Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Українська література 9 клас - Хрестоматія - 2017 рік
ПОСЛАНІЄ - ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
(Скорочено)
А ще кто речетъ, яко люблю Бога,
, а брата своего ненавидитъ, ложь есть1.
Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20
І смеркає, і світає,
День Божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
1 А хто говорить: „люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду.
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро! /.../
Схаменіться! будьте люде,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами! /.../
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
„І ми не ми, і я не я,
І все те бачив,і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..” — „Добре, брате,
Що ж ти такеє? ”
„Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм”.
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: „Ви моголи1”.
„Моголи! моголи!”
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: „Ви слав’яни”.
„Слав’яни! слав’яни!”
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
1 У тодішній історичній науці була поширена думка про монгольське походження слов’ян.
I Коллара читаете З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка1,
І в слав’янофіли2
Так і претесь... І всі мови
Слав’янського люду —
Всі знаєте. А своєї
Дастьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, —
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люде.
А ґвалту! а крику!
„І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі! /.../
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!”
Кров’ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова. /.../
Все розберіть... та й спитайте
1 Коллар, Шафарик, Ганка — діячі чеського національного відродження, які обстоювали ідею єднання слов’янських народів.
2 Слов’янофіли — представники одного з популярних напрямів суспільно-політичної думки Росії 40-50-х років XIX ст., який пропагував особливу місію Росії як очільниці слов’янського світу.
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Може, чванитесь, що братство
Віру заступило.
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда! правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить1,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров’я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров’ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, —
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають. /.../
1 Німецькі переселенці-колоністи охоче освоювали неорані землі півдня України.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
I чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України. /.../
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
ПОМІРКУЙ
• У чому автор звинувачує сучасників і кого саме?
• Що пророкує поет? Чи прийнятне для нього збройне встановлення справедливості? Чому?
• Кому протиставляє Шевченко своїх сучасників? У чому вбачає велич української історії? До чого закликає поет?
ПРОАНАЛІЗУЙ
• Як протиставляється в поемі „своє-чуже”? Чи це означає неприйняття іноземних надбань?
ПРИГАДАЙ
• Що таке афоризм? Які вислови з поеми стали афористичними?
Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка
Підтвердити чи спростувати
Основний жіночий образ в творчості Тараса Шевченка — знедолена самотня мати.
О підтвердити
О спростувати