Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло
Українська література 10 клас - Хрестоматія - 2018
Михайло Коцюбинський (1864-1913) - МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
На одній вечірці М. Коцюбинського назвали соняхом, на те письменник зрадів: “Так, я — сонях. Люблю сонячне повітря і, як сонях, тягнуся до сонця”.
Саме тому Михайла Михайловича називали — то Сонцепоклонником, то Соняхом. Таким він був за природою своєю: звичайний чиновник із статистичного відділу Чернігівської управи, який на службу неодмінно з’являвся з квіткою в бутоньєрці.
Яким він бачив себе, бачив ззовні? У незавершеному творі “Павутиння” Михайло Коцюбинський відповів на це запитання: “Художник має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку, витягає з чорної землі на світ Божий квіти і перетворює в золото чорні закутки мороку”.
1911 р. “Товариство прихильників української науки і мистецтва” призначило М. Коцюбинському довічну стипендію у розмірі 2000 рублів на рік, щоб він міг звільнитися зі служби й повністю присвятити себе творчості. Він вивів літературу на європейський рівень, урізноманітнив її багатогранними напрямками, у тому числі модернізмом. Саме в його творчості вперше в українській літературі простежуємо імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші новітні течії мистецтва того часу. М. Коцюбинський не раз підкреслював: настав час покінчити з обмеженістю і провінційною тематикою української літератури, традиційним описом сільського побуту; українському письменникові необхідно взятися за теми філософські, соціальні, психологічні, історичні...
Ще одна неоціненна заслуга Михайла Коцюбинського — значне збагачення літературної української мови. Він привніс власні новаторські елементи в стилістику й манеру викладу матеріалу, величезну увагу приділяв словотворенню, часто використовував оригінальні мовні конструкції. Разом із тим усе це відбувалося на основі народної мови, гармонійно й навіть природно з нею зливалося, навіть, як зауважують літературознавці, часом здавалося, що це сама мова еволюціонує.
