Українська література - розробки уроків

Українська драматургія і театр 70-90 р.р. ХІХ ст. Театр корифеїв. Життя і творчість І. Карпенка-Карого

Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван

Мета:

навчальна: познайомити учнів з виникненням професійного «театру корифеїв» , навести конкретні приклади зв'язку українського театру з музикою; ознайомити школярів із основними віхами життєвого і творчого шляху драматурга, його зв'язками з «театром корифеїв»

розвивальна: розвивати мовлення, навички самостійної роботи, акторські здібності школярів;

виховна: виховувати інтерес до минулого України, любов до рідного слова, інтерес до творчості митця.

Цілі:

Учні знатимуть: історію створення Театру корифеїв, шляхи розвитку української драматургії та сучасного театру, цікаві факти з життя Івана Карпенка-Карого

Учні вмітимуть: створювати та презентувати творчі проекти.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: тлумачний словник, портрети Івана Карпенка-Карого, М.Кропивницького, М.Заньковецької.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Привітання.

2. Визначення цілей уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Словникова робота. Тлумачення слів «корифей» , «аматорський» та інших.

2. Вправа «Пригадай»

Пригадай:

- Чи вивчали ви драматичні твори і які?

- Назвіть основні ознаки драматичних творів.

- Коли останній раз ви були в театрі?

- Які п’єси ви бачили?

- Яких сучасних акторів ви знаєте?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

2. Виступи учнів у формі захисту проектів (теми проектів були обрані школярами заздалегідь).

‒ «Джерела драматургії та театру ІІ половини ХІХ ст.»

‒ «Театр корифеїв»

‒ «Роль музичного мистецтва у створенні театру»

‒ «Іван Карпенко-Карий — великий обсерватор життя» (І.Я. Франко)

3. Вправа «Пантоміма» (елементи тренінгу)

Учасники розбиваються на дві команди. Одна команда загадує слово і називає його представникові іншої команди, що називає його за допомогою пантоміми своїй команді, яка намагається відгадати. Потім команди міняються ролями.

4. Вправа «Відверто кажучи»

Ми вже переконалися, що серед своїх однокласників ми можемо бути відвертими. Ще раз спробуймо бути щирими одне з одним, але без попередньої підготовки. Перед вами в центрі кола - купка карток. Ви будете по черзі брати по одній картці й одразу продовжувати вислів, початок якого написаний на ній. Ваше висловлювання має бути дуже щирим і відвертим! Члени групи уважно слухатимуть вас і, якщо вони відчують, що ви нещирі й невідверті, вам доведеться взяти іншу картку з новим текстом і спробувати відповісти ще раз.

Зміст карток:

«Відверто кажучи, коли я йду до школи...»

«Відверто кажучи, я нудьгую, коли...»

«Відверто кажучи, мені дуже важко забути...»

«Відверто кажучи, я дотепер не знаю...»

«Відверто кажучи, мені дотепер...»

«Відверто кажучи, коли я хворію...»

«Відверто кажучи, мені радісно, коли...»

«Відверто кажучи, я вважаю, що найважливіше в житті...»

«Відверто кажучи, я всією душею ненавиджу...»

«Відверто кажучи, мені дуже хочеться...»

«Відверто кажучи, шли я бачу красиву дівчину...»

«Відверто кажучи, красивого хлопця...»

«Відверто кажучи, коли я йду до театру...»

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Фронтальне опитування

‒ Яке значення мало створення професійного театру для розвитку української культури взагалі й літератури зокрема?

‒ Які перешкоди стояли на шляху нового українського театру?

‒ В якому стані перебував західноукраїнський театр дурогої половини ХІХ ст.?

‒ У чому виявилися реалізм та народність українського театрального мистецтва?

‒ Пояснити, як народна пісенна творчість пов'язана із розвитком професійної української музики ХІХ ст.?

‒ Назвіть та охарактеризуйте кращі твори українських композиторів другої половини ХІХ століття, розкрийте їх значення у збагаченні сценічного мистецтва.

‒ Розтлумачте значення слів «трупа» , «корифей» , «ансамбль» , «режиссер» , «репертуар» , «талант» .

2. Літературна гра «Знайди помилку»

‒ Емський акт 1876 р. Сприяв розвитку українського театру. (Посилював утиски).

‒ У Галичині до 1848 р. Існував тільки український театр, а діяльність німецького та польського заборонялася. (Навпаки).

‒ 10 січня 1882 року М. Старицький здійснив постановку п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля» . (М.Кропивницький).

‒ І.Карпенко-Карий написав 19 оригінальних п’єс (18).

‒ М.Лисинко навчався у Львівській консерваторії (Петербурзькій та Лейпцигській).

3. Вправа «Розсміши патнера» (розігрування комедійного елементу)

4. Вправа «Засмути патрнера» (розігрування трагедійного елементу)

5. Вправа «Розсміши і засмути» (розігрування трагікомедії).

V. Рефлективно-оцінювальний етап.

1. На початку уроку ми визначили цілі. Подумайте і позначте, яких цілей ми досягнули. Чи все ми зробили, що запланували?

‒ Що нового дізналися на уроці?

‒ Що найбільше вас вразило?

‒ Що змусило задуматись?

‒ Що залишилось незрозумілим?

VІ. Домашнє завдання:

‒ Опрацювати підручник ст. 50-67.

‒ Прочитати комедію «Мартин Боруля» .



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.