Всі публікації щодо:
Кобилянська Ольга

Образ Олени Ляуфер

Видатна письменниця Ольга Кобилянська мріяла про рівноправність жінки з чоловіками в усіх сферах життя, і цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, а найперший із них – „Людина”.

У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книжки, розмовляє на суспільні теми, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Це лякало її батьків, викликало осуд їхніх товаришів і знайомих, адже дівчина йшла проти усталених поглядів і традицій.

Дівчата повинні були вивчати французьку, займатися музикою й танцями, готуватися повністю віддати себе у владу чоловікові. Іншого шляху батьки для Олени не бачили, тим паче, родина була в скруті через пияцтво батька та розгульне життя й борги її брата.

А на той час дівчина зустріла свого однодумця, студента-медика Стефана Лієвича, якого покохала та з яким таємно заручилася. Це кохання надихало та окриляло Олену, але сталося непередбачуване: Стефан помер від тифу. Дівчина дуже тяжко переживала цю трагедію, але ділилися цим лише з лікарем. Тепер Олена була впевнена, що їй взагалі не слід виходити заміж, і вирішила присвятити себе праці та рідним людям.

Та все було тільки в мріях… Родина Ляуферів опинилася в жахливому становищі: застрелився брат Олени, повернулися додому сестри, одна з яких стала вдовою; батько спився, мати повністю поклалася на волю обставин. Родина орендує в селі землю та тяжко працює, але господар вирішив продав землю, а новий мав намір хазяйнувати сам. Отже, повна безвихідь… Щоб хоч щось зробити, Олена наважилася віддати себе в жертву – вийти заміж за багатого нелюба…

Дівчина влаштовує вправні „лови” на заможного лісника Фельса, і все заради благородної мети. Тут, на мою думку, виявляються її далеко не найкращі риси: зверхність, хитрість, облуда, навіть жорстокість. Вона прагне віднайти у Фельсі щось добре – і не може, а ім’я цьому – нелюбов, адже на вади свого першого судженого дівчина не зважала. Але є Фельс! Він її кохає та готовий на все заради неї.

Молодий чоловік дбре усвідомлював, на що йшов, не можна не віздначити його благородства. Він не хотів примусу, насильства над почуттями, нещирості та був готовий піти, але Олена видавила з себе згоду…

Що ж, героїня повісті О. Кобилянської виявилася просто людиною – з усіма сильними та слабкими сторонами. І заслугою письменниці є те, що вона майстерно підібраними засобами виразності відтворила правдивий і повнокровний художній образ, а не схему чи символ. Але незважаючи на такий кінець, можна багато чого навчитися в Олени: її сили волі, розуму, здатності до самопожертви задля близьких.