Українська література - розробки уроків

Драматургія Івана Франка Соціально-психологічна драма «Украдене щастя». Фольклорна основа твору(«Пісня про шандаря»)

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Мета уроку: ознайомити учнів зі змістом драми «Украдене щастя», її сценічною історією та фольклорною основою твору, навчити характеризувати образи, удосконалювати вміння працювати з текстом, формувати вміння дискутувати, аргументувати власну думку, виховувати загальнолюдські моральні цінності, почуття відповідальності за власні дії та вчинки, за долю близької людини

Тип уроку: комбінований (урок-подорож)

Обладнання: проектор, ноутбук, текст драми «Украдене щастя», «Пісня про шандаря» (уривок фільма Ю.Ткаченка «Украдене щастя», буктрейлер, таблиця Елвермана, капелюшки,трикутник

Основний зміст уроку

Епіграф:

Не квап життя, багато ж вже прожито

І тих хвилин ніколи не жалій

Живи, взнавай усе, що ще закрито.

Живи, чекай, в пориві щирих мрій.

Не квап подій, усе прийде спонтанно

Ніколи не показуй ким не є,

Бо ж сонце сходить у свій час, так рано

І у свій час прийде щастя твоє.

Не квап любов, бо дуже ж вона ніжна.

Не ображай ніколи, не гордуй.

Вона ж бо вільна, і в цей час так вірна.

Живи всміхайся, це життя відчуй..

Г.Мацелюх

Вступне слово вчителя, у якому оголошується тема уроку, мета, завдання. А ще пропонується перед дорогою (оскільки це незвичайний урок, а урок-подорож) прослухати текст пісні.

Звучить «Пісня про шандаря» (демонстрація уривка фільма «Украдене щастя» режисера Юрія Ткаченка 1984р.)

Ой пити би горівочку, ой пити би, пити,

Ой прийшлося шандареві з Делятина іти.

Ой положу на віконце горохову гранку,

Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.

Ой піп іде до церковці та на службу Божу,

А шандар ся відзиває: — Та я вам поможу!

Ой піп службу відправляє та людей жегнає,

А шандар си став на хори, Апостол читає.

Ой люди ся проступили та стали у кутки,

А він любку за ручечку, повів через сутки:

— Ой ходімо, моя мила, та на торговицю

Та будемо попивати мед та й сливовицю.

Ой як прийшов Николайко до своєї хати,

Ані ключів, ані жінки нема коло хати.

А він пішов до сусідів, зачав ся питати:

— Чи нема тут мої жінки? Нема коло хати.

— Вони його притримують: — Просимо сідати.

Він зняв шапку, поклонився: — Йду далі шукати!

Ой іди ж ти, Николайку, та на торговицю,

Ой там жінка із шандарем п'є мед, сливовицю!

Ой дивиться Николайко крізь оболоночки,

Жінка лежит розібрана, гола, без сорочки.

Взяв сокиру в шинкарочки, розрубав дверії,

Забрав речі жандармськії до фільватерії.

Ой почали за Николов у погоню бічи,

Завернули Николая: — Неси назад річи!

У покою піп Николу на смерть сповідає,

А у другім його жінка рученьки ламає:

— Любі мої єгомостю, щось маю казати,

— Чи мож' мене із шандарем вкупі поховати?

— Чи мож' мене із шандарем вкупі головами,

— Щоби була розмовочка й на тім світі з нами?

— Ой молода молодице, не мож' то зробити:

— Уже шандар тиждень гниє, ти ще будеш жити!

Учитель. Ви прослухали старовинну «Пісню про шандаря». Віє смутком і самотністю від неї, а ще вчувається крик розбитого серця. Про що ж ця пісня?

(Варіанти відповідей учнів)

Так, ця пісня — про велику трагедію людських сердець. В основі п’єси «Украдене щастя» лежить народна пісня, яку колись для поета записала сестра Ольги Рошкевич (Михайлина Рошкевич) — «Пісня про шандаря». Ще в 1883 році І.Франко в брошурі «Жіноча неволя в руських піснях народних» дав глибокий соціально-художній аналіз цієї пісні. Зміст такий: прийшов жандарм з Делятина до своєї коханої. Чоловік її — Николайко — зарубав жандарма й сам загинув від руки правосуддя.

Про пісню Франко писав:

«Як бачимо, в новій одежі стара подія — насильний розрив зв’язку родинного. Жінка ломить шлюб церковний і віддається «шандареві» одверто, прилюдно. Муж її, чуючи себе зганьбленим, убиває «шандаря» і сам гине ганьблячою смертю, - от і вся повість».

На її основі Іван Франко і створив п'єсу «Украдене щастя».

Скажіть, які асоціації виникають у вас, коли бачите цей трикутник? (Трикутник почеплено на дошку)

Фіксуємо думки учнів.

Вчитель. Так, це банальний трикутник, що лежить в основі конфлікту «Украдене щастя». Його нам треба розв’язати.

Сьогодні ми вирушимо в незвичайну подорож до країни Щастя, дорогою збираючи ключі від нього. Ви вже знаєте з чого починається подорож. Так, зі збирання речей. Не знаю, як ви, а я постійно забуваю взяти капелюшок. Сьогодні пропоную вам вибрати той, який припав до душі. Дозвольте мені першій обрати капелюшок. Я обираю синій.

(Основний зміст уроку проводжу, використовуючи метод шести капелюхів Едварда де Боно, де учні об’єднуються в групи за кольором капелюхів. Методична цінність: додаток № 1)

1. Синій - (Що таке щастя?)

Учитель. Можливо, воно таке, як мильна кулька чи метелик, яскраве й легке? А можливо, воно має конкретну адресу й до нього можна поїхати в гості? А, може, це бальзам, що продається в аптеці, чи купа грошей у руках і сите життя, чи коли ти просто простягаєш руку й дістаєш зірку з неба?

- А яка ваша думка про щастя? Давайте послухаємо ваші роздуми.

- Оскільки поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму, то і до вирішення проблеми ви будете підходити по-різному. Щоб дотриматись єдиного взірця, звернемося до словника.

Словникова робота

Щастя — 1. Це стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості. 2. Це сприятливий збіг обставин, удача, успіх.

-  Пригадайте афоризми про щастя (Варіанти відповідей: Кожен коваль свого щастя. Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має. Щастя без розуму, як дірява торба: де знайдеш, там і згубиш. Щастя приходить в дім, де чути сміх. Здоровий жебрак щасливіший хворого короля. Щастя — це трикутник, а в нім три кути: віра, надія, любов).

-  Як бачимо, щастя без кохання не можливе. І людина, яка не пізнала, що таке кохання, не пізнала щастя. Ми спробуємо з’ясувати, чи справді кохання — це і є щастя, і чи можна боротися за своє щастя, переступаючи мораль і керуючись тільки почуттями.

-  Кожному з нас хочеться, щоб подорож була приємною, а доля - щасливою. Отож вибір другого капелюшка за вами…

2. Білий — (сценічна доля драми).

(Випереджальне завдання: учні заздалегідь готували повідомлення про сценічну долю драми «Украдене щастя»)

Драматургічна спадщина І.Франка складає всього 9 творів. За свідченням Осипа Маковея, Франкова драма мала спочатку назву «Жандарм». Те, що темою драми «Украдене щастя» послужив один із варіантів прослуханої нами «Пісні про шандаря», підтверджує сам І. Франко (див. журнал «Житє і слово», 1895, кн. IV, стор. 95). П'єса писалася на конкурс, оголошений Львівським крайовим виділом 18 березня 1891 року. Рецензентом був О. Огоновський. Його перелякала в п'єсі "тенденція радикальна". Комісія вимагала переробки твору, зокрема усунення образу жандарма. «Сю драму я кілька разів переробляв» — напише пізніше Іван Франко. Журі відзначило п'єсу Франка лише другою премією. Але, як зазначає Ольга Слоньовська, «найкращим журі виявився час: драма «Украдене щастя» і досі йде на сценах багатьох театрів» .

П'єсу Франка, хоч і покалічену, тодішній глядач зустрів із захопленням. Про це свідчать матеріали преси, зокрема «Кур'єр львовський» писав, що постановка твору «зробила могутнє враження».

Першими постановниками «Украденого щастя» були актори театру «Руська бесіда» (Львів, 1893 р.). У 1903 році п'єсу було поставлено у Києві трупою П. Саксаганського та І. Карпенка-Карого. Іван Пільгук у своїй книжці «Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)» пише: "Підготувала трупа до вистави й драму Івана Франка «Украдене щастя». Але, щоб показати її на сцені, треба одержати з Галичини мундир австрійського жандарма для ролі Михайла Гурмана. Нарешті все було готове, і 4 лютого глядачі вітали Карпенка-Карого в ролі пригнобленого, приниженого й зацькованого селянина-галичанина Миколи Задорожного. Найскладніший трагічний образ драми вимагав мистецької гри. Іван Карпович під час всієї вистави тримав своїм виконанням психологічну напругу, задаючи тон грі Ліницької в ролі Анни та Садовського в ролі Михайла Гурмана».

У 1940 році режисер Гнат Юра поставив «Украдене щастя» на сцені Київського театру ім. Івана Франка. Роль Миколи виконував А. Бучма, Михайла — В. Добровольський, Анни — Н. Ужвій.

У 70-их роках головні ролі у виставах виконували провідні артисти Львівського драмтеатру ім. Марії Заньковецької та Київського театру ім. Івана Франка: Б. Ступка, Б. Козак, Ф. Стригун, В. Розстальний, С. Олексенко, Т. Литвиненко, Л. Хоролець.

Оригінально підійшли до постановки п'єси актори сучасного Львівського театру «У кошику» (режисер Ірина Волицька). Роль Анни чудово виконує Лідія Данильчук.

Ця драма популярна й сьогодні, драма Франка переростає у трагедію високої напруги, трагічну притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш, так само як не можна зло подолати злом. Дія відбувається наприкінці позаминулого століття у прикарпатському селі... Любили одне одного, клялися у вічній вірності Михайло Гурман і Анна. Але забрали Михайла до цісарської армії, і брати Анни, щоб не ділитися із сестрою посагом, сказали, що загинув Михайло, силою віддали дівчину за наймита Миколу, вкравши у неї не тільки спадщину, а й щастя. Проходять роки. Змирившись з долею, живе Анна, і односельцям сім'я їхня здається щасливою. Але несподівано з'являється «воскреслий» Михайло Гурман, жандарм, - колишня любов Анни вибухає з новою силою. Тепер вже Михайло краде щастя у Миколи. Але і йому, Михайлові, не судилося бути щасливим...

Популярність «Украденого щастя» в наші дні представлена серіалом із 4 серій, музику до якого написав керівник гурту «Океан Ельзи» Станіслав Вакарчук.

Перегляд буктрейлера «Украдене щастя» (використання ресурсів Інтернет: Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім.Т.Шевченка)

-  Отже, у драмі змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у яких украдено щастя. Як ви зрозуміли назву твору?

-  Які почуття викликав у вас прочитаний вдома твір?

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»:

Визначте вічні проблеми, які порушує Франко у своїй п’єсі.

1. Яка трагедія сталася в житті Анни до одруження з Миколою?

2. Як ви оцінюєте вчинок її братів?

3.Які стосунки були між Анною й Миколою до появи Гурмана?

4.Чи знав Микола, що Михайло живий?

5.Назвіть провідні риси характеру Миколи, Михайла.

6. Чи мав право Михайло повертати собі украдене щастя? Чи можна вважати Михайла благородною людиною? Назвіть його риси характеру.

(За підготовку повідомлень та відповіді на запитання учні отримують «ключі від щастя»)

-  Отож-бо рушаймо далі. Щоб не заблукати під час подорожі, необхідно точно знати шлях, яким ідеш, тому пропоную взяти ще один капелюшок у дорогу.

3. Чорний - (робота над жанровими особливостями твору)

Учитель. Спробуємо визначити, чому драма називається соціально-психологічною?

(на дошці спроектовано поняття: драматичний твір, ознаки драматичного твору, соціально-психологічний твір).

Драматичний твір - (твір,в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, який розкриває життєві й людські явища через діалоги, монологи, ремарки, призначений для гри на сцені)

Ознаки драматичного твору

1.Дійові особи

2.Ремарки

3.Твір поділений на дії, яви, картини

4.Призначений для гри на сцені

5.Характери героїв розкриваються через монологи й діалоги.

Соціально-психологічний твір

Конфлікт зумовлений соціальними обставинами (соціальний статус жінки, тяжке життя селян в Австрійській імперії в другій половині ХІХ ст. ,повноваження війта й жандарма на селі, служба у війську).

- «Украдене щастя» - драма, а в основі драматичного твору завжди лежить конфлікт. Давайте з'ясуємо, яка основа конфлікту.

- Що було причиною нещастя Анни, Михайла, Миколи?

- Хто і чому скалічив їхні долі?

- Чому це стало можливим?

Анна, Михайло і Микола, самі того не бажаючи, стали жертвами боротьби за спадщину. Отже, основа конфлікту — соціальна. Конфлікт реалізується через вчинки, думки, прагнення героїв. Таким чином, драма «Украдене щастя» - соціально-психологічна.

Нелюдська державна система, при якій керують багатство та влада, за хабар можна було владнати будь-яку справу; жінка була абсолютно безправною.

Проблеми: соціальна несправедливість; становище жінки.

Сюжет: традиційна форма любовного трикутника.

- Пригадайте початок драми. За вікном мете й завиває завірюха. Анна щиро занепокоєна запізненням чоловіка з заробітків. А тут ще звістка: повернувся Михайло Гурман. Що переживає Анна? (Настороженість, тривогу)

Герої перебувають у різних психологічних станах (страх Анни перед Михайлом перетворюється на відданість і покору; чоловіка спочатку поважає, потім зневажає;совість, сумніви, сором’язливість змінюються на нехтування народною мораллю.

Микола слабкий і тихий наважується відстоювати свою сім’ю.

Михайло жорстокий і владний в кінці постає людиною, яку мучить совість.

Проблемні запитання

Це трагедія? (Ні, бо трагедія — це коли гине головний герой)

Це драма? (Це драма, бо гине не головна героїня)

Отже, «Украдене щастя» - соціально-психологічна драма.

(Відповіді учнів, «ключі від щастя»)

Учитель. Під час подорожі ніяк не обійтися без записника, тому я вам зараз пропоную обрати капелюшок, щоб попрацювати в зошитах.

4.Червоний — (асоціативна «павутинка»)

Учитель. Украдене щастя... Два слова. Про що вони говорять вам, які асоціації викликають? Спробуйте скласти асоціативну «павутинку».

(Учні працюють 2 хвилини, потім зачитують написане, відповідно отримуючи «ключі від щастя».)

Учитель. У п'єсі, звичайно, були епізоди, які вразили вас найбільше. Отже, давайте сядемо перепочинемо й поведемо бесіду про «Украдене щастя». А щоб сонце не припікало, пропоную одягти капелюшок.

5. Жовтий- ( інтерактивна вправа «Таблиця Елвермана»)

   (методична цінність: додаток № 2)

- Отже, чи можна повернути украдене щастя? Висловіть свою думку, зробивши відмітку у таблиці Елвермана.

(Відповідно до зроблених відміток учні формують дві групи: перша — ті, котрі поставили відмітку на шкалі «Ні», друга — «Так». Кожна група аргументує своє бачення , звертаючись і до тексту п'єси, і до творів інших авторів, і до фактів, відомих школярам із життя.)

(учні коментують написане, відповідно отримуючи «ключі від щастя».)

6. Зелений — (поурочний експрес-контроль: завдання за змістом твору).

1. «Кому належать слова»

«..одурили, ошукали, мов кота в мішку продали» (Анні)

«А от що сумує та тоскує вона коло мене, се правда» (Миколі)

«Десь я ніби коралі сію по хаті, по оборі, по цілім селі, та такі грубі та червоні..» (Анні)

«Наплюй ти на людей! Чого тобі від них потрібно?» (Михайлу)

«Хрестися, кумо! Чого ти так перелякалась? Він зовсім не винуватив тебе» (Насті)

2.«Хто це?»

«У жандармах служить уже три роки» (Михайло)

«Роботу покинув, господарство занедбав…» (Микола)

«Я був чесний парубок, може, троха, загорячий, запалкий» (Михайло)

«Я втопаний в болото, обдертий з чести… Зрйнований, зарізаний» (Микола)

«Я тепер спокійна, нічого не бояся, ні про що не думаю, нічого не знаю, тілько тебе одного» (Анна)

Проблемні запитання

Розкажіть , які ж події мали вирішальний вплив на їхні долі?

Чи можна назвати Задорожного найтрагічнішою постаттю в драмі? Чи хотів він убити Гурмана? Чому таке сталося?

Чи винен Михайло у своїй смерті? Що змуси-ло його видати вбивство за самогубство. Чи можна назвати Михайла благородною людиною?

Чи є вина Анни? Що треба робити було, щоб не допустити трагедії?

Дискусія

«Хто в кого вкрав щастя» (повертаємося до любовного трикутника):

Анна в Миколи?

Микола в Анни?

Михайло в Миколи?

Учитель. Отже, щастя украдено у всіх трьох — і в Анни , і в Михайла, і в Миколи. Щастя тут і не було. Безперечно, тоді люди гідні щастя, коли душі в них чисті, коли почуття їхні не спричинюють страждань іншим. Та Франковим героям таке щастя не судилося... Анна — Микола — Михайло. Три зламані людські долі... Три розбиті людські серця.

Герої драми є жертвами світу гноблення й безправності, стихійно протестують проти нього. Головний винуватець трагедії — тогочасний суспільний лад, що украв щастя в народу, знедолив його.

Підсумок уроку

Синій (учитель). Життя воістину непросте. Воно часто кидає нас у вир випробувань, пробує на міцність нашу душу, наше серце, нашу силу волі.

Життя - така велика ковзаниця.

Кому вдалось , не падавши, пройти?

(Л.Костенко)

Тоді найважливішою є здатність вистояти, залишитися людиною. І в любові також. Щоб кохання було високим, священним почуттям, його не можна осквернити ані зрадою, ані вбивством, ані трагедією іншої людини. Буває так, на жаль, не завжди. Часто, як це маємо у Франковій драмі, долі людські ламаються, пісня залишається недоспіваною... Про це я пропоную вам написати в есе «Біль недоспіваної пісні..»

Наш урок і подорож одначасно добігають кінця.

Чи був він для вас корисним?

Які з міркувань, висловлених на уроці, вам заімпонували?

Чи знадобляться вони вам у житті?

Нам залишилося порахувати отримані вами «ключі від щастя» і оцінити вашу діяльність на уроці (Мотивація оцінювання учнів)

Домашнє завдання: Підготуватися до характеристики персонажа твору, який найбільше вразив (усно); написати есе «"Біль недоспіваної пісні...» або написати твір-мініатюру «Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні?»

Додаток №1

Організація роботи з учнями з використанням методу шести капелюхів Едварда де Боно

Довідка

Автор методу: Едвард де Боно, 80-і рр.. XX в. Доктор Едвард де Боно створив концепцію «латерального мислення», він є автором методу шести капелюхів мислення.

Призначення методу Застосовується при проведенні будь-якій дискусії як зручний спосіб керувати мисленням і переключати його. Один з інструментів розвитку творчого мислення. Мета методу Навчити людей краще розуміти особливості свого мислення, контролювати свій образ думок і більш точно співвідносити його з поставленими завданнями з метою більш ефективного використання процесу мислення при вирішенні проблем. Суть методу Шість капелюхів мислення - простий і практичний спосіб, що дозволяє подолати три фундаментальні труднощі, пов'язані з практичним мисленням: емоції, безпорадність, плутанину. Метод дозволяє розділити мислення на шість типів, або режимів, кожному з яких відповідає метафоричний кольоровий «капелюх». Такий розподіл дозволяє використовувати кожен режим набагато ефективніше, і весь процес мислення стає більш сфокусованим і стійким. План дій. Пройти навчання принципам і застосування методу, що дозволяє запам'ятати правила, навчитися використовувати і свідомо застосовувати їх на практиці. Після цього використовувати певні «режими мислення» для усвідомлення, контролю і пристосування образу мислення при вирішенні конкретних проблем. Надягаючи, знімаючи, змінюючи капелюх мислення або тільки називаючи «капелюх», щоб просто позначити своє мислення, ми приймаємо на себе певну роль, на яку цей капелюх вказує. Особливості методу В кольорового друку основні кольори наносяться на папір окремо. Але, врешті-решт, всі вони змішуються та дають кольорову печатку. Метод шести капелюхів - це застосування того ж принципу в мисленні: спроба навчитися приділяти увагу різним аспектам мислення по одному за раз. У результаті поєднання цих різних аспектів дає мислення в повному обсязі. Шість метафоричних капелюхів різних кольорів представляють кожний з основних типів мислення. Шість капелюхів мислення призначені для творчого і конструктивного мислення, які доповнюють оціночне і аналітичне. Правила використання капелюхів. Надягаючи капелюха мислення, ми приймаємо на себе роль, на яку цей капелюх вказує. Знімаючи капелюха конкретного кольору, ми йдемо від цього типу мислення. При зміні однієї капелюхи на іншу відбувається миттєве перемикання мислення. Такий метод дозволяє закликати до перемикання ходу думки, не ображаючи людини.Ми не нападаємо на висловлювані думки, а просимо про зміну. Для позначення своєї думки можна просто назвати капелюх і тим самим показати, який тип мислення передбачається використовувати. Наприклад, просто сказавши, що надягаєте чорний капелюх, ви отримуєте можливість обговорювати ідею, не нападаючи на людину, яка її запропонувала. Додаткова інформація: Чому капелюхи? Капелюх легко надягти і зняти. Це відноситься і до нашої ситуації, оскільки ми повинні вміти змінювати різні типи мислення з такою ж легкістю, як і кольорові капелюхи. До 90% помилок у мисленні (в нетехнічних областях) - це помилки сприйняття. Логічні помилки дуже рідкісні. Метод шести капелюхів збагачує наше мислення і робить його більш всебічним. Якщо ми просто просимо інших про щось подумати, часто вони приходять в розгубленість. проте якщо їх запрошують досліджувати предмет, використовуючи схему шести капелюхів, широта їх сприйняття швидко зростає. Переваги методу. Наочність, простота освоєння і застосування. Уміння бачити ситуацію і рішення з кількох точок зору. Дозволяє усунути своє его від мислення. Недоліки методу. Для ефективного застосування потрібно розвинену уяву і ретельне тренування. Велика психологічне навантаження. Очікуваний результат Більш ефективне використання процесу мислення при вирішенні проблем.

Цей метод економить час і скорочує довгі дискусії. Капелюх використовується, щоб вказати напрям обговорення проблеми. Отже, існує шість капелюхів: білий — нейтральний і об’єктивний, він оперує фактами і цифрами; червоний — діє у сфері емоційної оцінки і почуттів, він надає можливість кожному висловити свої почуття стосовно певної ситуації, робить почуття очевидними, так що вони стають частиною мисленнєвої карти, а також частиною системи цінностей, яка відповідає за вибір напряму на цій карті; чорний — це капелюх застереження, він звертає увагу на недоліки, помилки у роздумах, він використовується, щоб окреслити проблеми, труднощі і небезпеки (чорний капелюх використовується тільки у сприятливий для критичних роздумів момент, не слід зловживати використанням цього капелюха, критика повинна супроводжуватись альтернативним варіантом); жовтий — позитивний, сонячний, оптимістичний, він шукає переваги, таким чином навіть непривабливим, на перший погляд, ідеям приділяється увага, мислення у жовтому капелюсі пов’язано з позитивною оцінкою, надягнувши цей капелюх, кожен повинен запропонувати свій власний план чи ідею; зелений- це творчість і нові ідеї, він розглядає вирішення проблеми з іншої точки зору, вивчає можливості, кожен повинен запропонувати ідею або зберігати мовчання, якщо не в змозі це зробити (ідеї висловлені тими, хто одягнув зелений капелюх, потім оцінюються з точки зору жовтого і чорного капелюхів, потім можливе використання білого капелюха для виявлення незалежних фактів та інформації, щоб підкріпити ідею або оцінити її, та червоного, мислення з точки зору якого можливе у руслі: чи достатньо нам подобається ця ідея, щоб прийняти її); синій — він контролює та організовує процес мислення, використовує інші капелюхи, цей капелюх одягає модератор, наприкінці обговорення мислитель у синьому капелюсі закликає озвучити висновки, він спостерігає за тим, що відбувається, намічає план, за яким діють всі інші в групі.

Синій капелюх використовується на початку і по завершенні зустрічі. На початку синій капелюх пояснює причини зустрічі, окреслює проблему, мету і результати, яких необхідно досягти, а також схему послідовності використання капелюхів, наприкінці синій капелюх повинен показати результати, висновки, методи вирішення і подальші кроки.

Додаток №2

Таблиця Елвермана

Мета — формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої проблеми, організація дискусії та формування чіткої позиції щодо обговорюваних проблем з використанням дібраних аргументів. Зміст проблеми формулюється таким чином, щоб на питання можна було відповісти як негативно так і позитивно. Кількість аргументів і контраргументів має бути однаковою.

ф