Українська література - розробки уроків

Урок-літературна вікторина за творчістю Т.Г.Шевченка «У світлі слави Кобзаря»

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Мета: формувати ключові компетентності:

-  уміння вчитися — самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

-  загальнокультурну — дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

-  здоров’язбережувальну — викликати позитивні емоції шляхом ігрових вправ;

-  соціальну — розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

-  інформаційну — навчати учнів використовувати малюнки, звукозапис пісні як джерела інформації;

-  комунікативну — удосконалювати вміння учнів формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати систему предметних компетентностей і компетенцій шляхом виконання навчально- пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

-  емоційно- ціннісну — знати окремі факти біографії і творчості Т.Шевченка, його внесок у розвиток національної і світової культури;

-  літературознавчу - проводити пошуково- дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про поета, систематизація фактів);

-  загальнокультурну — визначати загальнолюдські цінності, утілені в художніх творах поета.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, вишитий рушник, ілюстрації, «Кобзар», звукозапис, підручник, ноутбук, виставка літератури «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…», кросворд, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки, десятиліття... Але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не погасне в серцях глибока шана до яскравого сузір'я полум'яних борців за народне щастя, до геніїв, що відлили свій талант рідній Батьківщині. Серед них Тарас Григорович Шевченко.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Ми раді бачити Вас у нашій світлиці. Разом з Вами ми поринемо у спогади про дитячі та юнацькі роки славного Кобзаря, прислухаймося до Шевченківської думки, слова, вклонімося світлій пам'яті поета.

Ти, Тарасе, сьогодні

Нас зібрав докупи.

І зійшлися у цій залі

Шевченка онуки

Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

Сходиш хлібом духовним на рушнику.

У розкриллі земних і заобрійних трас

Височієш над світом, великий Тарас.

Твій голос — повнить пшеничний колос,

Бо те, за що ми жили й боролись,

Твій сон щасливий, зоря твоя,

Велика, вольна, нова сім’я…

 Увесь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя — писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини». «Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим», - писав І.Франко. Т.Г.Шевченко - гордість українського народу, його слава. Своїми діями, своїми творами він заслужив всенародну шану. Ця людина, діти, знана в усіх куточках світу, а твори його відомі кожному серцю.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Провіснику волі, великий Тарасе,

Справдились думи пророчі твої,

Приймай же данину любові і шани

Від дітей української землі.

Кобзарем ми його звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

І ми вдячно всі шануймо

Славного Тараса

В сім’ї вольній не забудьмо,

Бо він гордість наша.

Приходять літні і малі,

Діди, бабусі, школярі,

Приходять вчені і поети,

Приходять зблизька і далека.

Вони стрічають сонця схід

Отут під кроною каштанів,

Вони співають «Заповіт»

Схиливши голову в пошані.

Тож нашим з вами завданням є проносити цю «історію» під назвою «ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО» з року в рік і постійно пам’ятати Великого Сина України і його незабутню творчість.

А наша вікторина продемонструє, наскільки ви знаєте творчість поета.

Конкурс «Хто швидше?»

1. Народився Тарас Шевченко у селі... (Моринці)

2. Рік народження поета. (1814 р.)

3. Як звати батька Тараса? (Григорій)

4. Як звали матір Тараса? (Катерина)

5. Назвіть село, де Т.Шевченко провів дитячі роки ? (Кирилівка)

6. Що означає ім'я «Тарас»? (Давньогрецького походження, означає неспокійний, бунтар, баламут)

7. Скільки дітей було у родині Шевченків? (шестеро)

8. Хто був найстаршим із дітей Шевченків? (сестра Катерина)

9. Коли вперше було видано «Кобзар»? (1840 р.)

10. Що було заборонено Т.Шевченкові на засланні? (писати і малювати)

11. Чому Т.Шевченко написав «Заповіт» у 1845 р.? (Хвороба).

12. Якою широковідомою народною піснею розпочинається поема «Причинна»? (вона звучала на початку уроку) («Реве та стогне Дніпр широкий»).

Асоціативний кущ «Шевченко»

Кросворд «Домашнє завдання»

1. Прізвище українського художника, з яким Т.Шевченко познайомився в Петербурзі в «Літньому саду». (Сошенко)

2. Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт)

3. У яке місто було перевезено прах Шевченка? (Канів)

4. Як називається гора, де знаходиться могила поета? (Чернеча)

5. Як називалось місто, у якому навчався Шевченко в Академії мистецтв. (Петербург)

6. Ім'я матері та старшої сестри Тараса. (Катерина)

7. Як називається перша збірка поезій Т.Шевченка? («Кобзар»)

8. Як називає Т.Г.Шевченка український народ? (Кобзар)

Заселення Кирилівки почалося дуже давно. Це село було запорізьким, де стояв отаман Кирило. З архівних джерел відомо, що в 1600-х роках в селі проживав Іван Швець. У Івана була одна донька Єфросинія. Січовик Андрій (прадід поета) пристав до Єфросинії і став прозиватися Шевченком — бо в ті роки приймак брав жіноче прізвище. У Тараса було два брати і три сестри, він був третьою дитиною. Микита, Катерина, Ярина, Тарас, Маруся, Йосип. Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село огник: народилась нова панові кріпацька душа, а Україні - її великий співець - Тарас Шевченко... Минає рік, і два, і п'ять років... Росте Тарас Шевченко

(Виходить малий Тарас з мамою)

Мати. Не плач. Ти народився під високою зорею. Тобі випала велика Доля.

Малий Тарас. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, синочку, правда.

Малий Тарас. А чому так багато на небі зірочок?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Малий Тарас. Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь — ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добре, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Малий Тарас . Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся мій хлопчику,(гладить його по голові)

Росте Тарас Шевченко Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки - на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш — скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе, до вечора не вибереться... І мандрує мала людина по світу зранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається.

«Мені тринадцятий минало»

А восени сидить восьмилітній хлопчик Тарас за граматикою між школярами в дяковій хаті. Стрінувся якось на хрестинах із дяком Тарасів батько. (Діалог у виконанні 2-х учнів)

Батько А як там, пане дяче, мій Тарас?

Дяк І не приведи господи, що за гайдамака росте. Часинки не посидить тихо.

Батько Та він у нас і не такий уже розбіяка, як його уславили: як до нього добре - він удвічі добрий. Тонкослізий - що жалісне почує, зараз плакать. Ну й упертий, нема чого ховати, як стане коли на своєму, як тур. Ну, а як йому грамота, пане дяче?

Дяк Грамота йому - в руку. Пам'ять добра. Коли б смирніший - кращого б і не треба.

Батько Що з нього буде, пане дяче?

Дяк А що ж із нього буде: попа не вийде, а паламар вийде добрий. Щось вийде, а що — буде видно колись. Побачимо, який він буде в письмі.

Конкурс «Я знаю…»

1. Я знаю, що твір Шевченка про своє дитинство називається («Мені тринадцятий минало..»)

2. Я знаю, що подругу дитячих літ Тараса звали (Оксана)

3. Я знаю, що у пана Енгельгардта Тарас був (Козачком)

4. Я знаю рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва (1838 р.)

5. Я знаю, скільки років було Тарасові, коли його викупили з кріпацтва (24 р.)

6. Я знаю, що чий портрет був намальований, щоб викупити Шевченка з кріпацтва (Василя Жуковського)

7. Я знаю, скільки запросив п. Енгельгардт за кріпака Т.Шевченка (2500 крб.)

8. Я знаю, скільки арештів було у Т.Шевченка (Три)

9. Я знаю, що за фахом Тарас Шевченко був... (художник)

10. Я знаю, де навчався Т. Шевченко (Петербурзька академія мистецтв)

11. Я знаю, скільки років поет був у засланні? (10 років)

12. Я знаю, де і коли помер Т.Шевченко? (10 березня 1861 р. у Петербурзі)

За бунтарські вірші 33-річного Шевченка забрали в солдати.

«10 літ пробув Шевченко На солдатській службі...»

Коли Т.Г.Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Незважаючи на заборону, Шевченко писав вірші і ховав їх за халявою чобота . Ось послухайте, як ніжно й тужливо звучать його вірші у піснях.

Пісня . Учні виконують пісню «Зоре моя вечірняя»

Конкурс «Ланцюжок»

Кожна команда отримує картки з датами, які треба розставити у хронологічній послідовності і пояснити.

1814 р. (народився Т. Шевченко)

1822 р. (віддали в науку до дяка)

1838 р. (викуп з кріпацтва)

1845 р. (написав «Заповіт»)

1831 р. (приїзд до Петербурга)

1840 р. (перше видання «Кобзаря»)

1843 р. (приїзд в Україну)

1861 р. (помер поет)

Конкурс «Переплутанка» Із складів скласти рядки поезій Т. Шевченка.

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.

Реве та стогне Дніпр широкий

Сердитий вітер завива

Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар — Тарас Шевченко.

То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути

Бог послав Кобзаря.

Поет писав:

думи мої! О славо злая!

За тебе марно я в чужому краю,

Караюсь, мучуся... але не каюсь!

Доле, де ти! Доле, де ти?

Нема ніякої;

Коли доброї жаль, боже,

То дай злої, злої

Не дай спати ходячому,

Серцем

І гнилою колодою

По світу валятись.

А дай жити, серцем жити

І людей любити…

Потрібно памятати, що наше минуле , теперішнє і майбутнє — це Доля, Муза і Слава (виразне читання учнями уривків).

Доля «Ти не лукавила зо мною…»

Муза «О чарівниченько моя! Мені ти всюди помагала…»

Слава «А ти де забарилась З своїми лучами?»

У поезії «Молитва» Дмитро Павличко писав:

Отче наш, Тарасе всемогущий,

Що створив нас генієм своїм,

На моїй землі, як правда, сущий,

Б’ющий у неправду, наче грім.

Конкурс «Юні фольклористи». Зі слів скласти прислів'я:

1. "Кобзарі", шукай, в, правду.

2. Карали, не зламали, його, мучили, та, духу, Шевченка

1. Тарасове, глибоко, око, бачить.

2. Дар, Тарасів, великий, народу, «Кобзар»,

(правду шукай в «Кобзарі»; мучили Шевченка, карали, та духу його не зламали; Тарасове око глибоко бачить; Тарасів «Кобзар» - народу великий дар)

Вірш «Тече вода з-під явора»

Конкурс «Ерудит»

1. Хто розказував малому Тарасові про гайдамаків ? (Дід Іван)

2. Хто був вчителем малювання Тарасика?(дяк-маляр).

3. За що поміщик П.Енгельгардт звелів висікти свого козачка? (Повернувшись з бенкету, застав за малюванням, кричав, що той палить свічки і т.д.).

4. Хто намалював портрет поета Василя Жуковського, щоб викупити Тараса із кріпацтва? (Карл Брюллов)

5. Хто купив картину? (Дружина Миколи І).

6. Якого віку був Тарасик, коли померла його матуся? (9 років — 1823 р.)

7. Якого віку був Тарасик, коли помер його батько? (11 років — 1825 р.)

8. Скільки творів ввійшло до першої збірки Шевченка? (8) «Думи», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»

9. Скількома мовами перекладено «Заповіт»?(150-ма).

10. За участь у якому таємному товаристві засуджено Т.Г.Шевченка? (Кирило-Мефодіївське товариство).

11. Назвіть вірші поета, які стали піснями. («Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати»)

Вірш «Садок вишневий коло хати»

Пісня «Садок вишневий коло хати»

Конкурс «Вірю — не вірю»

1. Т.Шевченко написав 9 повістей (Вірю «Варнак», «Музикант», «Наймичка», «Художник», «Близнюки», «Княгиня», «Нещасний», «Капітанша», «Прогулянка з задоволенням, але не без моралі», у якій згадує про наш Бердичів)

2. Цикл віршів, написаний на засланні, називався «У неволі»? (Не вірю «У казематі»)

3. Місто, в якому Т. Шевченко проживав все доросле життя, - Київ (Не вірю Петербург)

4. Твори, якими захоплювався малий Тарас, - «Енеїда» І.Котляревського, твори Сковороди. (Вірю)

5. За прадавньою традицією місцеві жителі називали село Кирилівка Керелівка (Вірю)

6. Першим учителем малювання у Т.Шевченка був Карл Брюллов (Не вірю Ширяєв)

7. Т.Шевченко писав драматичні твори ? (Вірю «Назар Стодоля», «Никита Гайдай»)

8. Т. Шевченко написав 150 портретів? (Вірю)

9. Поема «Катерина» присвячена українському художнику, з яким Т.Шевченко познайомився в Петербурзі в "Літньому саду", Сошенку (Не вірю В. Жуковському)

10. Т. Шевченко, навчаючись у Академії Мистецтв, одержав дві срібні медалі (Не вірю три)

11. Т.Шевченко знав такі мови: українську, російську, польську, французьку, латинь (Вірю)

12. Тепер збірка «Кобзар» містить 228 творів (Не вірю 286)

13. Псевдонім Т. Г.Шевченка Кобзар Дармограй (Вірю)

14. Шевченко надіслав свій «Кобзар» із дарчим надписом з кобзареві Остапу Вересаю (Вірю)

Конкурс «Лінгвісти-початківці»

Учням пропонується вказати лексичне значення слів, пов'язаних з життям творчістю Т.Шевченка.

-  Кобза, старий стиль (за старим стилем), кріпак, кобзар, талан, пророк

Конкурс «Чи знаємо ми Т.Г.Шевченка?»

1. Як називався записник, у якому Тарас Шевченко записував свої твори під час заслання? («Захалявна книжечка»).

2. Хто повернув Тарасика додому, коли той заблукав? (Чумаки)

3. Який композитор написав близько 100-а мелодій на слова Шевченка? (Український композитор М.В.Лисенко).

4. У якому творі авторові усі події наснилися? (Поема «Сон»).

5. Яка картина Шевченка носить таку ж назву, як і його поема? («Катерина»).

6. Назвіть відомі вам місця, пов’язані з іменем Т. Шевченка у Бердичеві (парк, школа №1)

7. Де на засланні перебував Т. Шевченко? (Оренбург, Орська фортеця…)

8. Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)

9. Назвіть твір, яким розпочинається «Кобзар» Т. Шевченка? («Причинна»)

10. Які поеми Шевченка названі жіночими іменами? («Катерина», «Марія», «Мар’яна-черниця»).

11. У якому творі матері сниться щасливе життя сина? (Вірш «Сон», «На панщині пшеницю жала…»)

12. У яких країнах є пам’ятники Т.Г.Шевченку? (Канада, Америка, Австралія, Франція та ін.).

Презентація «Вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка»

Конкурс «Чи знаєш ти поезію?»

(Після читання уривка з поезії члени команд по черзі називають вірш, з якого наведено рядки.

1. Уже покликали до паю,

А я собі у буряні

Молюся богу …

(«Мені тринадцятий минало…»)

2. Тече вода в синє море,

та не витікає,

Шука козак свою долю,

а долі немає.

(«Думка»)

3. Сім’я, вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає,

А мати хоче научати, -

Та соловейко не дає.

(«Садок вишневий коло хати …»)

4. А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

(«За сонцем хмаронька пливе…»)

5 Поховайте та вставайте

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

(«Заповіт»)

Конкурс «Продовжити поетичні рядки»: «Мікрофон» «Незакінчене речення»

1. Затихло все, тільки дівчата (Та соловейко не затих)

2. За сонцем хмаронька пливе (Червоні поли розстилає)

3. 3. «І мене в сім’ї великій, …» (в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим, тихим словом).

4. 4. Плаче козак — шляхи биті (Заросли тернами)

5. «Мені тринадцятий минало, …» (я пас ягнята за селом).

6. «І чужому научайтесь, …» (й свого не цурайтесь).

З високих круч

Де синь небес прозорий

Вливається в Дніпровскі водограї,-

На бурю схожий

Гнівний і суворий

Стоїть Тарас і дивиться на нас.

За землю й волю

В ратному двобої

Ти з нами йшов кайдани рвать з людей,

Благословляв, Кобзарю нашу зброю —

Єси безсмертний, гордий Прометей!

Свічка його життя догорала. Мрії про одруження, розраду в сімї, хатину над Дніпром залишились ілюзіями. Фізично знищений, поет відчував, що недалекий кінець. У німій холодній майстерні, в будинку Академії мистецтв він пішов із життя. Було це 10 березня 1861 р. Але залишився його заповіт — мрії тобі, нам, українському народові.

«Як умру, то поховайте»

V. Підсумок уроку

Багато чого змінилося з часу Шевченкового, І тепер, у незалежній і вільній Україні, ми можемо припадати до Шевченкових цілющих джерел, до його вічного живого слова. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко — це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть…

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т. Шевченко все своє життя, весь свій могутній талант присвятив українському народові: своїм сучасникам і нам, нащадкам. Будьмо вдячні йому і за «Заповіт», і за «Гайдамаків», і за «Катерину». Читаймо Шевченкові твори, вивчаймо їх, шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.

Не вмре повік Шевченкове ім 'я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!

Живи, поете, в бронзі і в граніті,

Живи, поете, в пам 'яті людській,

Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

У слові праведнім, у славі віковій!

VІ. Домашнє завдання

1. Виразне читання поезій Т.Г. Шевченка

2. Зробити ідейно-художній аналіз поезії (на вибір)

3. Створити малюнок до вірша Т.Г. Шевченка.