Хрестоматія - Українська література 8 клас - Н. І. Черсунова, О. В. Єременко 2018
Зажурилась Україна
Українські історичні пісні
Усна народна творчість
Всі публікації щодо:
Фольклор
Назви творів |
Особливості |
Час виникнення |
«Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк », «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить» |
Епічні або ліро-епічні твори, у яких оспівуються важливі суспільні події та видатні особи, учасники цих подій |
XV-XVI ст., учені пов’язують появу цього виду народної творчості з боротьбою українського народу проти турецьких і татарських загарбників |
Пісні Марусі Чурай |
||
«Засвіт встали козаченьки» |
Суспільно-побутова козацька пісня |
Приблизно друга половина XVII ст. |
«Віють вітри, віють буйні» |
Родинно-побутова пісня про кохання |
|
«Ой, не ходи Грицю...» |
Балада |
|
Українські народні думи |
||
«Маруся Богуславка» |
Оповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури) |
XV-XVI ст. Від XVI ст. думи почали називати «русинськими», потім — «козацькими», «українськими » піснями |
Українські історичні пісні
Запам’ятайте!
Історичні пісні — ліро-епічні твори про важливі історичні події та відомих історичних осіб.
Ознаки історичних пісень:
• відображення певної історичної епохи, її духу;
• національна спрямованість;
• невеликий обсяг;
• об’єктивна розповідь про події, але без чіткої їх фіксації;
• наявність символіки, гіпербол, емоційно-оцінних слів;
• уживання застарілих слів та виразів;
• строфічна побудова;
• усне поширення і зберігання;
• багатоваріантність.
Зажурилась Україна
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії —
у полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак, до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
Бурлака — безхатченко, блукач, перекотиполе.
Ґринджоли — сани.
Дрюк — палиця, ломака.
Ружина — рушниця.