Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Грінченко Борис
Доля сільського вчителя у творах Б. Грінченка
Борис Грінченко, людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя наприкінц. XI. ст. Його власний педагогічний досвід (викладання в сільських школах Харківщини) дав письменникові багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, учителів того часу.
Ось перед нами молодий учитель, котрий не гордує бідними, дбає про школу й учнів. Але він в очах влади – „непокірний“, бо вступає в суперечки з волосним старшиною, урядником, сільським старостою. Переслідування, доноси, вигнання зі школи – ось що пережили і головний герой твору, і сам автор, хоч за тих часів це було майже вироком.
Ось оповідання „Екзамен“. До перевірки в Тополівській школі готуються дуже ретельно: було відремонтовано парти, пошаровано стіни, позамазувано ямки на підлозі. Старші діти зубрять науку, а в день іспиту приїздить не високоучений муж, а дурна, обмежена людина, яка сама не володіє правилами граматики. Усе, що він може, - це присікуватися до якоїсь дрібниці: він звинувачує вчителя в бездіяльності, бо хтось із дітей не зміг розв’язати задачу.
Зрозуміло, що за таких умов учителю неможливо мати допомогу від влади, а всі його зусилля пропадали марно, бо не можна навчити чогось дітей, коли вони бачать, що навіть чиновник – безграмотна й обмежена людина.
Серед інтелігенції того часу був популярний рух „у народ“ зі щирим наміром допомогти йому, домогтися кращої долі для нього. Однак усі ці наміри розбивалися або об підозру самого народу, або об ті непереборні перепони, що влада чинила земським учителям. Отже, цей рух не мав майбутнього, а доля тих, хто „йшов у народ“, дуже часто була навіть трагічною, і до такого висновку дійшов у своїх творах Борис Грінченко.
