Всі публікації щодо:
Косинка Григорій

Григорій Косинка “Політика“

Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістично-містким письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій - часто складних і суперечливих -пожовтневого часу. Продовжуючи традиції В. Стефаника, М. Коцюбинського, він відтворив у всій повноті соціальні, політичні, психологічні, моральні колізії українського села, яке сколихнула революція і громадянська війна, із загальнолюдських, гуманістичних позицій.

Оповідання Г. Косинки “Політика“ - це об“єктивна авторська розповідь про складні процеси, які відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції.

У центрі твору - трагедійний образ Мусія Швачки, який композиційно “цементує“ твір, надає йому цілісності й гармонійності побудови.

Експозиція оповідання знайомить читача з головним героєм і його родиною - дружиною Мар“яною і донькою Степанидкою. У різдвяний вечір Швачки, за доброю старою традицією, збираються провідати батьків. Але цей намір не зовсім звичайний, буденний, як на перший погляд, бо стосунки між двома сім’ями досить напружені. Багатство -бідність, цей контраст, а ще ставлення до нової влади посіяли ворожнечу і неприязнь між родинами. Адже Мар“яна, дочка заможних батьків, покохала і вийшла заміж за бідняка, розділила з ним його нелегку долю. Цілих три роки сім“ї не родичались, як каже Мусій Швачка, “три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, то поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?..“
Ці слова - своєрідний виклик долі (“поїду на злість“), а може, надія на примирення і лад у родині в переддень найбільшого християнського свята? У душі героя точиться непроста психологічна боротьба з одного боку, він їде у гості до родини, а з другого - до людей ворожих, чужиш, які не сприйняли радянську владу отже, і її представника Мусія Швачку.

Експозиційна частина оповідання надзвичайно змістовна. У ній майстерно поєднано ситуації дня сьогоднішнього і ретроспективні лінії, з яких читач дізнається, про діяльність Мусія, його активну участь у розкулкулені Андріана, який пізніше породичався з батьками Мар“яни. А також про те, як бідна жінка, щоб врятувати дітей від голоду, виміняла хліба у рідного батька. Тут портретна характеристика головного героя, яка підкреслює його непоступливий характер, загартований працею, злиднями, боротьбою (“шапка заломлена набакир, на вусах краплини води, а широка долоня руки лягла на стіл так сильно, що захиталося світло каганця в хаті“), і легка іронія над його неосвіченістю (словом “політика“ дражнили на селі Мар“яниного чоловіка, бо “ліпив іноді оте слово туди, де й не слід було...“), і лаконічна згадка про його минуле, у ній можливо і криється авторське виправдання неосвіченого героя, бо його житейські університети - це громадянська війна, де на перекопських дротах позбувся він двох пальців. У цій же частині твору знаходимо і штрихи, які передбачають наступні події: у правій кишені Мусія лежить браунінг, “здобич Перекопської перемоги фраза-прохання незадоволеної Степанидки, її небажання, щоб батьки їхали з дому.

Внутрішня тривога і неспокій не покидають героїв усю дорогу до хутора Мар“яниних батьків. З острахом думає жінка, чи буде колядувати Андріан, Хвилюється і Мусій, хоч намагається приховати це за жартами . Проте цілком серйозно він говорить:
“Ех, їду оце на страменіє: ну, скажи, яка там мені гульня буде, коли кругом сичатимуть, мов гади: “Комуна“ родається, старці очі вгору підводять...“.

І Швачка не витримав - вилаявся гидкою лайкою. А далі вдарив з люті коня, той рвонув копитами заметами помчав сани з усієї сили“.

У цьому епізоді яскраво виявлено суть характеру героя - запального, чесного, принципового захисника знедоленого і зубожілого селянства, який щиро вірить в ідеали більшовиків. Художньою знахікою письменника є те, що, малюючи Швачку як захисника народного, він переносить зав2язку у ретроспекцію, спогади мар“яни про розкуркулення, яким головним герой нажив чимало ворогів серед заможних господарів. Вдалим сюжетним ходом можна вважати те, що Мусій сам, з доброї волі, шануючи одвічні праволавні традиції, їде в гості до тестя, свого заклятого ворога, після довгих трьох років вагань і неприязні. Ця ситуація несе у собі великої сили психологічну колізію, яку в майстерній художній формі вирішує Г. Косинка. Письменник надзвичайно уважний до кожного слова, деталі, епізоду, підпорядковує їх авторському задуму.

Письменник прямо не говорить про добре серце Швачки, але показує як співчутливо він ставиться до замерзлого кота...

Далі події в оповіданні розвиваються динамічно стрімко, бо вже перша репліка безіменного “когось“ удворі тестя - “ совєцька власть коляди не признає!“ - поглиблює конфлікт твору. За столом починається кпини з Швачки “Мусій Степанович навчи нас по-совєтському колядувати!“, але він мовчить пам’ятаючи про обіцянку жінці не зачіпати “політику“... Сварка почалась з того, що Мар“янина племінниця попросила фальшиву довідку для продовження навчання, а безкомпромісний дядько відмовив їй. Словов за слово - почалися згадувати взаємні докори, образи. І як логічний наслідок -“Швачка лежав у сінях, навзнак, ніж кабанницький, з великою червоною колодочкою, стримів йому межи плечима - він ще харчав і довго стуляв пальці правої руки“.

Розв’язка оповідання несподівана у всесильному бажанні переляканого Андріана Кушніра приховати страшний злочин, у його брехливих словах: “Нічого. П“яна, сумєсна драка - все. Так нужно говорить“.

Лаконічно й об“єктивно змалював Г. Косинка правду тогочасного життя, драматичні випробування людини народу. Його позиція в оповіданні - ніби позиція стороннього спостерігача, який констатує та детально описує окремі факти дійсності, не шукаючи, хто правий, а хто винен. Він сам ідеалізує головного геоя, бо в його характері поєднались такі риси, як сліпа віра в комуністичну ідею і подеколи просто нерозуміння політичного моменту.

Письменник художньо досліджує таку “політику“, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.