (50 х 10 = 500) - написав 100 оповідань. Додайте це число до отриманого (500+100= 600).

Отже, бідний гімназист зібрав 600 томів українських і світових письменників, а в результаті бібліотека І.Франка стала найбільшою у Львові — 10 000 томів.

VІIІ. Домашнє завдання

Вивчити матеріал підручника c. 101-112

Робота в інтерактивних творчих групах. Керівники груп отримують завдання з виділеним словом, що характеризує особу Івана Франка і виконують творче завдання з метою підготовки до зустрічі у літературній вітальні «Іван Франко: унікальні виміри таланту».

Творче завдання

Створюється 6 інтерактивних груп, кожна з яких виконує завдання: довести, що Івану Франкові притаманні такі риси:

Феномен

Революціонер

Авангардист

Новатор

Корифей

Оптиміст

При виконанні домашнього завдання учні можуть користуватися такими джерелами:

1. Басе І.І., Каспрук А.А. Іван Франко: життєвий і творчий шлях. - К., 1983. 2. Гаєвська Л.О. Іван Франко. Романтизм? Натуралізм? Реалізм? //Проблеми історії та теорії реалізму української літератури XIX -початку XX ст. -К., 1991. 3. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози XIX - поч. XX ст. - Львів,- 1999. 4. Усе для школи. Українська література: програмні тексти, ілюстрації, пояснення, завдання, тести: 10 кл. -К., Львів, 2001. 5. Горак Л. Тричі мені являлася любов. Повість-есе.-К.,1987.

Інтернет ресурси

Франко Іван. Біографія, поетичні та прозові твори. http://www.franko.lviv.ua/ifranko/franko.html

Іван Франко. Поема «Мойсей». На сайті Львівської опери. http://www.lvivopera.org/eshop/mos_fr.html

Зів'яле листя. Компакт-диск пісень Заслуженої хорової капели «Трембіта» на вірші Франка. http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/458/