Українська література 9 клас - Хрестоматія - 2017 рік

ПОСЛАНІЄ - ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

(Скорочено)

А ще кто речетъ, яко люблю Бога,

, а брата своего ненавидитъ, ложь есть1.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20

І смеркає, і світає,

День Божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

1 А хто говорить: „люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду.

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жнива!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого. Кричите,

Що Бог создав вас не на те,

Щоб ви неправді поклонились!..

І хилитесь, як і хилились!

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв,

І сонця-правди дозрівать

В німецькі землі, не чужії,

Претеся знову!.. Якби взять

І всю мізерію з собою,

Дідами крадене добро,

Тойді оставсь би сиротою

З святими горами Дніпро! /.../

Схаменіться! будьте люде,

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших... і не буде

Кому помагати.

Одцурається брат брата

І дитини мати.

І дим хмарою заступить

Сонце перед вами,

І навіки прокленетесь

Своїми синами! /.../

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрость би була своя.

А то залізете на небо:

„І ми не ми, і я не я,

І все те бачив,і все знаю,

Нема ні пекла, ані раю.

Немає й Бога, тілько я!

Та куций німець узловатий,

А більш нікого!..” — „Добре, брате,

Що ж ти такеє? ”

„Нехай скаже

Німець. Ми не знаєм”.

Отак-то ви навчаєтесь

У чужому краю!

Німець скаже: „Ви моголи1”.

„Моголи! моголи!”

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: „Ви слав'яни”.

„Слав'яни! слав'яни!”

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

1 У тодішній історичній науці була поширена думка про монгольське походження слов'ян.

I Коллара читаете З усієї сили,

І Шафарика, і Ганка1,

І в слав'янофіли2

Так і претесь... І всі мови

Слав'янського люду —

Всі знаєте. А своєї

Дастьбі... Колись будем

І по-своєму глаголать,

Як німець покаже

Та до того й історію

Нашу нам розкаже, —

Отойді ми заходимось!..

Добре заходились

По німецькому показу

І заговорили

Так, що й німець не второпа,

Учитель великий,

А не те, щоб прості люде.

А ґвалту! а крику!

„І гармонія, і сила,

Музика та й годі.

А історія!.. поема

Вольного народа!

Що ті римляне убогі! /.../

У нас воля виростала,

Дніпром умивалась,

У голови гори слала,

Степом укривалась!”

Кров'ю вона умивалась,

А спала на купах,

На козацьких вольних трупах,

Окрадених трупах!

Подивіться лишень добре,

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова. /.../

Все розберіть... та й спитайте

1 Коллар, Шафарик, Ганка — діячі чеського національного відродження, які обстоювали ідею єднання слов'янських народів.

2 Слов'янофіли — представники одного з популярних напрямів суспільно-політичної думки Росії 40-50-х років XIX ст., який пропагував особливу місію Росії як очільниці слов'янського світу.

Тойді себе: що ми?..

Чиї сини? яких батьків?

Ким? за що закуті?..

Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття — ваші пани

Ясновельможнії гетьмани.

Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучше, як батьки ходили.

Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,

А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство

Віру заступило.

Що Синопом, Трапезондом

Галушки варило.

Правда! правда, наїдались.

А вам тепер вадить.

І на Січі мудрий німець

Картопельку садить1,

А ви її купуєте,

Їсте на здоров'я

Та славите Запорожжя.

А чиєю кров'ю

Ота земля напоєна,

Що картопля родить, —

Вам байдуже. Аби добра

Була для городу!

А чванитесь, що ми Польщу

Колись завалили!..

Правда ваша: Польща впала,

Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили

Батьки за Москву і Варшаву,

І вам, синам, передали

Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають. /.../

1 Німецькі переселенці-колоністи охоче освоювали неорані землі півдня України.

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

I чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Я ридаю, як згадаю

Діла незабуті

Дідів наших. Тяжкі діла!

Якби їх забути,

Я оддав би веселого

Віку половину.

Отака-то наша слава,

Слава України. /.../

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

ПОМІРКУЙ

• У чому автор звинувачує сучасників і кого саме?

• Що пророкує поет? Чи прийнятне для нього збройне встановлення справедливості? Чому?

• Кому протиставляє Шевченко своїх сучасників? У чому вбачає велич української історії? До чого закликає поет?

ПРОАНАЛІЗУЙ

• Як протиставляється в поемі „своє-чуже”? Чи це означає неприйняття іноземних надбань?

ПРИГАДАЙ

• Що таке афоризм? Які вислови з поеми стали афористичними?

Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка

Підтвердити чи спростувати

Основний жіночий образ в творчості Тараса Шевченка — знедолена самотня мати.

О підтвердити

О спростувати