Всі публікації щодо:
Стельмах Михайло

Прагнення народу до правди в романі Михайла Стельмаха „Правда і кривда”

Категоріям правди й кривди присвячено безліч творів: „Fata morgana” М. Коцюбинського, „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, „Вершники” Ю. Яновського та багато інших. Також у фольклорі постійно правда бореться з кривдою. Пісні та легенди про правду й кривду навіяли Михайлові Стельмаху тему його роману „Правда і кривда”. Це не давноминулі часи – ц. X. століття. І коли Марко Безсмертний б’ється на війні з кривдником-фашистом, то тут ворог конкретний, на видноті. Марко, а в його особі весь народ, перемагає, бо він безсмертний, і прізвище в герой відповідне.

Прогримів останній бій; виявилося, що Кривда, перевдягнувшись в інше вбрання, лишилася життя в таких особах, як Кисіль, Поцілуйко, Безбородько, Шавула, Мамура. Це не зовнішні й не класові вороги, але від цього їх іще тяжче розпізнати.

Скалічений Марко повертається до рідного села, яке ледь животіло від безсоромного головування А. Безбородька, котрий наживався на людському горі, на кривді.

Віковічна мрія народу – жити по правді, а Марко Безсмертний – виразник цих прагнень, тому він і починає відчайдушну боротьбу на селі з замаскованими під правду кривдниками, незважаючи на своє каліцтво.

Тяжко склалося життя Марка: участь у громадянській війні, арешт 1937 року за наклепом ворогів за те, що по-людськи ставився до селян, давав їм змогу жити гідно. Під час Великої Вітчизняної його кохану дружину стратили фашисти-кати, а дочку погнали в неволю. Однак ця людина не втрачає сили духу, безмежної любові до рідної землі й свого народу.

Марко шанобливо ставиться до жінок і дівчат і не дає Безбородькові їх кривдити, він виконує свою клятву – служити людям: завдяки йому було зібрано перший повоєнний високий урожай і розкрито низку злочинів. Марко також є поціновувачем мистецтва та не втрачає віри в краще життя народу – творця духовних і матеріальних цінностей.

Торжество правди автор наголошує й налагодженням особистого життя героя, який зустрічає своє перше кохання, Степаниду. Окрім того, повернулася з неволі його донька Тетяна. Живому Маркові поставили бронзовий пам’ятник на майдані села як герою війни й праці.

Такий він, Марко – дитина свого народу, і його доля є частиною історії нашого народу, який бореться з кривдою й перемагає всіх загарбників – турків, татар, поляків-шляхтичів, фашистів. Підуть у небуття безбородьки, киселі, поцілуйки зі своєю кривдою, а правда в образах Марка, його друга Григорія та Євмена буде жити вічно.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.