Всі публікації щодо:
Куліш Микола

Значення п’єси Миколи Куліша „Мина Мазайло”

На мою думку, Микола Куліш – один із найвизначніших українських драматургів. Дуже яскравою є його п’єса „Мина Мазайло”. Головний герой твору думав, що якщо змінити своє ім’я, то життя стане набагато кращим, відбудуться позитивні зміни. Він гадав, що причиною його труднощів і невдач криється якраз у його українському, немодному прізвищі – Мазайло. Але ж освіту він здобув, обіймає непогану посаду – службовця в апараті тресту „Донвугілля”, і одружився, і дітей, квартиру має…. Отже, справа не в прізвищі, а в тій ідеї, яка оволоділа людиною.

Вузький та обмежений у своєму міщанському світогляді, Мина докладає стільки зусиль, так переживає, щоб змінити прізвище, він іде навіть на сімейну сварку, адже його син Мокій категорично не погоджується на це.

Ідею українізації Мина Мазайло сприймає вороже, українців наголошено зневажає, при цьому забуваючи, що він і сам українець. Це образ-пародія, і деякі сучасники драматурга М. Куліша, побачивши себе в Мині, Лині та Рині, мабуть, замислилися, який смішний, убогий і жалюгідний мають вигляд.

Комедія Куліша є настільки популярною, що її фразами заговорили в народі, а сам Мина Мазайло переступив сторінки твору й пішов у самостійне життя: наприклад, виступав у харківській пресі зв скаргами на затиски, а в одному з номерів „Літературного ярмарку” за 1929 р. було надруковано інтермедію „Лист Мини Мазайла до наркома освіти М. Скрипника”, в якому говорилося, що насправді М. Куліш звів на нього наклеп і ніхто його з роботи не звільняв, а ще було сказано, що він послуговується українською мовою принаймні в офіційних листах.

Які знайомі слова! І, здається, сказані вони не близько вісімдесяти років тому, а зараз. Скільки ще таких „Мазайлів”, які соромляться говорити рідною мовою, навіть насміхаються над нею, хоча там, де потрібно, вигідно виголошують „правильні” промови та виступають нібито на захист державної мови.

Отак геній Миколи Гуровича Куліша перекинув міст між епохами. І доки будуть жити Мини, котрі роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Отож, як говорив незабутній Остап Вишня, „читайте „Мину Мазайла”, товариші!”