Хрестоматія - Українська література 8 клас - Н. І. Черсунова, О. В. Єременко 2018

Засвіт встали козаченьки
Пісні Марусі Чурай
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Фольклор
Чурай Маруся

Маруся Чурай (1625 (за іншими версіями — 1628 (або 1629) — 1653) — легендарна українська народна співачка часів Хмельниччини. їй приписують авторство низки відомих народних пісень: «Ой, не ходи, Грицю...», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», «Летить галка через балку», «Чого ж вода каламутна» та ін.).

За переказами, Маруся Чурай народилася в сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька (1648), залишилася жити з матір’ю в Полтаві. Померла у віці 28-29 років, імовірно, від туберкульозу. За деякими версіями, Маруся залишилася жива, але стала черницею одного з українських монастирів.

Запам’ятайте!

Соціально-побутові (суспільно-побутові) пісні — твори про умови життя різних верств населення, їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства. Існують такі різновиди соціально-побутових пісень: козацькі, рекрутські, гайдамацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські, чумацькі, кріпацькі, наймитські, сирітські та ін.

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Сльозно проводжає.

— Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

Через чотири неділеньки

Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь,

Чи ляжу у полі!

— Яка ж бо то, мій синочку,

Година настала,

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі...