Українська література - розробки уроків

Україна часів Т. Шевченка. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця (на основі повісті С. Васильченка «В бур’янах»). Природа в поезії «За сонцем хмаронька пливе»

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів, навчитись розуміти художню реальність митця.

Виховна: виховувати любов до батьківщини, патріотизм.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм: стор 200

II. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми перегорнемо ще одну сторінку життя Т. Шевченко та дізнаємось про Україну часів шевченківської доби, про навчання Шевченка.

III. Опрацювання навчального матеріалу

Вступне слово вчителя

— Тарас Григорович Шевченко — гордість і слава України. Його «Кобзар» — це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті «В бур’янах» Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса.

Повість Степана Васильченка «В бур’янах» глибоко вражає своїм драматизмом. За часів свого дитинства Тарас Шевченко знаходився в нелегкому становищі. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній дяків наймит, що ховався в бур’янах, підійме свій могутній гнівний голос, і луною розкотиться по світу святе Кобзареве слово.

Робота з текстом

Читання твору стор. 202-207

IV. Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу

Рубрика «Знайди у тексті» за питаннями

Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? («А побачила я,— сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством — мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться...»)

Чим годувала Катря маленького Тараса? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот».)

Куди ходить гуляти малий Тарас? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу...»)

Як родина Шевченка почула чумаків? («Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня...»)

Як Катря знайшла Тараса? («Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: «А ось і наш волоцюга!».)

Що розповів про свою пригоду малий Тарас? («Був у полі та заблудився... Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Мандруєш?» Я кажу — в Кирилівку. А вони й кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз. Далі мені батіг волів поганяти...»)

V. Підбиття підсумків уроку

Мікрофон «Що я дізнався на уроці...»

VI. Домашнє завдання