Всі публікації щодо:
Літературознавство

Аврам Абчук

Український письменник Аврам Пінхусович Абчук народився 1897 р. в Луцьку в багатодітній родині дрібного службовця. Коли хлопчику було всього п’ять років, батьки віддали його в хедер (це напіврелігійна початкова школа в євреїв), але через свою національність не зміг продовжити навчання в міській гімназії. У тринадцять років майбутній письменник покинув батьківський дім і поїхав до Києва. Одного разу в робітничому клубі виступали відомі поети, й Аврам протягнув одному з них – Давидові Гофштейну – свої вірші, і тому вони сподобалися, він навіть запросив юного Абчука до себе на квартиру, допоміг улаштуватися вихователем у будинок безпритульників та ввів у літературне середовище. Уже перші публікації письменника принесли йому визнання, Абчук писав нариси й новели та паралельно навчався в Київському інституті народної освіти, а згодом став науковим співробітником Інституту єврейської культури при Академії наук України.

Найбільший розквіт таланту та найплідніша літературна праця письменника припадає на 1930-ті роки, вихід збірок його новел, критичних праць і монографій засвідчив появу в єврейській літературі справжнього талановитого майстра, особливо багато схвальних відгуків мав роман Аврама Пінхусовича „Гершл Шамай“ (був опублікований 1933 р.). Після такого успіху його твори було перекладено мовами народів Радянського Союзу. Відповідно до ідейно-естетичним спрямуванням творчості письменник належав до Всеукраїнської Спілки пролетарських письменників (ВУСПП) і деякий час навіть був її секретарем. У складі письменницької делегації України як один із найвідоміших та найавторитетніших єврейських прозаїків і критиків Абчук разом із П. Тичиною, М. Рильським, І. Микитенком, П. Панчем, М, Бажаном та іншими визначними діячами літератури брав участь у роботі Першого Всесоюзного з’їзду письменників (серпень 1934 року), де був одностайно обраний керівником єврейського відділу.

Усе складалося для Аврама добре, але невблаганно наближався час кривавих сталінських репресій… 27 вересня 1937 р. на одній із тихих вулиць столиці – м. Києва – всюдисущі агенти НКВС схопили Абчука, і того самого дня під час трусу його дружина та маленький син Вільям були безжально викинуті з квартири просто на вулицю та згодом вислані з міста. Звинувачення, котрі були висунуті письменникові, були стандартними: „підривна діяльність, проведення на території СРСР шпигунства на користь однієї іноземної держави“. Таке формулювання було абсолютно не справедливим, таким, що зовсім не відповідало дійсності. Того ж самого дня, коли Абчука схопили, його ув’язнили, а за дві тижні розстріляно… Він заплатив занадто дорогу ціну за можливість жити й творити в СРСР…

Після смерті Сталіна Спілка письменників України розпочала клопотання щодо реабілітації безвинно репресованих тоталітарним людиноненависницьким режимом митців, і виняткову роль у поверненні доброго імені А. Абчуку відіграли „поет статики, спокою, констатації“ Максим Рильський і „найніжніший лірик“ Володимир Сосюра, давши своєму колезі якнайкращі характеристики й відгуки. І вони таки домоглися свого: 13 жовтня 1956 р. Верховний суд СРСР скасував вирок особливої наради при НКВС від 10.10.1937 року, тож Аврама Пінхусовича Абчука було реабілітовано посмертно.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.