Українська література - розробки уроків

«Тарас Шевченко і Біблія. «Ісаія. Глава 35» . Цикл «Давидові псалми»

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Мета уроку. Дослідити ставлення Т. Шевченка до Біблії та розуміння ним ідеї Бога; проаналізувати поезію «Ісаія.Глава 35» та цикл «Давидові псалми» ; зіставити переспів поета й оригінальний біблійний текст, визначити домінанти почуття Т. Шевченка. Розвивати культуру мовлення, логічне й абстрактне мислення, пам'ять, уміння обґрунтовувати власну думку, наводячи переконливі приклади. Виховувати усвідомлення Бога як великого духовного оплоту

особистості, щасливого майбутнього України при Божому благословенні; любов до природи рідного краю, патріотичні почуття.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

Обладнання. ІКТ (уривок з фільму «Тарас Шевченко» (1951р.), презентація до уроку), сигнальні картки (синього й червоного кольорів), картки самоаналізу, таблиці «Християнські поняття та уявлення у творах Т. Шевченка», «мікрофон» .

Форма проведення. Телевізійне ток-шоу.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Перегляд уривку з кінофільму «Тарас Шевченко» (1951) з Сергієм Бондарчуком у головній ролі.

— Про що говорить Тарас Шевченко у вірші?

Учні записують тему уроку та епіграф:

Тарас Шевченко і Біблія. «Ісаія. Глава 35»

Цикл «Давидові псалми»

Я в серці своїм заховав Твоє слово,

Щоб мені не грішити проти Тебе.

Псалом 119:11.

— Діти, як ви розумієте слова епіграфа? До них ми ще повернемося наприкінці уроку.

Учитель оголошує проблемне питання:

— Тарас Шевченко — це віруюча людина чи атеїст?

— Кого називають атеїстом? (Атеїст — це людина, яка не вірить у божественні сили й не визнає богів у цілому; безвірник, безбожник).

Використовуючи метод «Незакінчене речення» , учні під керівництвом учителя формулюють цілепокладання (слайд 3, 4, 5, 6):

Знати: —...(зміст) творів Тараса Шевченка, пов'язаних з...(релігійною) тематикою;

— зміст та...(ідею) поезії «Ісаія. Глава 35» , циклу «Давидові псалми»;

—...(правила) ведення дискусії в стилі ток-шоу.

Уміти: — аргументовано доводити власну...(думку) щодо постваленої...

(проблеми);

— робити ідейно-художній...(аналіз) творів;

— визначати домінанти почуття...(поета);

— оцінювати результати власної діяльності на уроці.

— Урок пройде у формі дискусії в стилі телевізійного ток-шоу. Пригадаймо, що таке дискусія?

— Дискусія — широке публічне обговорення якогось спірного питання.

— Які правила ведення дискусії?

1. Умійте слухати один одного.

2. Говорить тільки один.

3. Дотримуйтеся теми.

4. Обмінюйтеся думками.

5. Сприяйте виробленню почуття самоповаги.

6. Виявляйте повагу до всіх своїх учнів.

— Зверніть увагу на ведення картки самоаналізу

ІІІ. Вивченння нового матеріалу.

— Надаємо слово відомому «біографу» , який розповість про світоглядні орієнтири Тараса Шевченка.

1. Виступ «біографа»:

— Чинники, що впливали на формування світогляду Т. Шевченка:

а) традиційна українська селянська релігійність, котра спиралася в основному на праслов’янські вірування народу;

б) народно-визвольний рух;

в) тривале перебування поета у в'язницях;

г) уболівання за долю народу.

Під впливом цих чинників сформувалися такі світоглядні орієнтири поета:

1. Гуманізм.

Ідеали гуманізму виявилися ще в ранніх творах поета («Русалка» , «Причинна» , «Тополя» , «Гайдамаки» ), основним завданням яких була необхідність розкриття моральності, героїзму, патріотизму, а також надзвичайної душевної чистоти простої людини.

2. Релігійна свідомість.

Говорячи про релігійні погляди поета, слід мати на увазі його ставлення до авраамістичних релігій, його розуміння основних ідей цих релігій та вироблення власних поглядів, які, на думку дослідників творчості Т.Шевченка, є суперечливими:

а) з одного боку, він вважав, що серйозно сприймати за правду будь-яке релігійне вчення, у тому числі й християнське вчення про Бога, — не личить освіченій людині. Наприклад, у «Щоденнику» (запис 11 липня 1857 року) поет піддає різкій критиці філософа-ідеаліста Лібельта за те, що останній «пренаивно доказывает присутствие всемогущего творца вселенной во всём видимом и невидимом нами мире). Також Тарас Григорович у багатьох творах гостро критикує церкву, священнослужителів і «дорікає» Богові за несправедливість, яка панує у світі («Кавказ» , «Єретик» , «Гімн черничий» );

б) з іншого боку, поет звертає до Бога свої найсокровенніші мрії й сподівання.

— Однозначно можна сказатилише те, що Тарас Григорович дуже часто звертався до релігійної тематики у своїх творах, про що свідчить таблиця «Християнські поняття та уявлення у творах Шевченка» .

Християнські поняття та уявлення у творах Т. Шевченка

2. «Мікрофон» : висловлення «глядачами» власних думок щодо релігійних уявлень Т. Г. Шевченка, відображених у прочитаних учнями творах.

3. Виступ «літературознавця»:

Псалом — жанр духовної лірики, релігійна пісня, молитва, у якій висловлено різні релігійні почуття. Тематично псалми можна поділити за такими групами: - пригнічений горем чи тяжкою недугою автор скаржився на заподіяну кривду, біль, страждання й просить у Бога захисту підтримки; - від імені народу автори благають у Бога милосердя в час лихоліття,війни,голо- ду, мору; - автори прагнуть розбудити віру в Бога, у його милість та опіку; - твори, де висловлені почуття вдячності від окремих осіб та цілої громади; - гімни, що прославляють Бога; - псалми історично—навчального характеру; - псалми філософсько—медитативного характеру, у яких оспівуються велич і гідність, даровані людині Богом; -псалми, які уславляють космічну світобудову, де небеса — це оселя Бога.

Гімн (гр. hymnos — урочиста пісня, похвала) — один з видів ліричної поезії: урочиста, похвальна пісня, в якій возвеличується якесь явище, особа, подія. За тематикою відомі такі гімни: державні, військові, релігійні, на честь історичних осіб та подій, сатиричні. Особливості гімнів: - урочиста лексика; - величні й прості мелодії; - монументальність поетичних образів і музичної фактури і т д.

Псалтир з давньоєврейської мови перекладається як «книга хвали» . Це найулюбленіша книга Старого Заповіту багатьох поколінь людей, у якій вміщено 150 псалмів, покладених на музику для богослужіння. Головний автор псалмів — ізраїльсько— іудейський цар Давид (у заголовках 73 псалми приписуються йому), іншими авторами були Асаф (12 псалмів), сини Кореєві (11), Соломон (2), Мойсей (1), Єфам (1) і невідомі автори (50).

Переспів — а) Вид перекладу: вільне передання художніх творів засобами іншої мови або ж вірш, написаний за мотивами іншого твору. б) Повторення давно написаного, відомого, набридлого.

4. Роботу над переспівом з Біблії «Ісаія. Глава 35» (1859) Т. Шевченка представляють учні І творчої групи.

4.1. Виразне читання твору підготовленим учнем — учасником І групи.

4.2. Словникова робота. ( Слайд 15) Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового наслідування.

Карміл (Кармель) — це вкрита пишною рослинністю гора в Палестині, стала біблійним символом гордої краси; Ліван — гірське пасмо на півночі Палестини, яке біблійні пророки часто символізували як славу і велич Іудейського царства; Омофор — багатий, золотом вишитий покров.

4.3. Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.

4.4. Ідея: упевненість Т. Шевченка у святості Божої правди, яка запанує на землі, віра в щасливе й вільне життя.

4.5. Жанр: переспів з Біблії («подражаніє» ) — один із улюблених жанрів поета; гімн Волі.

4.6. Композиція. Твір умовно можна поділити на 3 частини: 1 частина — проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки. 2 частина — воздаяння Всевишнього довготерпеливим: а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»; в) «і дебрь… — пустиня неполита… прокинеться»; г) «веселі ріки потечуть, а озера… поростуть … оживуть». 3 частина — радість трудящих з приводу отримання ними волі.

4.7. Ідейно-художній аналіз твору у вигляді дискусії «глядачів» та «експертів»:

-У який період своєї творчості Т. Шевченко написав цю поезію? Як це вплинуло на виклад поетом її змісту? - З якою промовою звернувся поет до землі, ниви? - Через що все довкола розквітне, позеленіє? Що це символізує? - Чому Т. Шевченко називає людей незрячими? -Які господні дива мав на увазі Тарас Григорович? -Кого, на ваш погляд, поет називає злодіями? -Що розуміє Т. Шевченко під святою правдою? -Яких змін зазнає земля, суспільство внаслідок Божих діянь? -Чому трудящі у творі — німі й незрячі? - Про які соціальні зміни мріє поет? Чим буде викликана радість рабів у зв’язку з цим? - Чи можна за текстом твору дослідити настрій митця? - Охарактеризуйте колористику в першій частині твору. Чи можна сказати, що вибір кольорів — це художній прийом, застосований поетом? - Знайдіть у поезії вислови, що стали крилатими. Прокоментуйте їх зміст і доречність використання у мові.

— Через які конкретні образи показано настання блаженства Божого?

Орієнтовні відповіді:

- «розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим» ; -» буде скакати кривий, немов олень» ; - «буде співати безмовний язик» ; - «води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником від джерельних» ; - «леговище шакалів, в якій спочивали, стане місцем тростини й папірусу» ; - «і буде там бита дорога та путь, і будуть її називати дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти» . Всі ці опорні образи за своїм змістом діляться на три групи. (1) Показує прихід блаженства як фізичного одужання людей, коли сліпим повертається зір, глухим — слух, кривим — здатність рухатися. (2) Показ оводнення пустелі. Для людей, що проживали в близькосхідній природі, це перетворення пустелі в оазу було сповнене особливого емоційного естетичного змісту. (3) Образ святої дороги до Бога, по якій піде звільнений від мук народ. Це символічний образ, у ньому йдеться про правильнее життя народу, що керується справедливими Божими законами. Образ дороги є дуже важливим, бо завдяки йому створюється образ щасливого суспільства, яке не тільки фізично здорове, і не тільки живе в здоровому та родючому природному середовищі, а й іде правильною життєвою дорогою, тобто живе за моральними християнськими законами.

4.8. Яка ж основна думка поезії? («Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться...» ).

5. Роботу над циклом «Давидові псалми» представляють учні ІІ творчої групи.

5.1. Загальна характеристика «Давидових псалмів»:

1 учень: - Давид — другий цар Ізраїлю, який очолив державу близько 1000 років до Різдва Христового і правив приблизно 40 років. Він створив могутню імперію, заклав столицю Єрусалим. Давид був марнославним і мстивим. Але й духовно багатим, талановитим, мудрим. За переказами, він зібрав обдарованих людей, що володіли мистецтвом музики і слова, й доручив їм виконувати релігійні пісні-гімни під час богослужіння.

2 учень: - Історія написання псалмів Давидових Шевченком.

«Давидові псалми» створені 19 грудня 1845 р. у В’юнищах — селі Переяславського повіту Полтавської губернії, де письменник жив у Степана Никифоровича Самойлова. Цей цикл є першим з біблійних переспівів Шевченка. Поет вписав у рукописну книгу «Три літа» «Давидові псалми» — 1, 12, 43, 52, 53, 81, 93, 132, 136, 149 — згідно з Псалтирем. Десять псалмів у переспіві Шевченка — це ніби невеличкий Псалтир, що обіймає все багатство й розмаїття Книги псалмів».

3 учень: - Призначення циклу «Давидові псалми».

Ці десять поезій є не лише високохудожніми переспівами давніх релігійних гімнів та молитв, а й Шевченковими заповідями рідному народові. «Давидові псалми» Тараса Григоровича — передусім гімн Богові. (Псалм 149). Поет утверджує рівність перед Богом кожної людини, незалежно від соціального становища, і справедливість Божого суду. (Псалом 81) Письменника вражають зло, лицемірство, сваволя, що панують у світі. Він то докоряє земним владникам — «Доколи будете стяжати і кров невинну розливать людей убогих, а багатим судом лукавим помагать? (Псалом 81),— то гірко допитується в Бога: «Доки, господи, лукаві хваляться, доколи — неправдою? (Псалом 93). У «Давидових псалмах» Т. Шевченко висловив немало прохань до Бога про заступництво й особисте спасіння. Але ще палкіше молить він й благає Господа захистити уярмлений, знедолений народ (псалми 43, 136). Із 150 псалмів поет відібрав десять, які дали йому змогу виповісти особисті почуття і думи, а в реаліях біблійної історії Ізраїлю побачити виразні паралелі до суспільних негараздів України. Отже, поет склав для своїх сучасників молитви, з якими вони могли звертатися до Бога, благаючи прощення особистих гріхів та порятунку України і всіх людей.

Псалом № 1.

5.2. Виразне читання твору підготовленим учнем — учасником ІІ групи.

5.3. Тема: розповідь поета про необхідність праведного життя для людини.

5.4. Ідея: висловлення впевненості у тому, що «не встануть з праведними злії з домовини».

5.5. Ідейно-художній аналіз твору у вигляді дискусії «глядачів» та «експертів» : - Чим пояснити впевненість письменника у тому, що «блаженний муж» не стане на шлях злочину? - За яких умов герой поезії стане, як «дерево зелене, вкрите плодами» ? - Який художній прийом у творі допомагає сприймати його ідейний зміст? - Чи можна вважати, що ліричний герой поезії веде праведнее життя? Як про це зазначено у творі? - Яким чином на прикладі даної поезії зло буде переможене добром? («А лукавих, / нечестивих / І слід пропадає.— / Як той попіл над землею / Вітер розмахає» ).

5.6. Яка ж основна думка поезії? ( «Діла добрих оновляться / Діла злих загинуть»).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Написання учнями коротких есе «Світле пророцтво Т. Шевченка в поезіях на біблійну тематику».

2. Учні зачитують творчі роботи.

3. Учні складають інформаційне ґроно «Ставлення Т.Шевченка до Біблії» :

Суперечка

Захоплення

Творче наслідування

Біблія Переосмислення

Віра

Натхнення

V. Підсумок уроку.

1. Робота з епіграфом до уроку («Мікрофон» ):

— Пригадайте епіграф до уроку. Як тепер ви розумієте ці слова? Наскільки вони відповідають темі уроку?

2. «Займи позицію» .

Користуючись сигнальними картками двох кольорів, учні відповідають на проблемне питання:

— Тарас Шевченко — це віруюча людина чи атеїст? (Картка синього кольору — віруюча людина, червоного — атеїст).

3. Отже, це питання залишається риторичним, але з упевненістю можна сказати, що Тарас Шевченко найбільше любив Україну, уболівав за долю рідного народу й звертався до Бога з проханням змінити стан світу на краще.

4. Робота з картками самоаналізу та оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити конспект; прочитати цикл «Давидові псалми» ; зіставити переспіви Т. Шевченка з відповідними псалмами Давидовими й визначити, які образи, художні деталі, афористичні вислови поет узяв з оригіналу, що додав свого.