Українська література - розробки уроків

Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…»

Мета: продовжити знайомство восьмикласників із життям письменника, зокрема періодом заслання; удосконалювати вміння проводити між мистецькі паралелі, робити власні узагальнення на основі прочитаного; розвивати навички аналізу художнього тексту-аналізувати лірику поета в контексті його біографії; виховувати інтерес до непересічної постаті Кобзаря.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь і навичок.

Методи, прийоми, форми роботи: розповідь учителя, бесіда за запитаннями,виступи учнів з повідомленнями, перегляд відеороликів, презентацій.

Обладнання: автопортрет письменника 1847 року, відеоролик з Майдану (Нігоян читає уривок із поеми «Кавказ»),відеопрезентація до вірша «Думи мої…», репродукція картини І. Божія «Думи мої…»; звучання музики на скрипці, виставка літератури, репродукції картин, вислови на дошці.

Епіграф:

Шевченко і на засланні залишився «один вольний чоловік на всю Україну»

Є.Сверстюк

Перебіг уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою уроку. Мотивація.

1. Відеоролик.(30 сек.) С.Нігоян читає уривок із поеми «Кавказ»

(«І вам слава сині гори, кригою окуті, і вам, лицарі великі, Богом не забуті…»).

-Діти, чи знаєте ви цю людину і що можна сказати про побачене і почуте?

(Так, справді-це Сергій Нігоян читає уривок із поеми «Кавказ». Йому близький твір Шевченка. Бо Шевченко поділяв і схвалював прагнення народів Кавказу бути вільними. І гордий син вірменського народу, великий українець Сергій Нігоян на київському Майдані загинув за нашу з вами свободу. Саме у цю мить прийшло усвідомлення пророцтв генія. Молодь побачила славетного Кобзаря по-новому, почала відкривати заново, не формально, а відчуваючи внутрішню потребу. У дивовижний спосіб Шевченко знову постав перед нами не тільки як геніальний поет, а як наставник, жива людина. І ми зможемо провести паралель із твором, який будемо вивчати сьогодні і з основною думкою поезії Шевченка.)

2. Отже, тема нашого уроку Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…» Роздуми автора про власну долю, долю України.

Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати знайомство із життям письменника, зокрема періодом заслання. Ознайомимося із поезією «Думи мої, думи мої…» Спробуємо з’ясувати її актуальність в наші дні. Проведемо міжмистецькі паралелі.

3. Картки оцінювання для учнів.

4. Робота з епіграфом.

Як ви розумієте слова Є.Сверстюка, взяті за епіграф? (Т.Г.Шевченко писав свої вірші на засланні, ховаючись від офіцерів, тікаючи від усього світу десь у степ, на берег моря, щоб будити в народі прагнення довгоочікуваної волі. Т.Г.Шевченко не був невільником навіть тоді, коли вважався кріпаком, не почувався рабом і нам рабами бути не дає.)

5. Учитель.

Мандруючи життєвими дорогами Т.Шевченка, ми зупиняємося у травні 1847 року, коли закінчилося слідство і шеф жандармів Орлов подав Миколі І доповідь про «Українослов’янское общество». У ній зокрема значило- ся: «Художника Шевченка за складання бунтарських і в найвищій мірі зухвалих віршів, як обдарованого міцною будовою тіла віддати рядовим солдатом до Оренбурзького окремого корпусу на 10 років…,без права писати й малювати».

-Чи вдасться зробити з народного поета покірного німого солдата. Чи можна обійти найвищу заборону писати й малювати? Про це ми довідаємося із ваших розповідей,що були для домашнього завдання.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Біограф:

У ранжирний список 3-ї роти 5-го лінійного батальйону 23-ї піхотної дивізії було зараховано ще одного царського рекрута «ростом у 2 аршини і 5 вершків, з чистим обличчям темно-сірими очима і звичайним носом». Ним був Тарас Шевченко,талановитий поет і художник, якого 2 червня 1847 року в супроводі фельд’єгеря Віддера відправили з Петербурга до Орської фортеці. Тарасу Григоровичу заборонили мати при собі папір, олівці, пензлі. «Тяжко, важко, неможливо заглушити у собі будь-яке достоїнство, стати на ви- тяжку, слухати команди і рухатися, як бездушна машина,»-писав Шевченко в «Щоденнику». Таке жорстоке покарання було зумовлене передусім прагненням царату зломити волелюбний дух народного поета. Тіло можна закувати в кайдани, а душу?

IV. Активізація пізнавальної діяльності.

1. Мистецькі паралелі.

- Перед вами репродукція автопортрета Шевченка, написаного 1847 року. Що найбільше вражає у зовнішності поета?

(Сумний погляд очей і зажурений вираз обличчя. Думка про Україну, мрія про рідну землю, де зійде «слово правди і любові»)

- Робота виконана олівцем, тобто загальне враження посилюється завдяки грі світла й тіні. При цьому домінуючим є сірий колір. Чи впливає це на настроєве сприйняття полотна? Відповідь умотивуйте.

(Звичайно, що сірий колір-це похмурий, сумний. Так як Шевченко перебував на той час у фортеці, звідси і видно те, що зображено на полотні виливається у страждання душі. Тому і полотно впливає на сумний настрій).

- Які деталі зовнішності, на вашу думку, свідчать про душевні переживання поета?

(Солдатський мундир-вказує на те, що Шевченко був царським рекрутом; постать поета-схилена, видно що муштра була тяжкою для Шевченка, мусів ходити, навіть, коли був хворим).

2. Біограф.

Розташована далеко в пустелі Орська фортеця справила на Шевченка гнітюче враження: «А страшна пустеля, яка її оточувала,- писав поет,- здавалася мені розритою могилою, готовою похоронити мене заживо… Під’їжджаючи ближче до фортеці, я думав (дивна дума),чи співають пісні в цій фортеці .І готовий був Бог знає в що закластися, що не співають. При такій докорації можлива тільки мертва тиша, перервана тяжкими зітханнями, а не звучними піснями».

3. Біограф.

Тамтешнє поетове життя цілком складалося з муштри: йому треба бу- ло тільки добре витягувати носки, з механічною чіткістю справляти артикули та мовчки вислуховувати моралізаторські настанови деспотичного батальйонного командира Мєшкова.

Інтелектуально розвинена людина, Шевченко був приречений на безглузду і важку працю, принизливу, покликану зломити нескорений дух і прагнення до волі. Ситуація ускладнювалась ще й хворобою Тараса Григоровича.

«Лихо діється зо мною, та не одно, а всі лиха упали на мою голову, одно те, що нудьга і безнадія давить серце, а друге, нездужаю з того дня, як привезли мене в цей край, ревматизм, цингу перетерпів, слава Богу, а тепер зуби і очі так болять, що не знаю де дітись»,- зізнався Шевченко в листі до Лизогуба. Однак вимушене лежання (через хворобу) давало поетові можливість думати. Шевченко часто йшов на берег річки Орі, де не було ні брудної казарами, ні постійної лайки брутальних солдат. Там, на самоті, він подумки линув на батьківщину і всупереч «височайшій» забороні виймав з-за халяви клаптик паперу та олівець, записуючи поетичні рядки:

І довелося знов мені

На старість з віршами ховатись,

Мережать книжечки. Співати

І плакати у бур’яні.

І тяжко плакать. —

зізнається у вірші поет.

- Відеопрезентація «Географія заслання Тараса Шевченка».

Проблемне питання:

-Чи міг би Шевченко уникнути арешту?

(Я думаю, що ні. Шевченко не відмовлявся би ні за яких обставин писати свої вірші. На душі пекучий біль і світлий сум, а в серці-віра у власну непохитність).

V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Чотири саморобних книжечки (по одній на кожен рік), куди Шевченко крадькома записував свої вірші, дали поету можливість розкрити свої душевні переживання періоду заслання. Пізніше друг Тараса Григоровича Михайло Лазаревський об’єднав ці захалявні книжечки в одну. Вона дістала назву «Мала книжка». До неї увійшло 120 Шевченкових поезій різних за тематикою і жанром.

2. Словникова робота.

Медитація-(від лат.-роздум)- розумова дія, покликана спрямувати психіку людини до самозаглиблення і зосередженості.

3. Учитель.

Першою до «захалявної книжечки» 1847 року записана сумна медитація «Думи мої, думи мої». На думку літературознавців, «цей вірш є своєрідним заспівом до всією «невольницької» поезії. «Думи», якими відкрився «Кобзар» 1840 року, поет посилав тоді на Україну, щоб там знайшли правду і славу, а тепер сам чекав їх звідти.

4. Релаксаційна хвилинка.

(Звучить мелодія «Думи мої…» на скрипці)

- Який настрій цієї пісні?

- Які картини малювала ваша уява, коли ви її слухали?

(Нещаслива доля поета, а разом і з тим — народу українського, страждання, поневіряння, а наприкінці-впевненість, що настане щасливе життя).

5. Робота із підручником. Виразне читання вірша.

- Читання вірша вчителем та дітьми.

6. Остання строфа прослуховування поезії актором. (Відеопрезентація)

7. Визначення теми:

- Діти, яка тема вірша? (Зображення нестерпної туги за рідним краєм, бажання бути визнаним на Батьківщині через свої твори) . Жанр-громадянська лірика.

8. Робота в групах.

І група «Дослідники»

1. Чому автор свої поетичні твори називає думами? Відповідь аргументуйте. (Образ дум-алегоричний образ. Кобзар у ньому бачить свої поезії, які закликає йти в Україну. Думи поета-це надії не відродження. Поетові важко співати на чужині, і тому він посилає свої думи на Україну, де колись маяли бунчуки козацької громади, де була воля, де «шляхтою, татарами засівала поле Запорозька січ». Але козацька воля «лягла спочить», і лише кобзарі у своїх думах-піснях нагадують народові про славу, що минула.)

2. Чим зумовлені переживання ліричного героя: роздумами над власною нелегкою долею чи бажанням і в засланні прислужитися батьківщині? Як про це сказано в поезії?

(Думи поетові стали «сумними рядами». Він розуміє, що його слово потрібне Батьківщині: як надія на відродження тієї козацької слави, як опора і порятунок для зневірених.)

ІІ група «Мистецтвознавці»

1. Якби вам була можливість передати чуття, відображені Шевченком у творі за допомогою музичної композиції, то які б інструменти увійшли б до вашого оркестру? Чи змінювався б темп музики протягом усього звучання.Аргументуйте. (Бандура, скрипка, сопілка. Саме ці інструменти передають ридання і сум над гіркою долею поневолених людей - звучання тихе, болісне.

А коли звучать рядки із легендарними подвигами козацького лицарства, про сподівання поета на визнання-струни інструментів зазвучать сильніше, більш впевнено).

2. Описати репродукцію М. Божія «Думи мої…»

ІІІ. група «Літературознавці»

1. Виписати художні особливості поезії.

- звертання: думи мої, мої голуб’ята, мої любі.

- епітети: Дніпр широкий, щиру правду, думи мої єдині, лиха година, тихими речами.

- порівняння: привітаю, як діток.

- образи-символи: чорний орел (образ царського самодержавця), ворон (горе), соловейко (українця, що має гарний голос).

2. Простежте роль риторичних запитань у творі.

Як вони впливають на загальне сприйняття зображуваного?

(Болісні риторичні запитання крають серце й самому поетові-1а строфа; Вони дають відповідь, чому іти на Україну «там знайдете щире серце…»)

9. Визначення ідеї: Усвідомлення власної місії поета.

10. Завершення відеопрезентації до вірша «Думи мої…» (читає актор).

(Діти, Шевченкові думи спонукають до роздумів і в наш час. Заставляють заду-матись: чи правильно ми живемо, чи наша Україна дійсно вільна? Послухайте продовження Тарасових дум, які написав заслужений артист України, міністр культури — Євген Ніщук).

- Діти, для чого думи? (Щоб не пропала правда, утримувати і зміцнювати незалежність важче ніж здобути,- це велика сила і слава; щоб не йшов брат на брата, хай не спить воля; щоб згадувати буття своє Велесу і Ведів).

11. Творча робота (індивідуальне випереджувальне домашнє завдання).«Якими б очима подивився Шевченко на сучасне життя в Україні?»

12. Проблемне питання: Який зв’язок із думами Шевченка і думами сучасного покоління?

(Багато з нас, спостерігаючи за подіями на Україні, думаємо: чи залежить щось від нас, адже це доля нашої України. Хто може — йде воювати, може бути волонтером, допомагати продуктами та іншими речами. Тому, доля України і доля Шевченка невіддільні. За аналогіями нашого сьогодення, - це Шевченко перший вийшов на Майдан-іще тоді, коли там нікого не було. Він, власне, й створив наш Майдан-революційний, буремний. Він першим став на цьому Майдані, випроставшись на повен зріст, і з гордо піднятою головою й огнем в очах. Він став першим українцем і першим європейцем. Отже, як Шевченко так і наше покоління прагне волі і щоб її ніхто не відбирав.)

VI. Рефлексія

Скласти інформативне гроно.

«Що означає для вас воля? Ваші асоціації»

Воля-це нескореність;

воля-це незалежність;

воля-це свобода;

воля-це вільний дух;

воля-це гідність.

Отже, воля для кожного з нас — це почувати себе справжньою людиною, і саме такою людиною був Шевченко. Давайте ще раз звернемося до слів Сверстюка і усвідомимо, що Шевченко мав дар свобідної волі від самого початку, бо для ньо- го шукання стовпів, що підпирають небо було важливішим за шукання кусня хліба.

VII. Підсумок уроку .

«Мікрофон»

- Над чим змушує задуматись Шевченко кожного із нас?

- Шевченко навчив нас любити націю;

- люто ненавидіти ворогів і бути готовими пролити кров свою і ворожу задля порятунку рідного народу, заради її слави і честі;

- відродив і повернув рідне слово і пішов за це слово на каторгу і страждання;

- усе що писав, пропускав через серце народу.

VIII .Оцінювання (на картках)

ІХ. Домашє завдання

- Вивчити уривок вірша «Думи мої…»

- Із підручника с. 107, завдання «Ерудит» №6 (усна відповідь).

Х. Слово вчителя.

На завершення нашого уроку хочу сказати, що Шевченко - це геній не тільки України, це велет, титан людської мислі, поет всеосяжний. Месія, що належить світові. Разом із Шевченком, з його словом, ми ,українці безсмертні. Тому Кобзар не потребує захисту, не потребує нашого визнання чи критики.

Він просто існує поза часом.

І поза часами закликає нас:

Молітесь Богові одному,

Молітесь правді на землі,

А більше на землі нікому

Не поклонітесь.