Українська література - розробки уроків
Т.Г. Шевченко. Національна проблематика у творчості поета періоду «трьох літ». Поема «Кавказ»
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Мета: з`ясувати суспільно-політично позицію Т.Шевченка, продовжувати розвивати вміння розглядати художній текс у єдності форми і змісту з історичним контекстом; виховувати почуття національної гідності та повагу до борців за свободу свого народу
Обладнання: ілюстрації до твору, текст поеми, підручник.
Хід уроку
Борітеся - поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святих!
Т.Шевченко, «Кавказ»
I. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя
Продовжуємо вивчати творчість Т.Г.Шевченка, сьогодні ми почнемо знайомитись із поезією другого періоду .
Давайте згадаємо скільки періодів творчості є у поета . Назвіть їх.
І — 1837 — 1843 — рання творчість
ІІ - 1843 — 1847 — період «Трьох літ»
ІІІ — 1847 — 1857 — період заслання
ІV - 1857 — 1861 — пізній період
Отже , ми з’ясували , що другий період має назву «Три літа» сюди входять такі поезії: « Розрита могила», « Чигирине, Чигирине…» поема « Сон», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка» та ще багато інших поезій, які були написані на Батьківщині, куди поет повернувся після 14 років перебування на чужині. Виїжджав кріпаком, а повернувся вільною людиною, художником і знаменитим поетом. Його скрізь радо вітали . Відвідав рідну Керилівку — діда, братів, сестер. Однак якби його добре не приймали Шевченко не міг довго знаходитись на одному місці, адже головною метою було пізнати справжню Україну - таку, якою вона стала. Знайомився з багатьма відомими людьми інтелігентами - професором Київського університету Михайлом Максимовичем, літератором Пантелеймоном Кулішем, поетом Віктором Забілою.
Багато малював, задумав альбом « Живописна Україна» на зароблені кошти від якого хотів викупити своїх братів і сестер з кріпацтва для чого потрібно було 2 тисячі рублів. Дуже переймався чи вдасться, нажаль не вдалося. Проте він побачив реальний стан уярмленої сплюндрованої України.
Саме з цього часу поет відкине натяки й недомовки. Він уже не братиме до уваги, чи подобаються його твори цензурі чи ні, писатиме так, ніби тієї цензури й немає. Його творів не друкуватимуть, але вони йтимуть до народу.
У грудні 1845 — січні 1846 року утворилася таємна політична організація Кирило — Мефодіївське братство, засновниками були Микола Гулак, Микола Костомаров, Василь Білозерський , а натхненником став Т.Шевченко. Братчики ставали першими і найвдячнішими слухачами поза цензурної збірки «Три літа». Крім усіх інших поетичних творів на світ з’явилася поема «Кавказ» . Саме про цю поему ми і поговоримо сьогодні на уроці детально.
ІІ. Запис у зошити теми уроку
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Поет пише поему «Кавказ» 18 листопада 1845р. в Переяславі. Безпосереднім поштовхом до написання твору стала загибель під час Даргинського походу царських Військ Якова де Бальмена — друга Тараса Шевченка. Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) — граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний «Кобзар», що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі.
У смерті де Бальмена поет звинувачує не горців, а царат, який вів війну проти кавказьких народів. Т.Шевченко радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який протягом багатьох років захищав свою волю, мужньо вів боротьбу проти війська та завдавав йому поразки за поразкою. Горці, на жаль, не перемогли, та якщо об’єднаються всі народи, самодержавство впаде.
Фольклорист і письменник Олександр Афанасьєв — Чужбинський , який повернувся з Кавказу, розповів Т.Шевченку про найменші подробиці побуту горців. Захоплений їхньою мужністю, палаючи гнівом не до тих, хто вбив його друга, а до хижих колонізаторів, які змусили де Бальмена воювати за імперські інтереси, Тарас Григорович написав поему «Кавказ», в якій піднімає питання про право на щастя всіх поневолених народів.
Поема «Кавказ» не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування на Україні Шевченка читав поему селянам. У грудні 1846р. поет передав твір через М.Савича, який їхав за кордон, А.Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка».
Поему «Кавказ» називають то поемою, то ліричним твором типу медитації. Він не має ні сюжету, ні героїв-персонажів. Композиція поеми — це низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст. Запишемо в зошит визначення.
Словникова робота
Медитація — філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.
Пропоную відкрити підручник і прочитати про жанрово — композиційну специфіку поеми.
IV. Осмислення матеріалу
Давайте разом з вами прослухаємо аудіо запис поеми у виконанні Дмитра Бужинського
Робота з текстом поеми «Кавказ».
1. Яким пейзажем починається поема та яка його роль?
2. Що говорить Т.Шевченко про загарбницьку політику царського уряду в поемі?
3. З якою метою поет в поемі поставив царя в один ряд з псарями, гончими і хортами?
4. Пригадаєте, де ще ви зустрічали образ Прометея? Символом чого є Прометей у світовій літературі?
5. Кого поет зображує в образі орла?
Міфологічний Прометей — це борець за свободу і захисник людей. До образу його зверталися митці багатьох народів різних епох. У російській літературі до образу Прометея звертався М.Ломоносов. В Українській літературі після Шевченка вдається Леся Українка в драматичній поемі «В Катакомбах». Неофіт-раб заявляє, що він віддасть честь титану Прометею, який завзято боровся проти рабства. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі не ситого орла — царат, який «Карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває». Народ безсмертний, тому царат «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої». Поет радіє, що серце народу «знову оживає і сміється». Як гімн не здоланності народів, звучать натхненні слова «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел — це два ворожі табори — народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство терзає його щомиті, він прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворчі сили. Образ Прометея не тільки закликав народи до боротьби проти царату, а й виховував віру в перемогу над самодержавством.
Твір Шевченка «Кавказ» дав тему для відомої картини російського художника І.Рєпіна «Прометей», що яскраво ілюструє поему «Кобзаря». На ній відтворено прикутого до кавказької скелі титана Прометея, якого клює орел. Рєпін відтворив становище поневоленого люду. Прометей у нього — це символ народу-мученика, який готовий порвати кайдани. На цьому акцентує увагу також ілюстрація відомого сучасного українського художника В.Куткіна, на якій Прометей зображений могутнім велетнем, здатним порвати кайдани і розправитися з орлом.
Т.Шевченко був великим майстром з малювання контрастних картин. У всій поемі протиставлені царат, його прибічники, гнобителі різних мастей, з одного боку, і трудовий поневолений народ — з другого різко протиставляється одна одній дві слави: царська і тих, хто виступає проти царів:
Слава! Слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава!
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті,
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
У першій частині уривка «слава» звучить різко саркостично: цей образ ніби підсумовує зображення загарбницької війни як кривавого полювання. Тут стоять поруч мисливські хорти, псарі й царі. Початок наведеного уривка, де співається слава царям і їх прибічникам, написаний ямбом, який широко використовувався в сатиричних жанрах.
Звертаючись до всіх народів, уярмлених царатом Шевченко закликає: «Борітеся —поборете!», бо «за вас правда». Так забриніли в поемі виразні революційні мотиви.
Бесіда
1. Назвіть художні засоби, за допомогою яких поет викриває загарбницьку політику царату.
2. У чому Шевченко звинувачує служителів церкви?
3. В яких рядках поеми розвінчується гуманність російського колонізатора?
1.Поема «Кавказ» починається похмурим пейзажем гір. Щоб підготувати читача до розповіді про трагічні події, поет використовує метафори:
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Типовим для поеми є такі засоби художньої зображальності, як анафори (повторення )
Не нам на прю з тобою стати!
Не нам діла твої судить!
У звертанні до Бога Шевченко багато разів у різних відмінках повторює епітет наша, підкреслюючи спільність долі всіх народів імперії — «правда наша п’яна спить». Царат призводить до того, що «течуть... кривії ріки», що тяжко зароблений «хліб насущний» селянка замішує не водою, а «кривавим потом і сльозами». Ця метафора теж народного походження. Повторення дієслова плакати — «нам тільки плакать, плакать, плакать» — поет передає безперервність страждань і горя народного. Постійні епітети, риторичні питання й оклики загострюють сатиричне спрямування твору.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерніх гарячих сльоз!
А батькових, старих, кривавих!
Вдавшись до гіперболи й анафори, Шевченко створив градацію обурення й гніву до винуватців не тільки трагедії війська. Афоризми поета добре розкривають ідейне спрямування твору. То вони закликають до боротьби і висловлюють віру в перемогу народу («не вмирає душа наша, не вмирає воля»), то характеризують становище поневоленого народу («Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить»), «Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», то різко картають гнобителів («ви любите на братові шкуру, а не душу»). Живучість цих афоризмів — найкращий доказ популярності «Кавказу». Хоч поема вперше була надрукована в Лейпцігу 1859 р. але поширювалася ще до того в рукописних списках, і окремі рядки з «Кавказу2 стали крилатими задовго разом до друку.
V. Підсумок
1. Визначте тему та ідею поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ»
2. Поясніть слова І.Франка: «Кавказ» — це огниста інвектива проти «темного»
царства"
VІ. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Передай мікрофон»
Учні по черзі продовжують фразу «Цей урок примусив мене замислитись над…»
VIІ. Домашнє завдання
Виразно читати, аналізувати поему, висловлювати власну думку про порушені в ній проблеми. Вивчити уривок напам’ять
Тестове завдання
1. Укажіть, який художній прийом використав Т.Г.Шевченко для викриття самодержавного ладу у поемі «Кавказ»
А) протистояння;
Б) метонімію;
В) антитезу;
Г) сарказм;
Д) синекдоху.
2. Поему «Кавказ» Т.Г.Шевченко присвятив
А) В.Григоровичу;
Б) В.Жуковському;
В) К.Брюллову;
Г) П.Шафарику;
Д) Якову де Бальмену;
3. Поема «Кавказ» вперше була надрукована у
А) Переясла 1845 р.
Б) Лейпцігу 1859 р.
В) Києві 1847 р.
Д) Петербурзі 1858 р.
Г) Москві 1843 р.
4. Викриття загарбницької політики російського самодержавства — це тема поеми
А) «Наймичка»
Б) «Великий льох»
В) «Кавказ»
Д) «Єретик»
Г) «І мертвим, і живим...»
5. Сатирична поема з елементами лірики та героїки
А) «Сон»
Б) «Єретик»
В) «Наймичка»
Г) «Кавказ»
Д) «Великий льох»
6. Відомий український композитор Станіслав Людкевич створив симфонію-кантату до поеми
А) «Катерина»
Б) «Гайдамаки»
В) «Кавказ»
Д) «Єретик»
Г) «Сон2
7. Назвіть символічний образ із поеми «Кавказ», який передає незламність титанізм народів.
А) неситий орел;
Б) Прометей;
В) Бог;
Г) Сибір.
8. Пророчі слова Великого Кобзаря «Борітеся-поборете!» є рядком поеми.
А) «Єретик»
Б) «Гайдамки»
В) «Кавказ»
Г) «І мертвим, і живим...»
Д) «Сон»
9. «Огненою інвективою» Іван Франко назвав поему.
А) «Гайдамаки»
Б) «Наймичка»
В) «Кавказ»
Г) «Єретик»
Д) «Сон»
10. Установіть відповідність між фрагментом твору і його назвою:
1. А онуки? Їм байдуже А) «Кавказ»
Панам жито сіють
2. «Не вмирає душа наша, Б) «Гайдамаки»
Не вмирає воля».
3. «Чи довго ще на сім світі В) «Катерина»
Катам панувати».
4. Отаке-то на сім світі, Г) «Сон…»
Роблять людям люде!
Того в’яжуть, того ріжуть,
Той сам себе губить...
5. «Встане Україна Д) «Великий льох»
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить.»
11. Назвіть слова, із поеми «Кавказ», у яких звучить гімн нездоланності народів
А) «По закону апостола
Ви любите брата.»
Б) «За вас правда, за вас слава
І воля сватая»
В) «От молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить...»
Г) «Не вмирає душа наша, не вмирає воля»
Д) «Ви любите на братові шкуру, а не душу.»
12. Заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога російського самодержавства — провідна ідея поеми
А) «Єретик»
Б) «Сон…»
В) «Кавказ»
Г) «Гайдамаки»
Д) «Великий льох»